Реферат Курсовая Конспект
М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва - раздел Философия, Бвк 74.268.51+74.268.53 М31 Рекомендовано До Використання В...
|
БВК 74.268.51+74.268.53
М31
Рекомендовано до використання в загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням комісії з дисциплін хуДожньо-естетичного циклу та культурознавства Науково-методичної ради з питань освіти , МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
(Протокол № 3 від 16 червня 2006 року)
Посібник створено науковими співробітниками лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України:
JI.М. MACOJI (Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва; Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво»);
О.В. ГАЙДАМАКА (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво»; Додаток А. Вокально-хорова робота).
О.В. КАЛІНІЧЕНКО (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 1, 2 класи; Додаток Б. Ілюстрації до уроків у 1-2 класах);
Е. В. БЄЛКІНА (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 3 клас);
І.В. РУДЕНКО (Орієнтовне календарне планування змісту уроків за програмою інтегрованого курсу «Мистецтво», 4 клас; Додаток В. Ілюстрації та методичний коментар до уроків у 3—4 класах)
Масол Л. М.
М31 Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / JI. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна, О. В. Калініченко, І. В. Руденко.— X.: Веста: Видавництво «Ранок» , 2006.— 256 с.
ISBN 966-08-1120-9
Посібник створено відповідно до Програми інтегрованого курсу «Мистецтво», рекомендованої Міністерством освіти і науки України.
У ньому подано новітню концепцію поліцентричної інтеграції змісту загальної мистецької освіти, інноваційні науково-методичні підходи та художньо-педагогічні технології викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у початковій школі, розглянуто питання оцінювання освітніх результатів учнів.
Наводяться орієнтовні поурочні календарні плани до інтегрованих уроків мистецтва. Пропонуються педагогічні схеми-малюнки для виконання художньо-практичних завдань.
Посібник адресовано вчителям предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітніх шкіл. Він може бути використаний педагогами спеціалізованих шкіл мистецького профілю, студентами-практикантами середніх і вищих педагогічних навчальних закладів, аспірантами, викладачами, методистами.
ББК 74.268.61+74.268.53
© Масол Л. М.
© Гайдамака О. В., Бєлкіна Е. В.,
Калініченко О. В., Руденко І. В., 2006.
© Калініченко О. В., Руденко І. В., іл., 2006
© ТОВ Видавництво «Ранок», 2006
ЗМІСТ
ТЕОРЕТИКО МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
ВСТУП
Протягом століть чимало мислителів намагалися винайти й запровадити різні навчально-виховні системи, які б якнайкраще задовольняли природні та культурні потреби людини. Сьогодні розробляються освітні моделі, які ґрунтуються на гуманістичних засадах, тобто є особистісно зорієнтованими, і відображають особливості сучасного соціокультурного простору. Важливою ознакою культури інформаційного суспільства є прискорений темп науково-технічного розвитку, перманентність і швидкість змін у всіх сферах людської діяльності, мозаїчність і візуалізація інформації. Завдяки комп'ютеру комунікаційний простір планети став безмежним. Ще кілька десятиліть тому школярі захоплювалися телебаченням, а сьогодні вони вільно подорожують лабіринтами Інтернету. Електронні мережі, долаючи будь-які мовні й культурні кордони, дають змогу отримувати інформацію в небачених до цього часу обсягах і форматах. Медіа-технології, особливо комп'ютерні ігри, якими сьогодні масово захоплюються учні шкільного віку, поєднуючи елементи аудіальної, візуальної та кінестетичної інформації, стимулюють виникнення у школярів психологічного феномену синестезії — міжсенсорних асоціацій, провокують розвиток інтегративного типу мислення. У віртуальному інформаційному океані феноменально поєднуються словесні тексти і музичні звуки, яскраві візуальні образи і лапідарні символи, раціональні схеми і захоплююча анімація, реальність і фантастика, правда і вимисел. І все це тією чи іншою мірою естетизується і перетворюється иа потужний чинник духовного «виробництва людини».
За цих умов зростає значення ціннісних параметрів освіти, адже* діти зустрінуться в майбутньому дорослому житті з культурою, яку зараз важко навіть уявити. Учені висловлюють сміливі гіпотези, що в просторі третього тисячоліття на основі взаємодії мистецтв і синтезуючого типу мислення докорінного оновлення зазнає сфера художньої культури людства. Сьогодні школярі мають бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачених ситуацій, тому вони мусять бути мобільними, гнучкими, творчими. В організації пізнавальних процесів зростає роль асоціативно-образного типу мислення, механізмів інтуїції (т. зв. інсайту). Тому освіта має спрямовуватися на розвиток творчого потенціалу особистості, самостійного критичного мислення, ціннісних орієнтацій, формування спектра життєвих компетентностей, адекватних соціокультурним реаліям.
У межах старої освітньої парадигми формувалася людина, яка знала й уміла (людина-виконавець), сучасна школа має виховувати людину, яка мислить і прагне творити (людина духовна).
Яку ж саме людину формує сьогодні школа? Зміст панівної більшості навчальних предметів орієнтує учнів на отримання об'єктивних, точних знань і відповідне точне їх відтворення. Таке навчання стимулює і закріплює одномірний раціональний тип мислення. Проте сучасна культура з притаманною їй неоднозначністю оперує не лише логічними поняттями й усталеними категоріями, вона сповнена феноменами невизначеності, непередбаченості, тому потребує гнучкої, рухливої свідомості. Розвитку такого творчого типу мислення сприяє мистецтво завдяки власній природі художніх образів, які мають надзвичайно широкий спектр можливих інтерпретацій, особистісних тлумачень у семантичному полі художньо-інформаційного повідомлення.
Проте всупереч психологічним закономірностям уже з початкової ланки навчання школярів спрямовується переважно на розвиток раціональних механізмів мислення, а емоційно-Образні завантажуються менше порівняно з вербальними, тому розвиваються повільніше, гальмуються. Види мистецтва — музичне та образотворче — викладаються автономно, хоча між ними існує безліч зв'язків у єдиному просторі художньої культури. Наслідком такого типу навчання є поступове згасання притаманних дітям молодшого шкільного віку асоціативного сприйняття матеріалу, багатої фантазії, творчої уяви.
Нагальною вимогою постіндустріального суспільства стає оволодіння способами спілкування на основі не лише вербальних, а й невербальних форм комунікації за допомогою новітніх технологій і технічних засобів. Повноцінне розуміння аудіовізуальної мови широкого спектра медіа-текстів, уміння аналізувати їх художні форми надають учням своєрідний естетичний захист у сучасному глобалізованому світі. Недостатньо мати доступ до світових інформаційних ресурсів, треба бути готовим до адекватного їх розуміння і тлумачення, критичного осмислення і конструктивного застосування цих знань на благо, а не на шкоду людині, тобто мати духовний імунітет проти можливих руйнівних впливів техногенного соціуму.
