Згідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Під дотриманням законів слід розуміти здійснення юридичними й фізичними особами визначених законом дій або утримання від неправомірної поведінки (порушення заборони, встановленої законом).
Застосування закону – це прийняття державними органами, посадовими й службовими особами відповідно закону рішень, обов’язкових для інших осіб, що тягнуть за собою юридично значні наслідки. Здійснюючи свої завдання, прокуратура оцінює діяльність юридичних і фізичних осіб з точки зору відповідності її закону, не втручаючись при цьому в рішення їх господарських і оперативно-розпорядчих питань.
Суб’єктами прокурорського нагляду є Генеральний прокурор України і його заступники, підлеглі прокурори та їх заступники, старші помічники й помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які вирішують питання, пов’язані зі здійсненням діяльності прокуратури в межах, передбачених законом.
Об’єкт прокурорського нагляду – це підприємства, організації, установи й інші юридичні особи, у яких проводяться прокурорські перевірки додержання та застосування законів.
Прокурор – це фізична особа, яка перебуває на постійній чи тимчасовій службі в органах прокуратури, приймається на службу відповідно до Закону «Про прокуратуру» і виконує посадові обов’язки, що передбачені тим же законом і наказами вищого прокурора. У ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» дано роз’яснення поняття «прокурор», яке застосовується в законі.
Таким чином, прокурорський нагляд– це здійснювана від імені держави діяльність спеціально уповноважених службових осіб – прокурорів по забезпеченню точного дотримання та правильного застосування законів шляхом своєчасного виявлення та вживання заходів щодо усунення їх порушень, від кого б вони не виходили, та притягнення винних до відповідальності.
Змістом цієї діяльності є:
1) виявлення фактів порушення Конституції та вимог законів;
2) установлення винних у правопорушеннях;
3) ужиття заходів щодо усунення порушень закону і поновлення порушених прав;
4) притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які порушили закон.
Органи прокуратури займають особливе місце в системі державної влади України. Вони не відносяться ні до якої гілки влади.
Метою прокурорського нагляду є ті результати, на досягнення яких спрямована вся діяльність прокуратури в цілому, і зокрема її прокурорського нагляду. Мета прокурорського нагляду визначається статусом прокуратури, її місцем і роллю в державі. У кінцевому рахунку вона визначається Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» та іншими законодавчими актами, які регламентують діяльність органів прокуратури.
Найбільш конкретно мета прокурорського нагляду визначена в Законі «Про прокуратуру». Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону метою прокуратури є:
1. всемірне утвердження верховенства закону;
2. зміцнення правопорядку;
3. забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина;
4. забезпечення захисту охоронюваних законом інтересів суспільства і держави.
На досягнення цієї мети спрямована вся діяльність прокуратури. Конкретні види діяльності прокуратури закріплено в Законі «Про прокуратуру»:
1) прокурорський нагляд;
2) кримінальне переслідування;
3) координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю;
4) участь у розгляді кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ;
5) участь у правотворчій діяльності.
Основним засобом досягнення вказаної в Законі «Про прокуратуру» мети є прокурорський нагляд. Завдання прокурорського нагляду в порівнянні з метою більш конкретні, їх вирішення забезпечує досягнення мети прокурорського нагляду. Вони відрізняються за рівнем, змістом, способом їх вирішення, компетенцією органів прокуратури.
Завдання прокурорського нагляду можуть бути поділені на три види: загальні, спеціальні й окремі.
Загальні завдання прокурорського нагляду визначаються Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", КПК, ЦПК, ГПК та інших законодавчих актів. Так, ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» визначає завдання як захист від неправомірних посягань:
• закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;
• гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
• основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Загальні завдання вирішуються кожним прокурором, який виконує наглядові функції прокуратури. Прокурорський нагляд має декілька галузей (напрямків), які відрізняються змістом законодавства, на виконання якого здійснюється нагляд. Тому загальні завдання, які стоять перед прокурорським наглядом в цілому, є одночасно і завданнями кожної з цих галузей (напрямків).
Спеціальні завдання - це завдання, які стоять перед конкретною галуззю (напрямком) прокурорського нагляду, їх сутність випливає із загальних завдань і визначається компетенцією прокурора в кожній галузі прокурорського нагляду.
До спеціальних завдань можна віднести:
а) своєчасне виявлення всіх незаконних актів, що видаються на об’єктах, де здійснюється нагляд;
б) виявлення осіб, що порушують закони на тих же об’єктах нагляду й ін.
Вирішення загальних і спеціальних завдань прокурорського нагляду здійснюється шляхом застосування прокурором правових засобів нагляду, під час яких прокурор визначає окремі (конкретні) завдання і вирішує їх.