У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» охорона атмосферного повітря являє собою систему заходів, пов'язаних із зберіганням, поліпшенням і відтворенням стана атмосферного повітря, попередженням і зниженням рівня його забруднення і впливу на нього хімічних сполук, фізичних і біологічних чинників.
Законодавством України передбачаються різноманітні заходи, здійснення яких спрямовано на забезпечення охорони атмосферного повітря. Зокрема, ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що з метою забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, попередження шкідливого впливу атмосферного повітря на здоров'я людей і навколишнього природного середовища здійснюється регулювання викидів найбільше поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Цей перелік переглядається вищевказаним державним органом не менше одного разу в п'ять років за поданням спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Також дана стаття встановлює, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися тільки після одержання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів за узгодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Слід зазначити, що у відповідності зі ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська й інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог, що стосуються викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних і біологічних чинників на його стан, передбачених дозволами, можуть бути обмежені, тимчасово заборонені (зупинені) або припинені відповідно до законодавства України.
Поряд із цим законодавство також передбачає порядок регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів. Зокрема, ст. 14 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що викиди забруднюючих речовин і вплив на атмосферне повітря фізичних і біологічних чинників, для яких не встановлені відповідні нормативи екологічної безпеки, припускаються у виключних випадках тільки при наявності спеціальних дозволів територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я, за умови, що за даний період буде встановлений відповідний норматив і здійснені заходи для охорони атмосферного повітря.
Ст. 17 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює відповідальність підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, за викиди забруднюючих речовин або впливи фізичних і біологічних чинників, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов'язані заздалегідь розробити й узгодити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря відповідно до закону. При виникненні таких надзвичайних екологічних ситуацій керівники підприємств, установ, організацій і громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані негайно у встановленому порядку повідомити про це органи, що здійснюють державний контроль в галузі охорони атмосферного повітря, і здійснити заходи для охороні атмосферного повітря і ліквідації причин і наслідків його забруднення.
У ряду заходів, спрямованих на забезпечення охорони атмосферного повітря, особо слід зазначити заходи для запобігання і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними, а також іншими пересувними засобами й установками та шкідливим впливом їхніх фізичних чинників. У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» із метою запобігання, зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними, а також іншими пересувними засобами й установками і шкідливим впливом їхніх фізичних чинників здійснюються такі заходи:
· розробка і виконання комплексу заходів щодо зниження викидів, знешкодженню шкідливих речовин і зменшенню фізичного впливу при проектуванні, виробництві експлуатації і ремонті транспортних та інших пересувних засобів і установок;
· переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менше токсичні види енергії і палива;
· раціональне планування і забудова населених пунктів із зберіганням нормативів встановленої відстані від автомобільних шляхів;
· виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту;
· обмеження в'їзду автомобільного транспорту й інших транспортних засобів і установок у сільські, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні і природно-заповідні зони, місця масового відпочинку і туризму;
· поліпшення стана транспортних шляхів і вуличного покриття;
· впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього прямування;
· удосконалювання технологій транспортування і збереження палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на нафтопереробних підприємствах і автозаправних станціях;
· здійснення й удосконалювання діяльності контрольно-регулюючих і діагностичних пунктів і комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок.
Проектування, виробництво й експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, зміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні шкідливого впливу фізичних чинників, забороняється.
Особо варто роздивитися передбачені законодавством заходи для боротьби із шумом. Так, ст. 21 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що з метою запобігання, зниження і досягнення безпечного рівня виробничих та інших шумів, повинні здійснюватися такі заходи:
· створення і впровадження малошумних машин і механізмів;
· удосконалення конструкцій транспортних та інших пересувних засобів і установок, а також умов їхньої експлуатації, підтримка в належному стані залізничних, трамвайних, автомобільних шляхів, вуличного покриття;
· розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів, що володіють джерелами шуму при плануванні і забудові населених пунктів відповідно до встановленого законодавством санітарно-технічними вимогами, будівельними нормами і картами шуму;
· виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, технічних засобів, споруджень житла, об'єктів соціального призначення і будівництво різноманітних споруджень із необхідними акустичними властивостями;
· організаційні заходи щодо запобігання і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи введення раціональних схем і режимів прямування транспорту й інших пересувних джерел і установок у межах населених пунктів.
У висновку підкреслюється, що громадяни зобов'язані притримуватися вимог, встановлених із метою боротьби з побутовим шумом у квартирах, а також у подвір'ях житлових будинків, на вулицях, у місцях відпочинку й інших суспільних місцях.
До числа інших заходів, встановлених законодавством і які здійснюються з метою охорони атмосферного повітря, можна віднести:
· регулювання рівнів впливу фізичних і біологічних чинників на стан атмосферного повітря;
· регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат;
· виконання вимог охорони атмосферного повітря при застосуванні пестицидів і агрохімікатів;
· виконання вимог охорони атмосферного повітря при видобування корисних копалин і проведенні вибухових робіт;
· виконання вимог охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими й іншими відходами.
