Діяльність держави і її органів охоплює багато сфер державного і громадського життя. Це – забезпечення нормального функціонування економіки в цілому, її галузей і конкретних господарських організацій, здійснення зовнішньої політики, створення умов для розвитку культури, науки й творчості, підтримка обороноздатності й охорона державної безпеки країни, а також багато інших функцій.
Одне з центральних місць у ній займає виконання задач по забезпеченню порядку і законності, захисту прав і свобод людини, охороні прав і законних інтересів державних і недержавних організацій, трудових колективів, боротьбі зі злочинністю й іншими правопорушеннями. Ці задачі - предмет турботи в першу чергу держави і її органів, про що в тій чи іншій формі говориться в різних статтях Конституції України. Зокрема, у ст. 3 сказано: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Затвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов'язком держави».
Це й інші конституційні положення вимагають, щоб усі державні органи виконували зазначену функцію.
Для переважної більшості державних органів діапазон їх діяльності не замикається, природно, на рішенні названих, хоча і дуже важливих задач - задач безпосередньої охорони законності і правопорядку, захисту прав і свобод людини, боротьби зі злочинами й іншими правопорушеннями. У них на першому плані інші задачі - рішення поточних і перспективних питань господарського будівництва, культури, науки, творчості, обороноздатності і державної безпеки, зовнішньої політики й ін. Деякі функції по охороні правопорядку і законності вони виконують як би попутно, поряд зі здійсненням своїх основних задач.
Забезпеченням правопорядку і законності спеціально займається значно менше коло органів, ті які існують тільки чи головним чином для виконання такої ролі. Їх прийнято іменувати органами правопорядку, тобто органами, що покликані охороняти встановлений Конституцією України, іншими законодавчими і правовими актами порядок життя і діяльності держави і суспільства, громадян, що проживають в Україні.
Щоб зрозуміти суть критеріїв, якими варто було б керуватися при віднесенні тих чи інших державних органів до числа правоохоронних, дуже важливо усвідомити ознаки діяльності, яка одержала достатньо умовне, але вже звичне найменування – «правоохоронна діяльність».
Цей вид державної діяльності характеризується колом істотних ознак.