Для визначення базових стратегій розвитку методології загальної мистецької освіти та тактичних завдань її важливо з усіх інноваційних
напрямів узяти цінні педагогічні ідеї, які відповідають специфіці предметної галузі та віковим психологічним особливостям учнів. При цьому слід уникати як абсолютизації, так й ігнорування досягнень кожного з інноваційних проектів. Треба також ураховувати вплив на шкільну освіту такого масового аудіовізуального художнього явища, як телебачення, яке залишається потужним чинником формування естетичної культури дітей і молоді.
Процеси інтегрування естетичної інформації, які відбуваються на рівні свідомості або підсвідомості учнів незалежно від вольових зусиль учителів мистецьких дисциплін чи навіть всупереч їхнім бажанням, необхідно по можливості спрямовувати й корегувати, залучаючи відповідні освітні технології. За таких умов ці процеси під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів набуватимуть організованості, системності, отже, й педагогічної ефективності.
Останні десятиліття значно актуалізувалися інтегративні тенденції не тільки в науці, культурі, мистецтві, айв освіті. У багатьох зарубіжних країнах у початкових класах водночас із монопредметними. діють комплексні програми з мистецтва, широко застосовуються різноманітні міждисциплінарні курси з естетичним компонентом. Так, наприклад, інтегроване навчання мистецтв («музика — малювання — танець — драма») характерне для шестирічної початкової школи Бельгії. У Польщі новітньою шкільною реформою передбачене викладання в початковій школі інтегрованого курсу мистецтва (музика спільно з малюванням) та широкі міжцредметні зв'язки цього курсу з рідною мовою, фізичною культурою, Природознавством. У Росії набули поширення навчальні програми з інтегрованих курсів, спрямованих на поліхудожнє виховання учнів («Живий світ мистецтва», «Синтез мистецтв» та ін.) Подолання ізольованості в опануванні мистецький дисциплін інтенсивно відбувається в американських школах за принципом так званої «естетичної парасолі».
Останні» часом значно актуалізувалися інтегративні тенденції в дидактиці, в теорії педагогіки. Дослідники вивчають феномен освітньої інтеграції на матеріалі різних дисциплін (Р. Арцишевський, Н.Бібік, В. Гузєєв, Я. Данилюк, М. Іванчук, В. Ільченко, І. Козловська, М. Чапаев та ін.), зокрема предметів художньо-естетичного циклу (О. Курєвіна, JI. Предтеченська, Л. Савенкова, Н. Терентьєва, В. Тименко, Г. Шевченко, О. Щолокова, Б, Юсов таін.). Усі вони підкреслюють, що в умовах інтегрованого навчання взаємопроникнення й систематизація знань учнів, становлення в них цілісної та багатомірної картини світу, розвиток творчих здібностей і гнучкого мислення (симультанного, критичного, діалектичного) відбуваються більш ефективно. Також учені відзначають значне збільшення евристичного потенціалу мистецтва за умов впровадження інтегративних технологій.
У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), у державних стандартах початкової середньої освіти стратегії інтегративності й варіативності загальної мистецької освіти визначені як головні орієнтири її подальшого розвитку. Разом з тим недостатня концептуалізація проблеми інтеграції на рівні змісту та технологій негативно позначається на подальшому впровадженні об'єднаних курсів у школах. Так виникла ідея написати методичний посібник, який допоміг би сучасному вчителю розібратися в теоретичних питаннях інтеграції Художніх знань, а головне — збагатити власний досвід новими ідеями, методами, прийомами естетичного виховання молодших школярів.
Народна мудрість учить: «Якщо перепливати човном бурхливу річку, треба завжди правити вище того місця, до якого пливеш (бо течія знесе)». Так само й педагогіка мусить бути передбачливішою і «правити вище». Сьогоднішнім першокласникам через 12 років доведеться розпочинати самостійне життя в суспільстві здебільшого аудіовузіальної культури, де традиційні види мистецтва будуть існувати як окремо, так і в найрізноманітніших формах взаємодії та синтезу. Чи зможе мистецька освіта вчасно відреагувати на сучасні й перспективні соціокультурні запити? Відповідь буде позитивною, якщо вчителі зрозуміють і підтримають нові педагогічні стратегії, опанують технології інтегрованого навчання і поліхудожнього виховання учнів.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ
ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Взаємоузгодження домінантних змістових ліній
Питання, яке потребує спеціальних додаткових коментарів,— взаємодія домінантних змістових ліній — музичного та образотворчого мистецтв у змісті інтегрованого курсу і конкретні шляхи її реалізації на уроках у школі. Досвід експериментальної апробації програми в школах різних типів і різними вчителями свідчить, що тут немає і, мабуть, не може бути єдиного шаблону. Проте існують певні тенденції, закономірності, які не варто порушувати. Так, при викладанні двох впарених уроків у єдиному циклі (одним або двома вчителями) першим уроком доцільно планувати музичне мистецтво, а не образотворче. Це пояснюється тим, що візуальний ряд, який розкриває зміст певної спільної теми, завжди конкретніший за музичні образи. Предметна специфіка образотворчого мистецтва, якщо використовувати його зразки до прослуховування музики, може призвести до занадто конкретного — «сюжетного» — сприйняття і тлумачення музичних образів, що не є прерогативою звукоінтонаційного мистецтва, досить абстрактного щодо цього навіть у програмних музичних творах.
Упровадження програми «Мистецтво», збагаченої творчістю вчителя, його авторським «баченням» багатоваріантних «поліфонічних партитур» таких уроків, дає змогу розвивати цілісне художнє світовідчуття і мислення дитини, що забезпечить гнучкість переносу отриманих знань, умінь, уявлень на інші сфери їхньої творчої самореалізації.
Для подолання «стереотипу ілюстративності» в процесі взаємодії мистецтв можна порадити час від часу проводити зіставлення творів (музичних, образотворчих, хореографічних тощо), суголосних за емоційними настроями, хоча й різних за тематикою, або навпаки — порівнювати тематично споріднені мистецькі твори, які різні за емоційним забарвленням (наприклад одна група творів, що розкриває підтему «Золота осінь — свято врожаю», та інша група — «Осінній сум навіяв падолист»).
Використання репродукцій картин під час опанування музики як додаткового стимулу розвитку образного мислення є поширеним засобом поліхудожнього виховання школярів, а ось звучання музики під час сприйняття образотворчого мистецтва, як свідчить практика,— досить рідкісний педагогічний прийом. З огляду на це доцільними стануть своєрідні «музичні хвилинки» (або музично-хореографічні) в процесі виконання практичної художньо-творчої роботи, вони водночас виконуватимуть і функцію розвантажувальних пауз, особливо необхідних для маленьких учнів, які швидко втомлюються від одноманітної нерухомої діяльності. Для музичних хвилинок учителю можна порадити використовувати музичні твори, що вже слухали учні на попередньому уроці (закріплення матеріалу при повторному прослуховуванні), і ті, що розширюють цю тематичну серію, але за браком часу не прозвучали раніше.
