Правові основи, функції та принципи організації діяльності прокуратури

Правові основи діяльності органів прокуратури. Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Консти­туцією України, Законом «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами.

Конституція України закріплює основні функції прокуратури (ст. 121) і регламентує порядок призначення та звільнення Генерального прокурора України (ст. 122).

Завдання, організація і порядок діяльності органів прокуратури, а також повноваження прокурорів визначаються Законом України «Про прокуратуру».

Порядок здійснення прокурорами процесуальних та інших повноважень передбачається Кримінально-про­цесуальним, Цивільно-процесуальним, Господарсько-про­цесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами, Кодек­сом України про адміністративні правопорушення, а також Законами України «Про звернення громадян», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін. Крім цього, у своїй діяльності прокурори керуються такими законодавчими актами, як Дисциплінарний статут прокуратури України, Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, а також відомчими наказами, розпоряд­женнями, інструкціями Генерального прокурора України (п. 7 ст. 15 Закону «Про прокуратуру»).

У своїй діяльності органи прокуратури враховують норми міжнародно-правових актів щодо охорони прав і свобод людини. До таких актів відносяться: Загальна декларація прав людини (1946 р.), Конвенція з прав та основних свобод людини (1950 р.) та ін.

Генеральний прокурор України відповідно до угод про міжнародне співробітництво і правову допомогу вирішує питання про порушення та розслідування кримінальних справ, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, а також вирішує інші передбачені такими угодами питання. Повноваження Генеральної прокуратури, прокуратур обласного рівня в галузі взаємної правової допомоги в межах міжнародного співробітництва регламентується, крім міжнародних угод, також відомчими нормативними актами: наказами, інструкціями, протоколами.

Функції прокуратури. Поняття «функція» має декілька значень. У словнику російської мови С.І. Ожегова воно тлумачиться так: «робота, яку виконує орган, обов’язки, коло діяльності, призначення, роль».

Поняття «функція прокуратури» розуміється як прокурорська діяльність, вид прокурорської діяльності. У літературі часто вживається як рівнозначне терміну «функції прокуратури» поняття «напрямок прокурорської діяльності». Однак із теоретичних позицій таке ототожнення не завжди буде виправданим. Проте в деяких державах (Казахстані, Латвії, Узбекистані, Литві та інших) термін «напрямки діяльності» використовується в законодавчих актах. У Російській Федерації застосо­вуються терміни «функції» і «напрямки» діяльності прокуратури.

В Україні теоретики та практики стверджують, що функції прокуратури - це вид діяльності її органів, який зумовлюється соціальним призначенням прокуратури й характеризується визначеним предметом провадження та спрямуванням на вирішення відповідних завдань.

Функції прокуратури можна поділити на наглядові та ненаглядові, а враховуючи їх законодавче закріплення - на:

1) функції, які передбачені в Законі України «Про прокуратуру»;

2) функції, передбачені Конституцією України.
Згідно зі ст. 121 Конституції на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Ці функції закріплені і в ст. 5 Закону «Про прокуратуру». Крім цього, у Законі передбачені також і інші функції:

1) координація діяльності по боротьбі зі злочинністю (ст. 10);

2) нагляд за додержанням і застосуванням законів (ст.1,19);

3) функція розслідування злочинів (ст. 17).

Закон України «Про прокуратуру» (ст. 5) визначає, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру». У той же час слід відмітити, що в органах прокуратури, як і в інших державних структурах, діє внутрішня функція - функція управління. Термін «управління» означає керування, діяльність щодо здійснення допомоги в будь-чому. Суть управління в системі органів прокуратури треба розуміти як вплив вищих прокурорів на підлеглих, керівництво і контроль за їх діяльністю з метою забезпечення результативного виконання ними покладених на них завдань.

Принципи організації діяльності прокуратури. Організація діяльності прокуратури України ґрунтується на принципах, які визначені Законом України «Про прокуратуру». Принципи організації діяльності проку­ратури - це керівні положення, які визначають найбільш істотні риси й ознаки діяльності органів прокуратури й основні вимоги, що ставляться до неї.

Основні принципи організації діяльності прокуратури закріплено в ст. 6 Закону «Про прокуратуру»: 1) принципи єдності та централізації прокурорської системи з підпоряд­куванням нижчих прокурорів вищим; 2) законності; 3) незалежності органів прокуратури; 4) рівності у захисті прав та інтересів усіх суб’єктів; 5) обов’язкового реагування на будь-які порушення закону, поновлення порушених прав; 6) принцип гласності та деполітизації.

1. Принцип єдності означає, що всі прокуратури, які діють в Україні, складають єдину систему. Кожний прокурор наділений у межах своєї компетенції єдиними повноваженнями та правовими засобами їх реалізації. Вищий прокурор може доручити нижчому виконання своїх обов’язків, прийняти на себе виконання обов’язків нижчого прокурора, змінити або скасувати будь-яке його рішення, крім випадків, спеціально передбачених законом.

Централізація системи органів прокуратури про­являється в тому, що нижчі прокурори підпорядковуються вищим прокурорам і Генеральному прокурору України. Накази, розпорядження й інструкції, що видає Генеральний прокурор України, є обов’язковими для всіх органів прокуратури.

2. Принцип законності - це головна загальноправова основа діяльності всіх суб’єктів правозастосування, у тому числі й прокуратури. Це означає, що органи прокуратури здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних законів.

3. Принцип незалежності органів прокуратури по­лягає в тому, що свої повноваження вона здійснює, дотримуючись Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів.

4. Принцип захисту прав і свобод громадян реа­лізується на засадах їх рівності перед законом незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

5. Принцип обов’язкового реагування на будь-які порушення закону. Це означає, що прокуратура України завжди і неухильно повинна вживати всіх передбачених законом заходів для виявлення, своєчасного усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення винних до відповідальності.

6. Принцип гласності полягає в тому, що проку­ратура інформує державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

7. Принцип деполітизації. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.