Пунктом 4 ст. 40 КЗпП України передбачено, що роботодавець може розірвати трудовий договір у випадку прогулу працівника (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин. Отже, прогулом вважається нез'явлення на роботу працівника без поважних причин протягом всього робочого дня (зміни), а також відсутність його на роботі без поважних причин більше 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня, оскільки така відсутність прирівнюється до прогулу.
Трудове законодавство допускає звільнення працівника з роботи за одноразовий прогул. Хоча на практиці за 1 день прогулу переважно не звільняють.
При застосуванні цієї підстави необхідно враховувати наступні обставини:
• відсутність на роботі може бути підтверджена даними про
облік робочого часу, доповідними, рапортами, а також іншими
доказами;
• обов'язок доказування неповажності причин відсутності
працівника на роботі покладається на роботодавця;
• оскільки вказана підстава припинення трудового дого
вору є видом дисциплінарного стягнення, роботодавець зо
бов'язаний дотримуватися правил накладення дисциплінарних
стягнень;
• звільнення за прогул повинно бути співрозмірним тяжкості
дисциплінарного проступку.
Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що прогулом можна вважати також:
• самовільне використання без погодження з роботодавцем
днів відгулів, чергової відпустки;
• залишення роботи без поважних причин до спливу строку
строкового договору;
• залишення роботи без поважних причин до закінчення
строку, який працівник зобов'язаний відпрацювати за призна
ченням після закінчення навчального закладу;
• неявка без поважних причин на роботу, якщо працівник
був переведений на неї відповідно до закону;
• залишення працівником без поважних причин роботи до
спливу двотижневого терміну попередження про розірвання
трудового договору за власним бажанням.
Не вважається прогулом невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням його на іншу роботу або відмова від переведення на легшу роботу, якої він потребував за станом здоров'я відповідно до медичного висновку, а отже, звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України не допускається.
Розірвання трудового договору за цією підставою можливе як у випадках, коли працівник після вчинення прогулу приступив до роботи, так і тоді, коли він не має наміру продовжувати працювати. У першому випадку датою звільнення буде або дата, зазначена у наказі про звільнення, або останній день роботи такого працівника, в другому випадку — день, коли він фактично залишив роботу.