Аналогічно — візуальний тематичний ряд, запланований у програмі для сприйняття, можна розділити на дві частини, одну з яких «вплітати» в драматургію уроку, де панує музика, іншу залишити для аналізу-інтерпретації відповідно до дидактичних завдань з образотворчого мистецтва (композиція, кольорова гама, інші художньо-образні засоби). З обережністю треба включати музику під час виконання учнями художньо-творчих робіт і лише з конкретною навчально-виховною метою: а) як сугестивний метод — стимулювання емоційної сфери учнів, своєрідну «настройку» на необхідні відчуття, що підсвідомо навіюються музикою; б) з певною дидактичною метою, наприклад під час завдання з кольоромузики — передачі настрою в абстрактних кольорових композиціях тощо. Надмірне захоплення «малюванням під музику» призводить до формування звички комітатного (фонового) її сприйняття без належного осмислювання образного змісту, суто на емоційному рівні. Функціональна музика (емоційно стимулююча розумові й вольові процеси) може звучати на уроках мистецтва, проте доречніша вона на уроках інших освітніх галузей, наприклад фізичної культури, праці тощо.
Традиційне «словесне малювання» під час спостережень за естетикою предметів і явищ довкілля , аналізу-інтерпретації творів живопису та під час зародження замислу власної художньо-творчої роботи збагачує такий методичний прийом, як «озвучування картини», наприклад пейзажу, відповідною за настроями музикою (фрагментами одного або двох різних творів), що сприяє емоційно-естетичному вихованню дітей і Запобіганню поширеної серед дітей цього віку звички розглядати живопис як просте зображення певних явищ і предметів, подібне до фотографії. Аналогічні функції виконують засоби «музичного живопису»; доцільні для програмної симфонічної музики (добір кольорів відповідно до темброво-інструментальної палітри твору, регістрових співставлень, динаміки). Типовою помилкою вчителів є поєднання звучання музики зі словесним поясненням: у вчителя виникає природне намагання говорити набагато голосніше, і тоді учні не сприймають повноцінно ні музику, ні пояснення. Цю помилку ми Не раз спостерігали навіть у найкращих учителів під час уроків фіналістів Всеукраїнського конкурсу «Вчительроку» — номінація «Образотворче мистецтво». Зазначимо, що на аналогічному конкурсі для вчителів музики «розмови під музику» зустрічалися як виняток під час фінальних уроків дванадцяти учасників конкурсу і на відеоуро- ках (наприклад при читанні поетичного твору під музику, яка виконувала функцію створення відповідної емоційної атмосфери).
Ще один приклад так би мовити невдалого «інтегрування» — пряме, не адаптоване перенесення вчителем художньо-образного змісту одного твору на інший, хоча вони й відрізняються засобами виразності, а отже, й не ідентичні за змістом (найчастіше ці похибки викладання спостерігаються при співставленні «музика •— живопис — література»). Наприклад, розглядаючи образи пташок (петриківський розпис), тварин (художні ілюстрації, народна іграшка), дерев (краєвиди) у зразках образотворчого мистецтва, учитель у вербальних характеристиках акцентує насамперед їх зображальні властивості, які в той же час будуть недоречними, якщо їх прямо перенести на аналіз-інтерпретацію тематично спорідненої музики («Пташка» Е. Гріга чи «Карнавал тварин» К. Сен-Санса, «Гомін лісу» Ф. Ліста). Адже музичними звуками навіть у творах із конкретними програмними назвами передається не зовнішня подібність образу та його реального прообразу, а емоційно-естетична виразність, яку лише підсилюють зображувальні елементи.
Аксіоматичним є таке положення мистецької педагогіки: будь-які асоціативно-образні зв'язки, паралелі аналогії між видами мистецтв мають обов'язково враховувати специфіку художньої мови кожного з них. Адже * прямого перекладу» з однієї художньої мови на іншу бути не може. Разом із тим такі «арки» інтегративного спрямування сприяють розвитку синестезії. Особливо сенситивним періодом щодо цього є молодший шкільний вік, коли цілісність світосприйняття дитини ще не порушена тривалим предметоцентричним навчанням, і учні з легкістю здійснюють далекі й близькі переноси знань, уявлень, перцептивних навичок.
ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОПЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА
II. Естетико-мистецтвознавча інтеграція на основі споріднених понять — естетичних, жанрових.
Цей вид інтеграції є досить складним для впровадження в початкову школу з огляду на обмеженість мистецького досвіду і недостатньо сформований художньо-естетичний тезаурус молодших школярів. Тому основою художньо-педагогічної технології цього типу мають стати емоційно-образні аналогії, іцо"розкривають сутність мистецтвознавчих та естетичних понять і категорій, а не їх вербальне засвоєння, раціональне усвідомлення і запам'ятовування.
III. Комплексна інтеграція, що передбачає одночасне поєднання основних видів інтеграції — духовно-світоглядної (тематичної), естетико-мистецтвознавчої (естетичної, жанрової, художньо-мовної) або інших видів (образно-символічної тощо).
Технологія доповнюється прийомом музично-кольорових співставлень, що активізують міжсенсорну взаємодію (теми «Богатирі Київської Русі», «Діалог музики та живопису»).
Приклад 1. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, образно-символічна інтеграція.) Тема «Легендарні митці» спрямована на виконання складних творчих завдань: 1) пошук учнями суголосних настроїв у легенді про Україну-дівчину, пісні М. Мельника «Україно-дівчино», живописних картинах І. Марчука «Пробудження» та І. Скицюка «Доля», скульптурі В. Сухенко «М. Чурай»; 2) створення образу- символу засобами пантоміми (гра-пантоміма «Міфологічні образи» у вигляді дерева, квітки, птаха); 3) створення живописної композиції на основі складних символічних аналогій між міфічними образами (Орфей, Геракл, Прометей, Еврідіка), образами природного світу (рослини, тварини) та життям людини (завдання: намалювати дерево-легенду, квітку-міф, людину-птаха і передати в малюнках долю людини).
Приклад 2. (Естетико-мистецтвознавча, тематична та «синестезійна» інтеграція.) Тема «Бргатирі Київської Русі» націлена на розкриття поняття «героїчне» в мистецтві шляхом порівняння богатирських образів у симфонічній та оперній музиці (О. Бородін «Богатирська симфонія», хор «Сонцю красному — слава» з опери «Князь Ігор») та живопису (В. Васнецов «Богатирі», «Боян з гуслями»). Додаткові стимули емоційно-образного впливу на учнів при опануванні теми про Київ, його героїчне минуле і сучасність несуть завдання на синестезійне співставлення (музика — колір) «дзвонів золотоверхого Києва» через образи фортепіанної п'єси Б. Фільц «Дзвони» з «Київського триптиху» та гобелена Л. Жоголь «Київ».
