Договірне право є монопольним інститутом цивільного права та водночас виступає як комплексний правовий інститут, який має міжгалузеву природу, а в межах кожної з галузей права, що містить у своєму правовому інструментарії договір, слід виокремлювати галузевий інститут договору.
Договірне право - сукупність правових норм, розміщених у ЦК України, інших актах цивільного законодавства України, які встановлюють: принципи договірних відносин; правила та порядок укладення договору; зміст договору (права та обов'язки сторін); порядок виконання договірних зобов'язань; правові наслідки неналежного виконання (невиконання) договірних зобов'язань та способи захисту порушених прав сторін договору. До джерел договірного права вчений відносить акти цивільного законодавства, Господарський кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України, Земельний кодекс України, Сімейний кодекс України, міжнародні договори, колізійні норми та звичаї, сам договір, типовий договір, Правила біржової торгівлі, Правила фондової біржі та інші подібні документи (як локальні правові акти), судову практику, статути юридичних осіб (у частині, де визначаються повноваження їх органів щодо укладення договорів).
Предметом договірного права є договірні відносини в господарському обороті. Предмет охоплює весь набір показників того, з приводу чого укладено договір. Сюди входять дані про предмет як такому, включаючи кількість, якість і ціну переданих товарів, виконуваних робіт і послуг.