Слід зазначити, що законодавство передбачає необхідність дотримання вимог, що стосуються охорона атмосферного повітря при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря. Зокрема, ст. 23 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що проектування, будівництво і реконструкція підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря, удосконалювання діючих і впровадження нових технологічних процесів і устаткування здійснюються при обов'язковому дотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних вимог і правил на запланованих для будівництва і реконструкції підприємствах та інших об'єктах, а також з урахуванням накопичення і трансформації забруднення в атмосфері, його трансграничного перенесення, особливостей кліматичних умов. Узгодження проектів забудови, будівництва і реконструкції підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря, здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань містобудування й архітектури з урахуванням висновків природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, установлених законом. Також зазначена стаття передбачає, що будівництво і запровадження в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств та інших об'єктів, що не відповідають встановленим законодавством вимогам про охорону атмосферного повітря, забороняється.
Поряд із цим, законодавство встановлює ряд заходів, які здійснюються з метою зниження шкідливого впливу на атмосферне повітря при проектуванні, будівництві і реконструкції промислових об'єктів. До числа таких заходів можна віднести такі:
· створення санітарно-захисних зон;
· проведення державної екологічної експертизи і санітарно-гігієнічної експертизи;
· дотримання вимог охорони атмосферного повітря при використанні відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем.
14.4. Правопорушення в галузі охорони атмосферного повітря і відповідальність за їх вчинення
За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря передбачається застосування до порушників мір дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальності. Зокрема, ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає перелік дій, що є правопорушеннями і за вчинення яких законодавством передбачається застосування вищевказаних видів юридичної відповідальності. Таким чином, правопорушеннями в галузі охорони атмосферного повітря є:
· порушення прав громадян на екологічно безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
· перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря і нормативів гранично допустимого впливу фізичних і біологічних чинників стаціонарних джерел;
· перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;
· викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;
· перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
· недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
· здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;
· впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля в закордонних країнах і експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, що не відповідають встановленим вимогам охорони атмосферного повітря;
· порушення встановлених законодавством правил складування й утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, збереження і застосування пестицидів і агрохімікатів, що призвело до забруднення атмосферного повітря;
· проектування і будівництво об'єктів із порушенням встановлених законодавством норм і вимог охорони атмосферного повітря;
· невиконання розпоряджень органів, що здійснюють державний контроль в галузі охорони і використання атмосферного повітря;
· неподання передбаченої законодавством своєчасної, повної і достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерелах забруднення, а також приховування або перекручування відомостей про стан атмосферного повітря, викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, що склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;
· недотримання норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві і запровадженні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруджень та інших об'єктів, удосконалюванні діючих і впровадженні нових технологічних процесів і устаткування.
Також у зазначеній статті мова йде про те, що законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення в галузі охорони і використання атмосферного повітря. Зокрема, Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» визначає такі види порушень законодавства про охорону атмосферного повітря, за вчинення яких винні особи несуть адміністративну відповідальність:
· відхилення від відшкодування майнового збитку, заподіяного злочинами підприємствам, установам, організаціям (ст. 511 КУпАП);
· порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або вплив на неї фізичних і біологічних чинників (ст. 78 КУпАП);
· порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучну зміну стана атмосфери й атмосферних явищ (ст. 781 КУпАП);
· недотримання вимог охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію або експлуатації підприємств і споруджень (ст. 79 КУпАП);
· недотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції і прийнятті в експлуатацію об'єктів і споруджень (ст. 791 КУпАП);
· випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (80 КУпАП);
· експлуатація автотранспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУпАП);
· порушення правил складування, збереження, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації і використання промислових і побутових відходів (ст. 82 КУпАП);
· порушення правил застосування, збереження, транспортування, знешкодження, ліквідації і поховання пестицидів і агрохімікатів токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83 КУпАП);
· невиконання вимог екологічної безпеки в процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технології і систем, речовин і матеріалів (ст. 911 КУпАП);
· перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів (ст. 912 КУпАП);
· невиконання законних розпоряджень або розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної і ядерної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 1885 КУпАП).
У свою чергу, Кримінальний Кодекс України встановлює перелік діянь, що порушують встановлені закони вимоги охорони атмосферного повітря, за вчинення яких законом передбачена кримінальна відповідальність. До їхнього числа можна віднести такі:
· порушення правил екологічної безпеки (ст. 242 КК);
· незастосування заходів для ліквідації екологічного забруднення (ст. 243 КК);
· приховування або перекручування відомостей про екологічну обстановку або захворюваність населення (ст. 244 КК);
· забруднення атмосферного повітря (ст. 247 КК);
· проектування або експлуатація споруджень без систем захисту навколишнього природного середовища (ст. 259 КК);
· порушення правил безпеки під час проведення робіт із підвищеною небезпекою (ст. 278 КК);
· порушення на виробництві правил хімічної і біологічної безпеки (ст. 279 КК);
· порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 280 КК);
· порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 281 КК).
Нормативно-правові акти України про охорону атмосферного повітря також передбачають можливість застосування до осіб, що порушують вимоги законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, мір цивільно-правової відповідальності, що виражається у відшкодуванні заподіяної шкоди. Зокрема, ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у порядку і розмірах, встановлених законодавством України.