Приклад 3. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, жанрова інтеграція.) Тема «Козацькому роду нема переводу» спрямована на усвідомлення учнями естетичного поняття.«героїчне» на матеріалі художнього втілення образів українського козацтва:
• у живописі (І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», П. Андрусів «Козацькі старшини»),
• у музиці (Є. Адамцевич «Запорозький марш»),
• у кінематографі (« козацька» серія мультфільмів «Як козаки куліш варили» та ін.).
Закріплення поняття «марш» відбувається за допомогою підсилення музичних уявлень про жанр (слухання маршу у виконання оркестру народних інструментів), додатково-екранними засобами (фільм «Запорозький марш»).
Приклад 4. (Образно-символічна і жанрова інтеграції.) Тема «Діалог музики та живопису» — це своєрідний урок-монографія, присвячена унікальній творчості композитора і художника М. Чюрльоніса; вона побудована на складних тематичних і жанрових аналогіях між музикою та живописом і допомагає введенню учнів у світ музичних жанрів через звуко-інтонаційне та візуальне сприйняття. Доцільно використовувати для сприйняття такі твори митця: музичні «Прелюдія», «Фуга» та однойменні живописні «Прелюд», «Фуга»; додатково — фантастичні візуальні композиції сонат, наприклад «Сонату зірок» та фрагменти музичних сонат. Закріплення комплексу знань відбувається під час виконання творчого (гендерного) завдання — створення власної композиції «Пісня для друга» (для хлопчиків) або «Танок зірок» (для дівчаток).
Приклади 5, 6. (Духовно-світоглядна, тематична, естетико-мистецтвознавча, образно-символічна інтеграція.) Дві теми «Дорога до храму» та «Образ Мадонни в мистецтві» — своєрідний художньо-дидактичний диптих, що має на меті розкрити високу духовність зразків вітчизняного та зарубіжного релігійного мистецтва. На вирішення світоглядно-виховного і дидактичного завдання спрямоване сприйняття зарубіжного мистецтва:
• музики (Ф. Шуберт «Ave Maria», Й. С. Бах «Токката і фуга ре мінор для органа»),
• живопису (Леонардо да Вінчі «Мадонна Бенуа», Рафаель Санті «Мадонна Темпі» та «Сікстинська мадонна»).
Особливості синтезу мистецтв у вітчизняній релігійній культурі усвідомлюються учнями через сприйняття мистецьких зразків:
• архітектури (Андріївська церква в Києві),
• образотворчого мистецтва (мозаїка — зображення Матері Божої Оранти у Софійському соборі в Києві та іконопис — Володимирська ікона, «Богоматір з немовлям» М. Врубеля),
• хорової музики (хор «Свят».Д. Бортнянського).
Більш складне завдання: порівняти духовну музику вітчизняної традиції (хоровий спів без інструментального супроводу — а капела) із зарубіжною духовною музикою (орган) у процесі сприйняття та інтерпретації творів Д. Бортнянського та Й. С. Баха; аналогічно візуальних образів — Богоматері та Мадонни.
Елементи технології, що активізують міжсенсорну взаємодію на матеріалі синтетичних мистецтв, зокрема сценічних (хореографія, драматичний театр) та екранних (кіномистецтво, телебачення, відео), варто впроваджувати як додаткові, адже їх використання у повному обсязі визначає необхідність кардинальних змін у традиційному забезпеченні умов викладання мистецтва в загальноосвітній школі, зокрема подолання обмежень досить негнучкої класно-урочної системи..
Дидактичні казки
Ефективним засобом емоційно-образного підсилення пізнавальних інтересів на інтегрованих уроках мистецтва стає дидактична казка, в якій головне не сюжетність, а одухотворення певних фактів, властивостей, засобів виразності мистецтва. Такі казки вчитель може створювати до будь-якої теми уроку, і якщо це робиться систематично, діти самі стають маленькими казкарями і починають розповідати власні казкові історії. Орієнтовна тематика казок поліхудожнього спрямування: «Як подружилися дві дівчинки — Лінія і Мелодія, і два хлопчики — Колір і Тембр», «Про конкурс Музичних і Графічних Штрихів », « Подорож до країни "Ритм" ».
Наведемо приклади дидактичних казок із підручників «Мистецтво» .
Як сопілка флейтою стала
Жила-була маленька сопілочка. У неї було багато друзів-музикантів — пташки, коники, жабки, бджілки, джмелі. Вони разом грали різні співаночки. Сопілочка мріяла, що колись вона стане справжньою Артисткою.
Одного разу її ніжну мелодію почув Майстер-Музикант. Він запросив її до себе в майстерню і почав навчати музичної грамоти. І про вишукані манери подбати не забув. Учениця виявилася напрочуд старанною і талановитою. Коли вона вже вміла виконувати з нот різні складні мелодії, учитель сказав: «Ось тепер ти готова виступати на сцені! ». І одягнув її у розкішну срібну сукню.
Струнка і тендітна учениця на першому концерті дуже хвилювалася, особливо коли грала соло. Проте сестрички-скрипочки її підбадьорювали. А-пан-барабан після гучних оплесків звернувся до неї: «Напрочуд чарівно звучав сьогодні голос флейти!» Так сопілочка перетворилася на Чарівну Флейту. Її голос змінився, проте мрія здійснилась.
Додатковий матеріал: Маленькі історії про іграшки
Українська народна іграшка
У всі часи постійним супутником дитини була іграшка. Діти завжди охоче робили іграшки з природних матеріалів — горіхів, моху, трави, качанів капусти або кукурудзи. Народні майстри найчастіше застосовували для цього дерево і глину. На Полтавщині, в Опішні, виготовляли керамічні іграшки (обпалені вироби з глини), на Гуцульщині, в Яворові та Кодові,— дерев'яні, на Поліссі — солом'яні або з тканини, а деякі винахідливі умільці ліпили їх навіть із тіста або сиру.
Кого ж зображували іграшки? Насамперед тварин і пташок. Баран означав щастя, ведмідь — багатство, собака та кінь — охорону та допомогу, а лев — силу і могутність. Образи тварин і пташок використовувалися також у ткацтві, вишивці, різьбярстві. Вони часто «оживали» — ставали героями народних казок, обрядів, дитячих театралізованих ігор і забав із піснями й танцями.
Іграшки-двійники
Традиція виготовлення ляльок існує в усіх народів світу. Найкращою іграшкою для дівчаток завжди була лялька. Знаменита на весь світ російська лялька «матрьошка» виготовляється з дерева.
У російської матрьошки є японський двійник — матрьошка «кокесія». Японська матрьошка — це веселий дідусь із витягнутою головою. За рисами обличчя і костюмом, які розписуються яскравими різнокольоровими фарбами, ми завжди дізнаємось, звідки ця лялька-матрьошка — з Росії чи Японії.
Додаток
МУЗИЧНА АБЕТКА
ЗВУКОРЯД
Сім сестричок, нот-малят
Утворили звукоряд
І назвали його гама,
Як порадила їм мама.
Гами вгору й вниз літають,
Місце ноткам всім шукають.
