У місцевих судах розглядаються відповідно до ст 231 КЗпП І в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, трудові спори за заявами
• працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням
КТС підприємства, установи, організації (підрозділу),
• прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить
чинному законодавству, у випадках, коли він може згідно Із
законодавством звертатися до суду
У таких випадках суд виступає вторинним органом після КТС у розгляді трудового спору Працівник також має право безпосередньо звертатися до суду за вирішенням трудового спору без звернення до КТС
Поряд Із таким загальним правилом законодавством передбачено безпосередню компетенцію суду, тобто випадки, коли трудовий спір одразу підлягає розгляду судом (без звернення
до КТС) Безпосередньо в місцевих судах розглядаються трудові спори за заявами
• працівників підприємств, установ, організацій, де комісії
по трудових спорах не обираються,
• працівників про поновлення на роботі незалежно від під
став припинення трудового договору, про зміну дати І формулю
вання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу
або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів
працівників, вказаних в ч 3 ст 221 І ст 222 КЗпП,
• керівника підприємства, установи, організації (філії, пред
ставництва, відділу та Іншого відокремленого підрозділу), його
заступників, керівних працівників, які обираються або призна
чаються на посади органами державної влади І управління, а
також громадськими організаціями та Іншими об'єднаннями
громадян, з питань звільнення, зміни дати І формулювання
причини звільнення, переведення на Іншу роботу, оплати за
час вимушеного прогулу І накладення дисциплінарних стяг
нень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч 3 ст 221 І
ст 222 КЗпП,
• роботодавця про відшкодування працівниками матеріаль
ної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації (тру
довий спір за заявою працівника про відшкодування шкоди,
заподіяної йому власником, може розглядатися у КТС),
• працівників у питанні застосування законодавства про працю,
яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено
роботодавцем І профспілковим органом підприємства, установи,
організації (підрозділу) в межах наданих їм прав
Безпосередньо в місцевих судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу
• працівників, запрошених на роботу в порядку переведення
з Іншого підприємства, установи, організації,
• молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний
заклад І в установленому порядку направлені на роботу на певне
підприємство, в установу, організацію,
• вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років
або дитину-шваліда, а також одиноких матерів за наявності
дитини віком до 14 років,
• виборних працівників після закінчення строку повнова
жень,
• Інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного
законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір, наприк
лад Інвалідів І неповнолітніх, направлених на роботу в рахунок
броні, осіб, які були звільнені у зв'язку Із направленням на
роботу за кордон, призовом на строкову або альтернативну (невійськову) службу і повернулись після закінчення цієї роботи чи служби.
Звернення до місцевого суду із заявою про вирішення трудового спору можливе протягом 3 місяців з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (як і в строках звернення до КТС), а у справах про звільнення—в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. По справах про стягнення заробітної плати термін звернення не обмежений. Щодо питань стягнення з працівника суми матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, то власник (уповноважений ним орган) може звернутися до суду протягом 1 року з дня виявлення шкоди. Такий же строк передбачений і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора. В разі пропуску позовних строків з поважних причин суд може поновити ці строки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.