Хоч КЗпП і є основним джерелом трудового права, він не спроможний забезпечити повне регулювання трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. В багатьох випадках його статті мають відсилочний (бланкетний) характер. Це, однак, не слід сприймати як його недолік. Специфіка праці в певних галузях
народного господарства та Інші об'єктивні умови вимагають конкретизації окремих положень Кодексу відповідно до цих умов Єдність правового регулювання досягається шляхом прийняття нормативних актів підзаконного характеру, що заповнюють прогалини законодавчого рівня регулювання
До проведення повної кодифікації трудового законодавства України в багатьох випадках зберігають своє юридичне значення деякі підзаконні акти колишнього СРСР, якщо відповідно до Закону України від 12 вересня 1991 р "Про правонаступ-ництво України" вони не суперечать Конституції та законодавству України, а в самій Україні ще немає нормативних актів, які регулюють відповідні відносини До таких шдзаконних актів можна віднести, наприклад, укази Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 р № 311 "Про умови пращ робітників І службовців, зайнятих на сезонних роботах", № 310 "Про умови пращ тимчасових робітників І службовців" та деякі Інші
Останнім часом значне місце серед джерел трудового права відводиться постановам Кабінету Міністрів України Для прикладу можна навести постанову від 19 березня 1993 р № 234 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності", або постанову від 19 березня 1994 р № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору", якою було затверджене Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників
Відомчі акти також є джерелами трудового права Це — накази, розпорядження, Інструкції галузевих міністерств, що містять приписи з окремих питань регулювання пращ на підприємствах певної галузі
Особливе місце серед відомчих актів належить Інструкціям та роз'ясненням Міністерства пращ та соціальної політики України Правові документи, що видаються цим органом, забезпечують правильне тлумачення І застосування чинного законодавства з питань заробітної плати, режиму пращ як загалом, так І в окремих галузях народного господарства