На лінійках опинились,
З нотним станом подружились.
П'ять лінійок ноткам мало —
Додаткові змалювали.
Ключ скрипковий визначай,
Де яка з них проживає.
Нотка «соль» тут основна:
Головна в ключі вона.
Заспівають сестри рано
Кольорову диво-гаму.
Сім маляток-нот — сім'я:
Гарна в них мело-ді-я!
МУЗИЧНІ ЗНАКИ
Нотка — малюєш горішок смачний.
Пауза — знак, ніби маг чарівний.
Нотки-горішки розсипались гучно.
Пауз мовчанка — то тиші співзвуччя.
Ліга — вказівка «наспівно» — легато.
Крапочки: грається дощик в стакато.
Штрихи ці не плутай з акцентом ніколи.
Репризу порівнюй з ходою по колу.
Захочеш тягнути останню ти ноту —
Фермату малюй, і закінчиш роботу.
Всі знаки музичні навчися писати,
Щоб музику в нотах, як вірші, читати.
ДИНАМІКА
Тут і оркестр заграє —
Танець на форте лунає,
Марш гучно лине з труб,
Тромбонів, валторн і туб.
Піано звучить у пісні
Тихенько, як шепіт листя,
Немов колисанку співає,
Динаміку відчуває.
Ці динамічні відтінки
Шукай на нотних сторінках.
«Тихіше?» чи «Голосніше?» -
Швидко задачку вирішуй!
ЛАД
Хто шикується у ряд?
Нотки у музичний лад.
Світлий лад — то лад мажор,
А затемнений — мінор.
Ясне сонечко зійшло,
Світла звукам додало.
Ніжно музику зігріло,
У мажор позолотило.
Раптом небо темним стало:
Хмарки музику злякали.
Поховались всі підряд
Нотки у мінорний лад.
РИТМ
Пульси та метри музичні
Рахують всі звуки ритмічно.
«Тік-так» і знову «тік-так» —
Із ноток будують такт.
Розмір його заміряй!
Скільки там нот? Відгадай!
ТЕМБР І ТЕМП
Музиканти добре знають:
Інструменту тембри мають.
Разом скрипки та гобої
Порівняємо з тобою.
Тембр і темп не переплутай —
Баритон із рітенуто!
В темпі марш і вальс заграй,
Тембром-голосом співай.
Легко розрізнити можеш
Тембри голосів несхожих:
Татка голос, голос мами,
Тенор, бас, альт і сопрано.
Темпи визнач виконання
І дотримуйсь із старанням.
Темп Алегро пам'ятай,
Від Анданте відрізняй!
МУЗИЧНІ НАСТРОЇ
Слухала музику миша.
Скрізь панувала тиша...
«Словник» киця-Мура гортала:
Настрої визначала.
Сподобались їй «грайливий»,
«Веселий» і «жартівливий».
Закрила хитруня-кішка
Товсту словникову книжку,
Щоб із мишенятком пограти
В музичні «Веселі старти».
Не зрозумівши правил гри,
Побігла мишка до нори,
Бо інші музичні настрої
Навіює кицька часто їй:
«Тривожність» і «поривання»,
«Збудженість» і «хвилювання».
ФАКТУРА І ПАРТИТУРА
Що це за Фея — фактура?
Чи не сестра партитури?
Тканина це, музики склад,
Щоб панував у ній лад.
З тканини цієї сорочку
Не зшиєш, не вдягнеш дочку.
Фею-фактуру зразу
Пізнати поможуть фрази,
Усі підголоски, баси,
Канонів і фуг голоси.
Співати краще хором
Поліфонічну фактуру прозору,
Гомофонна фактура-Фея
Простіша здається від неї:
Мелодія плюс гармонія —
Виходить прелюд чи симфонія.
Фактура музична складна:
В нотах живе вона,
В музиці для оркестру
Для знаменитих маестро.
Із партій усіх партитури
Складають Феї фактуру.
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
ЗМІСТУ УРОКІВ ЗА ПРОГРАМОЮ
ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»
Умовні скорочення: П — основні поняття; СВМ — сприйняття та інтерпретація творів візуального мистецтва, СММ — музичного мистецтва, СКМ — кіномистецтва; ХТД — художньо-творча діяльність; ТГ — театральна гра (пантоміма, інсценізація); МГ — музична гра.
КЛАС. АБЕТКА МИСТЕЦТВ
Тема І. Краса навколо нас
КЛАС. КРАСА ДОВКІЛЛЯ В МИСТЕЦТВІ
З КЛАС. ОБРАЗ ЛЮДИНИ В МИСТЕЦТВІ
КЛАС. СВІТ У МИСТЕЦЬКИХ ШЕДЕВРАХ
Уроки 9-10
Музичне мистецтво
Зміст: Усвідомлення учнями зв'язків між життєвим змістом музичного твору 1 його втіленням засобами мистецтва.
П: Канон (підголоски), одночастинна форма.
ХТД: Українська народна пісня «Був собі журавель та журавочка», створення підголосків (варіант — виконання каноном), ритмічного супроводу, театралізація.
СММ: «Ой, пряду, пряду»; «Налетіли журавлі», коломийки тощо.
Твори місцевих композиторів (на вибір учителя).
СВМ: Зразки різьблення дерев'яних предметів побуту>
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Знайомство з традиціями українського різьбярства. Пластична цільність форми у виробах майстрів.
П: Контррельєф, різьбярство.
ХТД: Подарунок природи. Ліплення способом контррельєфу (дощечка, ложка або кухлик). СВМ: Зразки різьблення дерев'яних предметів побуту. СММ: Українські народні пісні. СКМ: Д/ф «Різьбярі за роботою».
Уроки 11-12
Музичне мистецтво
Зміст: Народні свята і обряди. Обговорення святкувань як традиційних для всієї України, так і характерних для певного регіону України.
П: Календарно-обрядові пісні (жниварські), мультфільм.
ХТД: Календарно-обрядові пісні за вибором (створення елементів інсценізації обрядів). Повторення знань про календарні пісні — веснянки, колядки...
СКМ: М/ф «Покрова-покровонько» (А. Трифонов) — народні обряди.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Розвиток навичок композиційного розміщення елементів орнаменту у заданій формі.
П: Композиція.
ХТД; «Зібрався рід наш увесь» (орнамент у прямокутній або квадратній формі). Скатертина як уявний образ місця для проведення ярмарки.
СВМ: Зразки вишитих скатертин, різних за формою.
СММ: Українська народна пісня «Зеленее жито, зелене» (музична заставка).
Уроки 13-14
Музичне мистецтво
Зміст: Вплив народної музики на формування професійної музики (зокрема творчість українських композиторів).
П: Ритм, двочастинна форма.
ХТД: М. Дремлюга «Відлітали журавлі» (пластичне інтонування).
СММ: Г. Майборода «Гуцульська рапсодія».
СВМ: Зразки тканих та вишитих килимів.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Уявлення про композиційний та кольоровий ритм. Килим як образ карти, плану, Ландшафту. Ідея казки про килим-літак).
