У 2010 році, в результаті модернізації правової системи України, яка триває вже два десятиріччя в умовах перманентної реалізації багатоетапної судово-правової реформи, суттєвих змін зазнала судова система країни. Новий Закон «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р., знаменуючи заключний етап законодавчого пошуку оптимальної моделі судівництва, визначив нові стандарти організації та функціонування судів загальної юрисдикції на чолі з Вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України. Нове нормативне підґрунтя своєї діяльності також отримали Міністерство юстиції України (Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011), а також Міністерство внутрішніх справ України (Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011) – органи виконавчої влади, які відіграють важливу роль в правоохоронній системі держави.
Водночас специфіка вивчення та викладання курсу «Судові та правоохоронні органи України» полягає в необхідності опрацювання та систематизації значного масиву нормативно-правових актів, що з огляду на їхню кількість є досить проблематичним без належного навчально-методичного забезпечення учбового процесу. Зазвичай таку роль виконують підручники або навчальні посібники, натомість вони втрачають свою корисність через зміни, що відбуваються у чинному законодавстві, а, отже, потребують постійного оновлення.
Саме цим пояснюється поява нового підручника з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» в якому були ураховані всі законодавчі новели станом на 01.08.2011 р.
Підручник розроблений відповідно до навчальної програми з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», яка є базовою у всіх навчальних закладах юридичного профілю. Він має на меті дати курсантам і студентам знання, необхідні для якнайкращого засвоєння діяльності правоохоронних органів і успішного виконання професійної функції юриста в підрозділах різних служб МВС України та інших правоохоронних органів України.
Розпочинаючи вивчення курсу, курсанти та студенти повинні усвідомити важливість навчальної дисципліни та її значення в засвоєнні інших юридичних дисциплін, знання яких складають фундамент їх професійної підготовки. Досвід показує, що проблеми, пов’язані із засвоєнням порядку діяльності правоохоронних органів у межах вивчення кримінального процесу України й інших дисциплін, а надалі - зі здійсненням своїх службових обов’язків, виникають, зокрема, через недостатнє оволодіння змістом правових положень, що визначають організацію цих спеціальних органів, відсутність у курсантів і студентів цілісного уявлення про систему діючого законодавства, що регулює устрій цих органів.
Необхідною умовою успішного засвоєння матеріалу курсу є вивчення курсантами й студентами законів і підзаконних актів, що містять норми, у яких закріплена організаційна побудова судових і правоохоронних органів. Курсанти й студенти зобов'язані постійно стежити за процесом нормотворчості в Україні.
Разом з тим слід мати на увазі, що для глибокого опанування дисципліни недостатньо вивчити зміст конкретних положень закону та відомчих актів, назвати точні дати їх прийняття й порядкові номери відповідних статей чи пунктів. Необхідно мати цілісне уявлення про систему чинного законодавства, розуміти зміст і призначення конкретних норм, характерних положень закону або підзаконного акта.
Саме таку мету ставили перед собою автори пропонованого підручника, сподіваючись, що саме він стане в нагоді при формуванні фахового світогляду учнів шляхом надання ним:
· знань чинного законодавства, яке регулює порядок формування, склад і структуру судових та правоохоронних органів;
· умінь характеризувати сутність, ознаки, принципи організації та діяльності судової влади та правоохоронних органів; аналізувати передумови та тенденції реформування системи, структури і компетенції судових органів та органів правопорядку.
ГЛАВА І. ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПІНИ «СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ»