Сторони кредитного договору чітко визначені в законі і ними є кредитодавець і позичальник.
Кредитодавець - банк або інша фінансова установа (кредитні спілки), що мають ліцензію Національного банку України на всі або окремі банківські операції (надання кредиту), передбачені Законом України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.
Позичальником є фізична чи юридична особа, яка отримує грошові кошти для зайняття підприємницькою діяльністю або для задоволення побутових потреб.
Істотними умовами кредитного договору є умови про: предмет кредиту, строк повернення кредиту, проценти за кредит, вартість інших банківських послуг, майнову відповідальність сторін за порушення договору, порядок його розірвання та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Фінансова установа - будь-яка фізична чи юридична особа, яка провадить один чи декілька видів діяльності чи операцій для/або від імені клієнта, таких як:
1) прийняття від населення вкладів та інших коштів, які підлягають поверненню;
2) надання позик;
3) фінансовий лізинг;
4) послуги з переказу грошей або цінностей;
У тому числі приватними банками. Включаючи, зокрема, споживчий кредит, іпотечний кредит, факторинг з правом або без права регресу, та фінансування комерційних операцій (включаючи неустойки). Це не стосується угод про фінансовий лізинг щодо споживчих товарів. Це стосується фінансової діяльності як у формальному, так і у неформальному секторі, наприклад альтернативної діяльності щодо грошових переказів. Це не стосується будь-якої фізичної або юридичної особи, яка надає фінансовим установам можливість користуватися інформаційними чи іншими системами підтримки для переказу грошей.
5) випуск платіжних засобів і управління ними (наприклад кредитні і дебетні картки, чеки, дорожні чеки, грошові поштові перекази, тратти, електронні гроші);
6) фінансові гарантії або зобов'язання;
7) торгові операції з:
a) засобами грошового ринку (чеки, векселі, депозитні сертифікати, похідні від них тощо);
b) іноземною валютою;
c) обмінними інструментами, цінними паперами за банківськими відсотками та індексами;
d) переказними цінними паперами;
e) ф'ючерсна торгівля товарами;
8) участь у випуску цінних паперів і надання фінансових послуг, пов'язаних з їх випуском;
9) індивідуальне і колективне управління портфелем цінних паперів;
10) зберігання та адміністрування готівки або ліквідних цінних паперів від імені інших осіб;
11) інші види інвестування, адміністрування або управління фондами, грошима чи коштами від імені інших осіб;
12) організація страхування життя та інших видів страхування, пов'язаних з інвестиціями;
Це застосовується як до підприємств, які займаються страхуванням, так і до посередників, які займаються страхуванням (агенти та брокери).
13) обмін валюти і розмін грошей.
Види фінансових установ:
1. Кредитна спілка
2. Ломбард
3. Лізингова компанія
4. Страхова компанія
5. Довірче товариство
6. Недержавні пенсійні фонди
7. Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії
8. Банки