П: Ритм, килимарство.
ХТД: Килимок — декоративне плетіння з кольорових смужок паперу.
СВМ: Українські килими, ліжники. О. Бабенко, О. Гелетюк та ін.
СММ: Українська народна пісня «Ой, пряду, пряду».
Уроки 17-18
Музичне мистецтво
Зміст: Україна — багатонаціональна держава.
ХТД. І. Білик «Чарівна Україна».
СММ: П. Майборода «Пісня про рушник»; JI. Ревуцький «Пісня».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Вишитий рушник як образ дороги, веселки. Значення символів вишивки на рушнику.
П: Рушник, симетрія.
ХТД: «На щастя, на долю» — ескіз рушника. Витинанковий декор та декорування китицями. СВМ: Ілюстрації із зображенням українських рушників.
Уроки 19-20
Музичне мистецтво
Зміст: Українські народні мелодії у творчості зарубіжних композиторів.
ХТД: М. Глінка «Гуде вітер вельми в полі».
СММ: П. Чайковський, симфонія № 2 (фінал — українська народна пісня «Журавель»); А. Хачатурян, гопак із балету «Гаяне».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Українські народні іграшки з різних матеріалів (дерева, глини, соломи, тіста, сиру тощо).
П: Народна іграшка.
ХТД: Завдання на вибір: вертушка (паперопластика, розпис), козак-молодець і весела козачка (ляльки з тканин, розпис, робота в парі).
СВМ: Зразки українських іграшок. М. Бепиняк, Ляльки Довбуш і Дзвінка. СКМ: М/ф із серії про козаків.
Уроки 13-14
Музичне мистецтво
Зміст: На гостини до росіян і білорусів.
П: Варіації.
ХТД: Російська народна пісня «Светит месяц»; «Во саду ли, в огороде» (фрагмент), білоруська народна пісня «Сів комарик на дубочку».
СММ: М. Римський-Корсаков «Три дива» (тема Білочки); Р. Щедрін «Пустотливі частівки», М. Глінка «Камаринська», білоруський танець «Бульба».
СВМ: Ілюстрації із зображенням костюмів. Твори народного мистецтва, зразки традиційного російського розпису (хохлома, гжель).
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Ознайомлення з російською та білоруською народною іграшкою (матрьошки, поліська лялька з соломи тощо).
П: Форма.
ХТД: Матрьошка. Книжечка-сувенір (декоративне малювання).
СВМ: Матрьошка, ляльки із соломи тощо. Т. Федорова Лялька «Полісяночка».
Уроки 23-24
Музичне мистецтво
Зміст: Завітаймо до греків, татар.
ХТД: Л. Джемалядінова «Дружба і достлуг».
СММ: Татарський танок «Сиртакі».
СКМ: Х/ф «Грек Зорба» (фінал, танець «Сиртакі»).
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Кольорова лінія, пляма та крапка як мова емоційної виразності декору.
П: Ескіз.
ХТД: Завдання на вибір: грецький орнамент, ескіз клаптикової композиції для подушки.
СВМ: Народні костюми греків і кримських татар. Зразки декоративно-прикладного мистецтва.
Уроки 25-26
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: У гості до угорців.
П: Тричастинна форма.
ХТД: Угорська народна пісня «Тихий куточок».
СММ: Ф. Ліст «Угорська рапсодія № 2» (фрагмент); Й. Брамс «Угорськ танець № 5», «Чардаш».
СВМ: Ілюстрації із зображенням костюмів.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Угорська народна іграшка. Утворення форми предмета методом витягування з цільного шматка глини. Робота в групах (завдання на вибір): Пищик-дракончик»; казковий світ тварин (ліплення 3 глини).
Керамічні іграшки-тваринки, свищики народних майстрів.
Уроки 27-28
Музичне мистецтво
Зміст: До поляків на гостину.
ХТД: Польська народна пісня «Жайворонок»; Л. Рудківська «Новорічна» .
СММ: Ф. Шопен «Полонез ля мажор», «Мазурка», «Краков'як».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Польська іграшка-лялька. Відтворення глибокої змістовності і простоти форми в зображенні польських іграшок
П: Паперопластика.
ХТД: Ескіз вертепної ляльки, особливості її конструкції (паперопластика).
СВМ: Вертепні ляльки.
Уроки 29-30
Музичне мистецтво
Зміст: Узагальнення знань.
П: Колядки, щедрівки.
ХТД: Колядки. Творча інтерактивна гра «Створення святкового новорічного багатонаціонального карнавалу».
СММ: Улюблені народні мелодії за вибором учнів (порівняння засобів виразності — подібність, відмінність).
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Ознайомлення з плановістю розташування фігур на площині для (виділення основного сюжету) на підкреслення виразності сюжету композиції.
П: Багатофігурна композиція, колаж.
ХТД: «Колядувати — дім звеселяти». Створення колективної багатофігурної композиції за мотивами різдвяних свят (колаж).
СВМ: Персонажі колядок народів різних національностей, що проживають в Україні.
Зміст: ХТД: СВМ:
Уроки 31-32
Музичне мистецтво
ХТД: Новорічний багатонаціональний карнавал (пісні, інсценізації, танцювальні імпровізації).
Візуальне (образотворче) мистецтво
ХТД: Нечуване і небачене. Уявна екскурсія по театру-музею іграшки. Експозиція дитячих виробів на фоні колажної композиції із творчих робіт (театральні дійства). Порівняння ляльок різних народів, виготовлених із соломи, гілочок та інших природних матеріалів (солом'яний Купало, Масляна, польська Мар- жана тощо).
Тема III. Подорожі країнами і континентами
Формування уявлень про національні особливості мистецтва різних народів світу з опорою на фольклорні джерела (пісні й танці, національні костюми тощо).
Формування уявлень про взаємовпливи, взаємопроникнення українського народного і професійного мистецтва (використання характерних (автентичних) національних мелодій, мотивів у творах різних митців).
Виховання шанобливого ставлення до культури різних народів світу.
Уроки 33-34
Музичне мистецтво
Зміст: Франція — батьківщина класичного танцювального мистецтва. Французькі менуети, галопи.
П: Менует.
ХТД: Французька народна пісня «Пастух».
СММ: Г. Ф. Гендель «Менуети» (на вибір).
СВМ: Ілюстрації виконавців-танцівників.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Навички порівняння м'яких окреслень природних форм із пластикою архітектурних будівель.
П: Архітектурний пейзаж, діафільм.
ХТД: Мандруємо вулицями Парижа — архітектурний пейзаж (комбіновані техніки).
СВМ: Фотографії Ейфелевої вежі, інших архітектурних споруд, вулиць Парижа.
СКМ: Діафільм про мистецький Париж.
Уроки 35-36
Музичне мистецтво
Зміст: Італійські народні пісні (серенада), танці (тарантела). Старовинний народний музичний інструмент — мандоліна. П: Серенада.
