У відповідності зі ст. 11 КпН України, державне управління в галузі геологічного вивчення, використання й охорони надр здійснюють: Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, з питань геології і використанню надр, з питань нагляду за охороною праці, Рад Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради й органи на місцях відповідно до законодавства України.
Однієї з основних функцій державного управління в галузі використання й охорони надр є здійснення державного контролю. Державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використання й охорони спрямований на забезпечення дотримання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами встановленого порядку користування надрами, виконанням інших обов'язків в галузі охорони надр, встановлених законодавством України (ст. 60 КпН України).
Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології і використанню надр, а також його органами на місцях.
Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням і охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці і його органів на місцях.
Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції також здійснюють місцеві Ради, органи виконавчої влади на місцях, Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України і його органи на місцях.
Стаття 62 КпН України встановлює основні повноваження органів державного геологічного контролю:
· виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;
· виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення надр;
· обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;
· повноту вихідних даних про кількість і якість основних і залягаючих паралельно корисних копалин;
· своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр;
· наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр і виконання передбачених ними умов виконання рішень спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань запасів корисних копалин;
· дотримання під час дослідницької експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;
· зберігання розвідницьких гірничих виробіток і шпар для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.
Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань, що стосуються геологічного вивчення надр.
Стаття 63 КпН України визначає основні повноваження органів державного гірничого нагляду по здійсненню нагляду за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням і охороною. Органи державного гірничого нагляду перевіряють:
· повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничотехнічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва й експлуатації підземних споруджень, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва;
· своєчасність і правильність введення в експлуатацію розвідницьких родовищ корисних копалин;
· виконання вимог охорони надр при веденні робіт з їх вивчення, встановленні лімітів на мінеральну сировину й експлуатації родовищ корисних копалин;
· правильність розробки родовищ корисних копалин;
· повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
· дотримання встановленого порядку урахування запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання;
Органам державного гірничого нагляду законодавством України можуть бути надані й інші права з метою попередження порушень законодавства про надра і їх припинення. Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.
10.5. Відповідальність за порушення законодавства про надра
Порушення законодавства про надра тягне за собою застосування до винних осіб мір дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України. Стаття 65 КпН України передбачає міри юридичної відповідальності до осіб, які вчинили такі правопорушення:
· самовільне користування надрами;
· порушення норм, правил і вимог проведення робіт з геологічного вивчення надр;
· вибірковий виробіток багатих ділянок родовищ, що призведе до наднормативних втрат запасів корисних копалин;
· наднормативні втрати і погіршення якості корисних копалин при їх видобуванні;
· пошкодження родовищ корисних копалин, що виключають цілком або істотно обмежують можливість їх подальшої експлуатації;
· порушення встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
· невиконання правил охорони надр і безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливих робіт, пов'язаних з розробкою надр;
· знищення або пошкодження геологічних об'єктів, що складають особливу наукову або культурну цінність, що спостерігаються режимних шпар, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
· незаконне знищення маркшейдерської або геодезичної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних для подальшого геологічного вивчення надр і розробки родовищ;
· невиконання вимог щодо приведення гірничих виробіток і шпар, що ліквідовані або законсервовані, у стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог по зберіганню родовищ, гірничих виробіток і шпар на момент консервації.
Законодавчими актами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про надра. Наприклад, адміністративна відповідальність передбачається за порушення:
· права державної власності на надра (ст. 47 КУпАП);
· вимог охорони надр (ст. 57 КУпАП);
· правил і вимог проведення робіт із геологічного вивчення надр (ст. 58 КУпАП).
Кримінальний Кодекс України встановлює перелік діянь, за вчинення яких законом передбачена кримінальна відповідальність:
· порушення правил екологічної безпеки (ст. 242 КК);
· незастосування заходів для ліквідації екологічного забруднення (ст. 243 КК);
· приховування або перекручування відомостей про екологічну обстановку або захворюваність населення (ст. 244 КК);
· порушення правил охорони надр (ст. 246 КК);
· порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 250 КК);
· проектування або експлуатація споруджень без систем захисту навколишнього природного середовища (ст. 259 КК);
· крадіжка, присвоєння, здирство вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим положенням (ст. 268 КК);
· незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 271 КК);
· загроза вчинення розкрадання або використання радіоактивних матеріалів (ст. 272 КК);
· порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими й іншими речовинами, а також з радіоактивними матеріалами (ст. 273 КК);
· порушення правил безпеки під час проведення робіт підвищеної небезпеки (ст. 278 КК);
· порушення на виробництві правил хімічної і біологічної безпеки (ст. 279 КК);
· порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 280 КК);
· порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 281 КК).
Стаття 67 КпН України поряд із застосуванням до правопорушників вищевказаних мір юридичної відповідальності, встановлює, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, яку вони заподіяли внаслідок порушення законодавства про надра, у розмірі і порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 64 КпН України встановлює порядок розгляду суперечок з питань користування надрами. Мова йде про те, що суперечки з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими Радами, судом або господарським судом у порядку, встановленому законодавством України. Місцеві Ради вирішують суперечки з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод.
Якщо в якості позивачів виступають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології і використанню надр, нагляду за охороною праці, екології і природних ресурсів і їх органи на місцях, то зазначені суб'єкти звільняються від сплати державного збору по справах про стягнення коштів і відшкодуванні шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про надра.
Далі говориться, що суперечки з питань користування надрами, що виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами і власником надр розглядаються відповідно до законодавства України.
Змістовий модуль 11.
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД
(2 год.)