рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Додаток 2

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Додаток 2

Додаток 2 - раздел Философия, “Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у НС” Таблиця 2.1. Глибина Розповсюдження Хмари Забрудненого Повітря...

Таблиця 2.1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)

Найменування НХР	Кількість ХНР в ємності, т

Інверсія
Хлор	4,65	12,2	18,5	28,3	36,7	50,4	78,7
Аміак	<0,5	1,6	2,45	4,05	5,25	6,85	10,8
Соляна кислота	1,25	3,05	4,65	6,8	8,75	12,2	18,7	31,7
Ізотермія
Хлор	1,75	5,05	7,35	11,6	14,8	20,2	30,9
Аміак		<0,5	1,25	1,55	1,95	2,75	4,45	8,35
Соляна кислота	<0,5	1,3	1,85	2,9	3,7		7,45	14,7
Конвекція
Хлор	0,75	2,4	4,05	6,05	7,6 10,7	16,1	31,9
Аміак				<0,5	1,05	1,45	2,2	4,55
Соляна кислота		<0,5	0,95	1,5	1,9	2,6	4,0	7,7

Примітки. 1. При температурі повітря +20 °С глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 %, від наведених у таблиці для 0 °С. 2. При температурі +40 °С при ізотермії та конвекції глибина збільшується на 10 %. 3. Для НХР, що не увійшли до таблиці, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певної НХР: фосген - 1,14; оксиди азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін - 0,24; нітробензол - 0,01; оксид етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.

Таблиця 2.2. Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР

Найменуванні НХР	Густина НХР, d, т/м³	Вражаюча токсодоза, мг хв/л	k₂ залежно від температури
-20°С	0 °С	20 °С	40°С
Аміак	0,681
Хлор	1,553	0,6
Соляна кислота	1,198		0,1	0,3	1,6

Таблиця 2.3. Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди

Швидкість вітру, м/с	Ніч	День
Ясно	Напівясно	Похмуро	Ясно	Напівясно	Похмуро
0,5	Інверсія		Конвекція
0,6 – 2,0
2,1 – 4,0		Ізотермія		Ізотермія
Більше 4,0

Таблиця 2.4. Корегувальні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру

СВСП	Швидкість вітру, м/с

Інверсія		0,6	0,45	0,4	-	-
Ізотермія		0,65	0,55	0,5	0,45	0,35
Конвекція	І	0,7	0,6	0,55	-	-

Таблиця 2.5.Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" в залежності від висоти обвалування

Найменування НХР	Висота обвалування, м
Н=1	Н=2	H=3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак		2,25	2,35
Соляна кислота	4,6	7,4

Примітка. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються та обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.

Таблиця 2.6.Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР на кожний 1 км довжини закритої місцевості, k_зм

СВСП	Міська забудова	Сільська забудова будівництво	Лісові масиви
Інверсія	3,5		1,8
Ізотермія		2,5	1,7
Конвекція			1,5

Таблиця 2.7. Залежність коефіцієнту j від швидкості вітру

v, м/с	< 1			> 2
j, град

Таблиця 2.8.Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) t_ур, год (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування НХР	Характер розливу
Ємності не обваловані розлив “вільний”	Ємності обваловані, розлив у "піддон"
h=0,05 м	Н=1м	Н=3м
Температура повітря , °С
-20				-20		-20
Соляна кислота	28,5	9,5	2,85	1,8	45,7	28,6	99,8
Хлор	1,5	23,9	83,7
Аміак	1,4	21,8	76,3

Примітка. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться корегувальний коефіцієнт:

Швидкість вітру
Корегувальний коефіцієнт	0,75	0,6	0,5	0,43	0,25

Таблиця 2.9. Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ) (%)

Забезпеченість засобами захисту	На відкритій місцевості	В будівлях або в простіших сховищах
Без протигазів	90-100
У протигазах	1-2	до 1
У простіших засобах захисту		30-45

Примітка: Структура втрат може розподілятися за наступними даними: легкі отруєння – до 25%; середньої тяжкості – до 40%; зі смертельними наслідками – до 35%.

Таблиця 2.10.Швидкість переносу переднього фронту забруднення в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год.

СВСП Швидкість вітру, м/с

Інверсія - -

Ізотермія

Конвекція - - -

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

“Аналіз ризику впливу вражаючих факторів та розрахунок сил для аварійно-відновлювальних робіт у НС”

Національний університет кораблебудування... імені адмірала Макарова... Мармазинський О А Савіна О Ю Штейн П В...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Додаток 2

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Організаційно-методичні вказівки
Кожний студент виконує РГР за одним із варіантів вихідних даних. Робота складається із пояснювальної записки обсягом 10…15 сторінок рукописного тексту й графічного додатку. На титульному листі позн

Визначення впливу вражаючих факторів при аварії з викидом радіоактивно небезпечних речовин
Відповідно до законодавства України щодо захисту населення у НС одним з основних заходів є радіаційний захист, що включає виявлення та оцінку радіаційної обстановки, організацію дозиметричного конт

Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР
В Україні 19000 ОГ відносяться до потенційно небезпечних, з них – 1500 – хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО). ХНО – це промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на яко

Аналіз ризику виникнення небезпек.
Законодавчі акти України у сфері безпеки визначають наступну область діяльності інженера до якої відноситься аналіз небезпек і оцінка рівнів ризику (Закон про захист населення і територій від НС те

Аварійно-відновлювальні роботи при повені.
2.4.1. Методика розрахунків для виконання аварійно-відновлювальних робіт при повені. Аварійно-відновлювальні роботи (АВР) – першочергові роботи у зоні надзвичайної ситуації по локал

Додаток 1
Таблиця 1.1. Коефіцієнт Кt = t-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії (руйнування) АЕС

ЛІТЕРАТУРА
1. Мастрюков, Б.С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях [Текст] : учебник для высших учебных заведений / Мастрюков Б.С. – М.: издательский центр «Академия», 2003. – 336 с.