СММ: Гаврилін «Тарантела» з балету «Анюта». Ф. Шуберт «Серенада».
СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, зразків декоративно-прикладного мистецтва.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Особливості написання марин. Поєднання техніки акварель «по-мокрому» та графіки.
П: Марина.
ХТД: Пісня гондольєра (морський пейзаж).
СВМ: Архітектура італійських міст (Колізей). Венеціанські краєвиди.
СММ: Звучання мандоліни.
Уроки 37-38
Музичне мистецтво
Зміст: На екскурсію до Німеччини та Австрії. Народні танці (лендлер), пісні. Особливості музичної мови, П: Лендлер, рух.
ХТД: Австрійська народна пісня «Про Віденський ліс»; німецька народна пісня «Весна».
СММ: Л. ван Бетховен «Лендлер»; Й. Штраус «Вальс».
СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, краєвидів, пам'яток архітектури та побуту.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Кольорова пляма, лінія як мова виразності для створення візуального руху на площині.
П: Рух.
ХТД: Вальс квітів (композиція за мотивами вальсів Й. Штрауса).
СВМ: Австрія (Собор святого Стефана), Німеччина (Рейнський Собор), мистецькі твори в стилі модерн.
СММ: Й. Штраус, фрагменти вальсів.
Уроки 39-40
Музичне мистецтво
Зміст: Музичний фольклор Іспанії — запальні мелодії, характерні ритми. Розмаїття народних танців. Національні музичні інструменти — гітара, кастаньєти.
П: Динаміка, контраст. ХТД: Імпровізація ритмів іспанських танців.
СММ: П. Чайковський «Танець "Шоколад"» з балету «Лускунчик».
СКМ: К/фК. Саурі «Іспанський танець фламенко».
СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Порівняльний аналіз між фіксацією миті руху та його зображенням на площині. П: Динаміка, контраст.
ХТД: Запальний іспанський танок (динамічна композиція, комбінована техніка).
СВМ: Традиційні іспанські костюми. Архітектура (Храм святого сімейства — Церква Саргада Фамілія у Барселоні, А. Гауді).
СММ: Звучання кастаньєт.
Уроки 41-42
Музичне мистецтво
Зміст: Помандруємо до Англії та Америки. Англійський народний інструмент волинка.
ХТД: Англійська пісня-гра «Row? Row!» СММ: Англійський народний танець «Жига»; К. Дебюссі «Ляльковий кек-уок».
СВМ: Фотографія оркестру волинкарів.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Лінія як засіб виразності для створення іміджу вождя племені. П: Графіка, портрет. ХТД: Портрет вождя (головний убір, розпис обличчя). СМВ: Декоративно-прикладні вироби: сомбреро, пончо, ляльки в національних костюмах тощо. СКМ: Х/ф «Чингачгук — Великий змій» (фрагмент).
Уроки 43-44
Музичне мистецтво
Зміст: Мистецтво суворої Півночі.
П: Форма.
ХТД: Е. Гріг «Пісня Сольвейг» (фрагмент); шведська народна пісня.
СММ: Е. Гріг «Танець Анітри», «У печері гірського короля» та ін з сюїти «Пер Гюнт».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Фіксація руху в статичній формі.
П: Скульптурний портрет, ілюстрація.
ХТД: Завдання на вибір: ілюстрації до казок Г. X. Андерсена. Олов'яний солдатик та балерина (ліплення двофігурної композиції).
СМВ: Порцелянові скульптурки.
Уроки 45-46
Музичне мистецтво
Зміст: Своєрідність і неповторність мистецтва народів Сходу. Музична орнаментика.
П: Музична орнаментика.
ХТД: М. Гусейнлі «Курчатка».
СММ: П. Чайковський «Арабський танець "Кава"» з балету «Лускунчик».
СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, творів народного декоративно-прикладного мистецтва, пам'яток культури та побуту.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Особливості графічного начерку в орнаментальності арабської в'язі. Порівняння з українським бігунком.
П: Графіка, архітектурний декор.
ХТД: Ескіз архітектурного декору за мотивами східних казок.
СМВ: Ілюстрації орнаментів архітектурних споруд арабського Сходу, оздоблення книжок із казками.
СММ: М. Глінка «Східні танці» з опери «Руслан і Людмила».
Уроки 47-48
Музичне мистецтво
Зміст: Органічне поєднання музики, співу, танцю (пластики) в індійському мистецтві. Мова рухів в індійських танцях.
СКМ: К/ф (фрагменти з будь-якого індійського фільму).
СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, творів народного декоративно-прикладного мистецтва.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Сутність уявлень індійського народу про Внутрішній світ людини.
П: Живопис.
ХТД: Таємниця індійської печери (монохромна композиція).
СВМ: Індія — Тадж-Махал; Р. Кіплінг «Мауглі» (ілюстрації). Фотографії індійських національних костюмів, ювелірних виробів.
СММ: Пісні з індійських кінофільмів.
СКМ: М/ф «Мауглі» (фрагмент), реж. Р. Давидов; «Рікі-Тікі-Таві», реж. А. Згуриді. Фрагменти індійських кінофільмів.
Уроки 49-50
Музичне мистецтво
Зміст: Загадковий Далекий Схід.
СММ: П. Чайковський «Китайський танець "Чай"» з балету «Лускунчик».
ХТД: Китайська народна пісня «Дощові краплі»; Сугубу Сасакі Джан Кен Пон (яп.).
СВМ: Ілюстрації із зображенням народних костюмів, творів народного декоративно-прикладного мистецтва.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Мистецтво Японії. Значення ліхтаря, журавля та сакури в національній культурі Японії. Особливості техніки оригамі. Прийоми виготовлення об'ємних виробів у техніці паперопластики.
П: Дизайн, Оригамі.
ХТД: Завдання на вибір: півонієвий ліхтар (дизайн), журавлик (оригамі), гілочка квітучої сакури (туш на тканині).
СВМ: Оригамі, японські ліхтарики. Живопис китайських і японських художників.
Уроки 51-52
Музичне мистецтво
Зміст: Самобутня культура африканського континенту. Магічні танці аборигенів (синтез танцю, музики, співу та костюму в обрядах). Розмаїття ударних інструментів. Африканські тамтами.
П: Шумові ансамблі.
ХТД: Створення шумових ансамблів. Складання сценарію свята африканських аборигенів. Орієнтовна тематика: «Радіймо сонцю!» або «Перед полюванням».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Передача характерних особливостей поведінки тварин засобами пластичних матеріалів.
П: Скульптура, пропорції.
ХТД: Ніжність (ліплення двофігурної композиції: кенгуру і кенгуреня; коала і коаленя, слон і слоненя, жирафа і жирафен і т.д.).
СВМ: Африканські та австралійські скульптурки.
СММ: Звуки там-тамів.
СКМ: Д/ф «Природа Африки та Австралії».
