Кодекс являє собою систематизований нормативно-правовий акт. Ці акти є більш високими по своїй якості і мають домінуючий характер у тієї або іншої галузі права, наприклад, Земельний Кодекс України, Водний Кодекс України та ін.
Некодіфікованими правовими актами є всі інші нормативні документи, що не володіють ознаками кодексу як систематизованого нормативно-правового акта.
Систему джерел екологічного права України утворюють:
· Конституція України;
· закони України, наприклад, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодекс України «Про надра»; Закон України «Про охорону атмосферного повітря» та ін.;
· постанови Верховної Ради України, приміром, Постанова Верховної Ради України «Про земельну реформу»;
· укази і розпорядження Президента України (Розпорядження Президента України «Про заходи щодо організації роботи в сфері поліпшення екологічного стана ріки Дніпро і якості питної води»);
· урядові нормативні акти (Положення про порядок ведення державного земельного кадастру (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1991 р.);
· галузеві нормативно-правові акти, наприклад, такси, методики, правила, інструкції, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, а також іншими компетентними органами;
· локальні нормативно-правові акти в сфері екології (акти органів місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування, акти місцевих органів управління в сфері екології, рішення місцевих референдумів;
· судова практика і практика розгляду господарських суперечок, тобто рішення, прийняті судами і господарськими судами в процесі розгляду справ, пов'язаних із застосуванням еколого-правових норм.
1.3. Принципи екологічного права, його зв'язок з іншими галузями права
Принципи екологічного права - це основні керівні засади і загальнообов'язкові правила, закріплені в еколого-правових нормативних актах і покликані сприяти реалізації державою базових задач екологічної політики.
Традиційно принципи екологічного права розділяють на дві групи. По-перше, варто виділити загальні принципи, що визначають сутність права в цілому: принципи соціальної справедливості і свободи; законності; рівності всіх перед законом; єдності юридичних прав і обов'язків; відповідальності за зроблені правопорушення та ін.
Галузеві принципи, тобто властиві безпосередньо галузі екологічного права в українському законодавстві відображені в ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Ними є:
· пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської й іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;
· попереджувальний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
· екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, що відновлюються, широкого впровадження новітніх технологій;
· зберігання просторової і видової розмаїтості і цілісності природних об'єктів і комплексів та ін.
Екологічне право, яке є самостійною галуззю права, широко взаємодіє з іншими галузями права, що мають відмінний від екологічного права предмет і метод правового регулювання.
Так, в адміністративному праві передбачається велика кількість розпоряджень, спрямованих на захист навколишнього середовища: це насамперед норми, що передбачають адміністративну відповідальність за екологічні правопорушення.
Кримінальне право України також містить чимало еколого-правових норм, що закріплюють суспільну небезпеку діянь, що відбуваються. Кримінальний Кодекс України містить декілька розділів, у яких перераховані види екологічних злочинів, які належать кримінальному покаранню: - «Злочини проти власності», «Злочини проти навколишнього природного середовища», «Злочини проти суспільної безпеки», «Злочини проти безпеки виробництва», «Злочини проти суспільного порядку і моральності» і «Злочини проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку».
Слід зазначити, що взаємодія екологічного права з іншими галузями права відбувається, як правило, на заключній стадії, тобто тоді, коли наступає необхідність застосування мір еколого-правової відповідальності. Про це свідчить також взаємозв'язок екологічного права з цивільним і трудовим правом, оскільки дані галузі регулюють порядок застосування мір дисциплінарної і майнової відповідальності. Важко назвати галузі права, із якими не взаємодіяло б екологічне право. У цей перелік можна включити господарське і фінансове право, кримінально-процесуальні і цивільно-процесуальні норми і т.д.
Можна вважати, що тільки шлюбно-сімейне право не має прямого відношення до регулювання охорони навколишнього середовища, хоча можна з упевненістю підтверджувати, що процес зміцнення сім'ї, її благоденство багато в чому визначається сприятливими умовами життя.