Перехід розвитих країн до інформаційних технологій, дозволив американському політологу К. Дойчу (р. 1912) розглядати політичну систему в контексті "комунікаційного підходу", при якому політика розуміється як процес управління і координації зусиль людей для досягнення поставлених цілей. Формулювання цілей і їхня корекція здійснюється політичною системою на основі інформації про положення суспільства і його ставлення до даних цілей; про відстань, що залишилася до мети; про результати попередніх дій.
Отже, функціонування політичної системи залежить від якості постійного потоку інформації, що надходить із зовнішнього середовища, і інформації про її власний рух. На основі двох потоків інформації приймаються політичні рішення.