Поняття, види та причини виникнення трудових спорів

Як І між будь-якими учасниками правовідносин, між суб'єк­тами трудових та тісно пов'язаних з ними правовідносин можуть виникати спори, що в трудовому праві отримали назву трудових спорів

У процесі трудової діяльності між працівником І роботодав­цем трапляються різного роду суперечності І непорозуміння з питань застосування чинного трудового законодавства, з приводу встановлення або зміни умов праці тощо Зрозуміло, що такі суперечності можна вирішити шляхом взаємного погодження, домовленості, яка може бути досягнута в результаті безпосе­редніх переговорів між керівником І працівником Якщо ж, незважаючи на такі попередні переговори, суперечності між сторонами врегулювати не вдалось, зацікавлена сторона вправі звернутися до компетентних органів за вирішенням спору Отже, під трудовими спорами слід розуміти неврегульовані в результаті взаємних переговорів суперечності, які виникають з приводу застосування або зміни умов пращ Вони розглядаються в по­рядку, передбаченому трудовим законодавством

Трудові спори розрізняються за своїм змістом, характером та порядком розгляду

За змістом всі трудові спори поділяються на Індивідуальні І колективні Змістом Індивідуального трудового спору є вимога про поновлення або визначення прав Індивідуального працівни­ка Як правило, такі спори виникають з приводу застосування нормативно-правових актів про працю І нормативно-правових договорів (колективний договір) Разом з тим Індивідуальний трудовий спір може виникнути І з приводу встановлення нових умов або зміни Існуючих умов пращ

Змістом колективних трудових спорів є вимога про встанов­лення нових або зміну Існуючих умов пращ, які стосуються всіх працівників підприємства або його структурного підрозді­лу, а також виконання конкретних зобов'язань роботодавця стосовно всього трудового колективу чи його частини


За характером трудові спори поділяються на позовні та не-позовні До спорів позовного характеру відносяться супереч­ності, що виникають у зв'язку Із застосуванням нормативних актів В ході їх вирішення працівник домагається (пред'являє позов) поновлення чи визнання за ним конкретного права До спорів непозовного характеру належать суперечності, що ви­никають з приводу зміни діючих або встановлення нових умов пращ

З наведеної класифікації видно, що спори Індивідуальні — завжди позовні, а отже, вони вирішуються в загальному порядку, який встановлений для спорів Індивідуального значення

Спори непозовного характеру можуть бути як Індивідуаль­ними, так І колективними Для їх розгляду законодавством визначено спеціальний порядок розгляду

Порядок вирішення Індивідуальних трудових спорів регу­люється главою 15 КЗпП України

Згідно з чинним законодавством Індивідуальні трудові спори розглядаються такими органами

1) комісіями по трудових спорах (КТС),

2) місцевими судами

Порядок, передбачений главою 15 КЗпП України, поширю­ється на Індивідуальні трудові спори працівників усіх під­приємств, установ, організацій незалежно від форми трудового договору, форми власності, виду діяльності І галузевої прина­лежності Встановлений порядок не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів гро­мадських та Інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали

Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та Інших установ прокуратури, які мають класні чини, вста­новлюються спеціальним законодавством