Уроки 53-54
Музичне мистецтво
Зміст: Урок-концерт «Країнами і континентами». Музична вікторина «Впізнай мелодію».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Урок-підсумок уявної подорожі. Ознайомлення з національними особливостями світового дитячого малярства. Спільне та відмінне в художньому відтворенні навколишнього світу дітьми зарубіжних країн. Сприйняття творчих робіт, створених дітьми.
Тема IV. Дзвони минулого, шляхи майбутнього
Формування уявлень про розвиток музичного мистецтва в різні історичні епохи, осмислення понять «старовинне мистецтво» і «сучасне мистецтво».
Уроки 55-56
Музичне мистецтво
Зміст: Відображення у слов'янських обрядах єдності Природи, Людини у Всесвіті.
П: Варіації.
ХТД: Пісні весняно-літнього циклу (великодні, купальські). Створення варіацій на тему улюбленої веснянки.
СММ: К. Чілі «Язичницькі піснеспіви»; Руслана «Коломийки».
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Зображення на писанках прадавніх знаків та символів життя.
П: Писанкарство.
ХТД: Завдання на вибір: розміщення орнаменту на поверхні яйця; варіації на теми писанок у техніці витинанки.
СВМ: Писанки за стародавніми (трипільськими) мотивами. Зразки писанок різних регіонів України.
Уроки 57-58
Музичне мистецтво
Зміст: Веснянки та гаївки у виконанні фольклорних колективів.
П: Веснянки.
СВМ: Символи землі, води, сонця, берегині роду та ін., що використовуються в декоративно-прикладному мистецтві українців.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Сприйняття образу дерева життя в народних орнаментах, живопису, скульптурі, оздобленні культових споруд, кінематографі тощо.
ХТД: «Ми діти твої, рідна земле»! (колективна витинанкова композиція із зображенням квітучого дерева життя, у центрі кожної квіточки — фотографія дитини, над деревом — сонце),
СКМ: К/ф «Володар кілець» (фрагмент «Повернення короля»), реж. Р. Джексон.
Уроки 59-60
Музичне мистецтво
Зміст:Музичне мистецтво минулого. Світська та духовна музи ка. Старовинні світські танці. Старовинні інструменти (клавесин).
П: Сюїта.
ХТД: Многая літа.
СММ: М. Лисенко «Сюїта у формі старовинних танців»; Й. С. Бах «Прелюдії до мажор і до мінор (І ч.)», «Добре темперований клавір» (у виконанні на клавесині В. Ландовської).
СВМ: Ілюстрації із зображенням храмових споруд, старовинних світських будівель.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Формування про єдність законів світобудови, відтворених у різноманітних мистецтвах. Уявна гра-подорож у минуле нашої планети.
П: Архітектурний пейзаж, фотомистецтво.
ХТД: Рідне місто у минулому (графіка). Робота в групах. Зображення храмових споруд, палаців.
СВМ: Художні фотографії із зображенням архітектурних пейзажів із старовинними будівлями.
Уроки 61-62
Музичне мистецтво
Зміст: Формування уявлень про особливості музичного мистецтв у різні часи. Порівняння музичних засобів виразності для вираження танцювальних образів. ,
ХТД: Сучасна пісня танцювального характеру.
СММ: Вальс (на вибір), рок-н-ролл,, сучасна танцювальна композиція (на вибір). Романс (на вибір).
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Порівняльна характеристика зображення обличчя людини в стилі реалізму та модерну (кубізм).
П: Портрет.
ХТД: «Про що розповів старовинний портрет». Довільний вибір технік та матеріалів для візуального відтворення власних фантазій.
СВМ: Леонардо да Вінчі, Пікассо, С. Далі тощо.
Уроки 63-64
Музичне мистецтво
Зміст: Від шарманки до комп'ютера. Подорож етапами розвитку технічних пристроїв. Шарманки, музичні скриньки, грамофони, магнітофони, комп'ютерні музичні програми.
ХТД: В. Бистряков «Давайте розбудимо радість».
СММ: Д. Шостакович «Шарманка»; Б. Барток «Мікрокосмос» (п'єси на вибір); показ можливостей комп'ютерних програм (різноманітна обробка звуків як інструментальних, так і вокальних).
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Розвиток здатності інтерпретувати візуальні зображення, уяви та фантазії. Ознайомлення з класичним і сучасним натюрмортом у порівнянні. П: Натюрморт.
ХТД: Натюрморт з фруктами (Техніка на вибір). СВМ: Мистецькі твори, класичні та сучасні, у жанрі натюрморт.
Уроки 65-66
Музичне мистецтво
Зміст: Музика Космосу.
П: Кіномистецтво. СММ: Ю. Щуровський «Хода роботів»; інструментальні композиції на електронних інструментах. ХТД: В. Бистряков «Давайте розбудимо радість». СКМ: К/ф «Гостя з майбутнього» (участь у виконанні пісні).
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Уявна гра-подорож у майбутнє нашої планети. Формування уявлень про мистецтво майбутнього. Розвиток відчуття пластичної маси, здібності цільного просторового мислення.
П: Скульптура.
ХТД: Дивовижні машини (ліплення роботів-машин).
СВМ: Композиції комп'ютерної графіки.
СММ: Музика за вибором учителя.
СКМ: М/ф «Тайна третьої планети» (фрагмент), к/ф «Гостя з майбутнього» (фрагмент).
Уроки 67-68
Музичне мистецтво
Зміст: Підсумкові узагальнюючі уроки, вікторина «Мистецькі подорожі планетою Земля»
П: Імпровізація.
Візуальне (образотворче) мистецтво
Зміст: Активний розвиток варіативності мислення, творчого потенціалу. Урок-бієнале (виставка кращих творчих робіт за навчальний рік, демонстрація виробів, привітання та нагородження з музичним оформленням, імпровізація на тему колективної композиції «Коровай, коровай...»).
П: Імпровізація, витинанка.
ХТД: «Коровай, коровай, кого хочеш вибирай!» (колективна композиція, вирізання фігурок хлопчиків та дівчаток за типом фризової витинанки з паперу кольорової гами веселки).
СВМ: Зразки витинанок народних майстрів.
СММ: Пісні у виконанні дитячих колективів.
ДОДАТОК А
ВОКАЛЬНО-ХОРОВА РОБОТА
У змісті інтегрованого курсу «Мистецтво» передбачено повноцінне опанування учнями музичного мистецтва.
Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва є виконання музичних творів. Спів — найдоступніша та найулюбленіша для дітей виконавська діяльність. Він сприяє розвитку співацької культури школярів, їх загальному та музичному розвитку; вихованню духовного світу; становленню світогляду, формуванню особистості.
Роботу з вокального виховання вчитель має здійснювати у певній системі з урахуванням закономірностей та особливостей формування дитячого голосу.
– Конец работы –
Используемые теги: MACOJI, Теоретико-методичні, засади, інтегрованого, навчання, мистецтва0.086
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: М. MACOJI Теоретико-методичні засади інтегрованого навчання мистецтва
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов