Загальні поняття та терміни: економіко-правовий механізм у галузі екології, збори у сфері екології, збори за понадлімітне використання природних ресурсів, збори за забруднення навколишнього середовища, збори за погіршення якості природних ресурсів, економіко-правове стимулювання.
7.1. Поняття і загальна характеристика економіко-правового механізму природокористування і охорони навколишнього середовища
Під економіко-правовим механізмом у сфері екології прийнято розуміти сукупність передбачених законодавством заходів економіко-правового характеру по забезпеченню раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища, які спрямовані на досягнення цілей екологічної політики держави.
Основні економічні заходи по забезпеченню охорони навколишнього природного середовища закріплені в ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до числа яких можна віднести:
· взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів щодо охорони навколишнього природного середовища на засаді економічних важелів;
· визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
· встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів;
· встановлення нормативів плати і розмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливого впливу;
· надання підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійснення інших ефективних заходів в галузі охорони навколишнього природного середовища;
· відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Уявляється дискусійним включення останнього елемента до складу економіко-правового механізму природокористування й охорони навколишнього середовища, оскільки відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок порушення вимог еколого-правових норм здійснюється в порядку застосування майнової відповідальності.
Роль економіко-правового механізму визначається функціями які він виконує в даній сфері. До їх числа можна віднести такі:
1) забезпечувальна - спрямована на економічне забезпечення раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища. Ця функція реалізується за допомогою послідовного здійснення всіх мір економічного характеру, включених в економіко-правовий механізм;
2) стимулююча - полягає в створенні умов економічної зацікавленості підприємств, установ, організацій, а також окремих громадян у виконанні адресованих їм вимог екологічного законодавства. Дана функція реалізується за допомогою проведення окремих економічних заходів, включених в економіко-правовий механізм у сфері екології (наприклад, стимулюючу роль повинні грати встановлені збори за використання природних ресурсів, а також за забруднення навколишнього середовища; податкові і кредитні пільги в галузі екології, страхування і ряд інших).
Отже, основна задача економіко-правового механізму в сфері екології - забезпечити за допомогою заходів економічного характеру досягнення цілей екологічної політики держави, обумовленої законодавством та іншими нормативно-правовими документами. Успішне рішення поставленої задачі залежить від оптимального врегулювання і реалізації окремих елементів економіко-правового механізму природокористування й охорони навколишнього середовища.