Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено законом (наприклад, у ч. 5 ст. 362 ЦК міститься заборона передачі співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності). Також ніщо не заважатиме сторонам включити у договір умову, за якою кредитор буде позбавлений можливості відступити право вимоги іншій особі (щоправда, при цьому необхідно враховувати, що у законі можуть міститися прямо протилежні норми, які виключатимуть можливість встановлювати у договорі заборону на передання кредитором прав вимоги — зокрема, згідно зі змістом ч. 4 ст. 1016 ЦК комітент, який отримав повідомлення про порушення його прав з боку третьої особи, вправі вимагати передання йому вимог, які щодо цієї особи має комісіонер, навіть якщо у самому договорі комісії передбачено обмеження або заборона такого відступлення права вимоги). У ст. 515 ЦК міститься пряма заборона на заміну кредитора у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (тобто коли зобов'язання має особистий характер і його виконання призначено особисто для кредитора), зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Заміна боржника здійснюється за згодою кредитора. До того ж часу, поки кредитор не надасть свою згоду на заміну боржника у зобов'язанні, новий боржник, який виявив бажання прийняти на себе борг первісного боржника, залишатиметься для кредитора сторонньою особою, яка не бере участі у зобов'язанні.
Цивільне законодавство не містить загальної норми, яка б забороняла переведення боргу в окремих зобов'язаннях — таким чином, перевести за згодою кредитора можна будь-який борг, у тому числі й за зобов'язаннями, нерозривно пов'язаними з особою кредитора нагадаємо, що відповідно до ст. 515 ЦК заміна кредитора у таких зобов'язаннях є неприпустимою). Виняток з цього правила становлять лише випадки, коли переведення боргу суперечитиме закону — наприклад, іншій особі неможливо передати зобов'язання, виконання якого пов'язано з необхідністю отримання відповідного дозволу (ліцензії) займатися певною діяльністю (звісно, якщо ця інша особа такого дозволу не має).