Поняття та види договорів про виконання робіт.

Відповідно до чинного законодавства України фізичні особи можуть залучатися до роботи не лише на підставі трудового договору, а й на іншій юридичній підставі, зокрема, за цивільно-правовим договором.

Так, цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату. За цим договором не виникають трудові відносини, на які поширюється норми трудового права. Цивільно-правові договори укладаються відповідно до положень цивільного законодавства у письмовій формі. Метою таких договорів є отримання певного матеріального результату.

Найпоширенішими видами цивільно-правового договору є договір підряду та договір про надання послуг. Статтею 837 ЦКУ встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. За підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їхня оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Що стосується договору про надання послуг, то за цим цивільно-правовим договором, згідно ст.901 ЦКУ, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Оплата замовником наданих йому послуг здійснюється в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи або надання послуги за цивільно-правовими договорами. Таким чином, особа не приймається на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією або посадою. Крім цього, фізична особа за цивільно-правовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, така особа сама організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.