У статті 1050 ЦК визначаються умови відповідальності позичальника за порушення договору. При цьому слід дотримуватися загальних норм ст. 625 ЦК щодо відлові дальності за порушення грошового зобов'язання, а також норм статей 549-552 ЦК щодо сплати неустойки за несвоєчасне повернення речей, визначених родовими ознаками (див коментар до вказаних статей). У випадку несвоєчасного повернення у встановлений строї суми позики, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позичальник зобов'язаний сплатити суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Таким чином, позичальник зобов'язаний сплатити суму позики, проценти як винагороду за надану позику за відплатним договором, а також проценти, що нараховуються за порушення строку повернення суми позики за правилами ст. 627 ЦК. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до правил статей 549-552 ЦК, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернені, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК. У тих випадках, коли умовами договору передбачено повернення позики частинами (з розстроченням), то в разі порушення позичальником строку повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК. Позичальник повертає проценти за весь встановлений у договорі строк, якщо про це сторони домовились у договорі.