Побудова проектної лінії

Проектну (червону) лінію будують, керуючись наступними умовами:

– ухили на окремих ділянках траси не повинні перевищувати допустимих значень;

– об'єми земляних робіт на окремих ділянках траси повинні бути приблизно однакові, тобто необхідно, щоб виконувався баланс земляних робіт,
а загальний об'єм земляних робіт на трасі задовольняв умову

 

V_насипу » Виємці » min; (11)

– переходи від додатних ухилів (підйомів) до від'ємних (спусків) і навпаки проектують через горизонтальні прямі, довжиною не менше 100 м.

Проектна лінія складається, як правило, із декількох ділянок із різними ухилами. Ухили визначають за формулою:

(12)

де: і - ухил проектної лінії, який обчислюють до 0,001 (проміле, ‰);

H₁ і H₂ - висоти початкової та кінцевої точок проектної лінії на ділянці з одним ухилом (висоти визначають із профілю графічно);

d - віддаль, на якій діє проектний ухил і.

Наприклад. Обчислити ухил (Дод. 3) між ПК5 і ПК7, віддаль між якими d = 200 м.

Висоти початкової (H_ПК5) і кінцевої (H_ПК7) точок відрізка, на якому діє ухил, одержують з профілю графічно:

 

Н_ПК5 = І36,50 м; Н_ПК7 = 139,50 м; d = 200 м.

Підставляють ці значення у формулу (12):

‰

Для зручності та точності розрахунків одержаний ухил ; коригують так, щоб його значення передавалось цілою тисячною. Для цього переміщують одну з точок проектної лінії у вертикальному напряму.

Таким чином обчислюють проектні ухили на всіх ділянках траси.

В графі 1 сітки профілю умовно показують підйом або спуск нахиленою лінією; у випадку нульового ухилу викреслюють горизонтальну лінію. Над лінією записують ухил у проміле, а внизу - довжину ділянки, на якій діє даний ухил.

Використовуючи обчислені ухили проектної лінії та проектні висоти кінців цієї лінії, визначають проектні (червоні) висоти усіх точок профілю:

 

H_K+1 = H_K + i ×d, (13)

де: H_к – відома проектна висота точки;

H_к+1 – висота точки, яку визначають;

d – віддаль між цими точками.

Наприклад:

H_K = H_ПК5; H_K+1 = H_ПК5+75;

H_ПК5 = 136,50 м; d=75 м; I = 0,015‰;

H_ПК5+75 = 136,50 + 0,015×75=136,50 + 1,12 = 137,62 (м).

H_ПК6 = H_ПКS + i×d;

H_ПК6= 136,50 + 0,015 × 100 = 136,50 + 1,50 = 138,00 (м).

або:

H_ПК6= H_ПК5+75 + i×d;

H_ПК6 = 137,62 + 0,015×25 = 137,62 + 0,38 = 138,00 (м).

 

Проектні (червоні) висоти обчислюють до 0,01 м і записують у графу 2 сітки профілю над відповідними точками траси. На ділянках із нульовим ухилом (горизонтальні ділянки), проектні висоти виписують тільки на кінцях цього відрізка. В кінці інтервалу з однаковим ухилом проектної лінії мають отримати ту проектну висоту, яка відповідає даному ухилу, що і є контролем правильності обчислення проектних висот на ділянці з одним ухилом.

Робочі висоти h_р обчислюють як різницю проектних висот H_пр і висот точок земної поверхні Н₃ за формулою:

 

h_p = H_пр - H₃. (14)

Робочі висоти записують над проектною лінією або під нею. Вони характеризують вид і об'єм земляних робіт у даній точці траси: робочі висоти h_p записані над проектною лінією свідчать про те, що в цих точках треба виконати насип, а під проектною лінією - указують на виїмку.

Місця перетину проектної лінії з лінією профілю називають точками нульових робіт, тобто точками, в яких земляні роботи дорівнюють нулю.

Віддаль х від ближнього пікету до точки нульових робіт визначають за формулою

(15)

а віддаль Y від точки нульових робіт до ближньої наступної точки профілю - за формулою:

 

(16)

В формулах (15) і (16)

d – горизонтальна віддаль між попередньою та наступною точками профілю відносно нульової;

h1і h2 робочі висоти в указаних точках.   Робочі висоти h1і h2 у формулах (15) і (16) приймають як абсолютні величини. Контролем правильності обчислення віддалей до точок нульових робіт є умова:   d=х+у. (17)

Рис. 3. Визначення планового положення точок нульових робіт.

Для прикладу знайдемо віддалі х та у до точки нульових робіт, яка знаходиться на профілі траси між ПК6 та плюсовою точкою ПК6+45 (Дод. 3):

 

h₁= 1,26 м; h₂ = 0,54 м; d= 45,00 м.

За формулами (15) і (16):

d= x + y = 31,50 + 13,50 + 4,00 м,

тобто, умова (17) виконується.

Значення х і у виписують на профіль над лінією умовного горизонту, а місце перетину профілю зпроектною лінією позначають нулем.

Визначивши значення х (або у) з точністю до 0,01 м, обчислюють проектні висоти точок нульових робіт так само, як і проектні висоти всіх точок профілю за формулою (13). Значення Нпр записують у графу 2 сітки профілю.

Рис. 4. Головні елементи та точки колової кривої