Обчислення журналу поздовжнього нівелювання траси.

 

Розрахунки виконують в журналі (Дод. 1) у такій послідовності:

1. На кожній станції обчислюють перевищення h₁ і h₂ за різницями відліків задніх (а) і передніх (б) рейок:

h₁= а_чорн –б_чорн; h₂= а_черв –б_черв. (1)

Обчислені перевищення h₁ і h₂ записують у графи 6 і 7 журналу з відповідним знаком.

2. Середнє перевищення отримують за формулою

(2)

і записують у графи 8 і 9.

3. Виконують посторінковий контроль. Для цього сумують чорні та червоні відліки задньої ∑h₃ і передньої рейок ∑h_п (графи 3 і 4). Щоб уникнути помилок в обчисленнях, в суми відліків не вносять значень "п'яток" рейок. Знаходять суми перевищень ∑h_обч (графи 6 і 7) і суми середніх перевищень ∑h_сер (графи 8 і 9).

Одержані суми мають відповідати умові

∑а₃ - ∑б_п = ∑h_обч = 2∑ h_сер. (3)

Результати умови (3) записують під відповідними графами внизу на кожній сторінці журналу. Їх збіжність має виконуватись з точністю до 1 мм.

4. В кінці журналу нівелювання виконують контроль всього нівелірного ходу, так само, як виконували посторінковий контроль, враховуючи умову (3).

5. Визначають нев'язку нівелірного ходу за формулою:

f_h= ∑ h_сер - (H_к - H_поч), (4)

 

де - ∑ h_сер сума середніх перевищень всього ходу; H_к, H_поч - висоти кінцевої та початкової точок ходу. Такими точками можуть бути репери або інші фіксовані точки з відомими висотами.

Різницю (H_к- H_поч) = ∑ h_теор називають теоретичною сумою перевищень.

6. Для оцінки точності нівелірного ходу одержану нез'язку f _h, порівнюють із допустимою:

_допf_h = ±50мм, (5)

де L - довжина нівелірного ходу в кілометрах.

7. Зрівноваження середніх перевищень виконують у тому випадку, коли нев'язка f _h , не перевищує допустимої. Нев'язку f_h вводять у вигляді поправок з оберненим знаком порівну в усі середні перевищення. Сума всіх поправок повинна дорівнювати нев'язці, взятій з протилежним знаком: ∑δ_h=- f _h.

Поправки δ_h, виписують червоним кольором над середніми перевищеннями h_ср у графи 8 і 9.

Середні перевищення обчислюють до цілих міліметрів. Виправлені перевищення одержують за формул

 

h_випр=h_ср+δ_h. (6)

Контролем обчислення h_випр є збіжність сум виправлених і теоретичних значень перевищень:

∑h_випр=∑h_теор. (7)

Значення виправлених перевищень записують у графи 10 і 11 нівелірного журналу.

8. Висоти зв'язуючих точок обчислюють так: висота наступної точки Н_і+1 дорівнює висоті попередньої точки H_i плюс виправлене h_випр перевищення між цими точками:

H_i+1 = H_i + h_випр, (8)

де і - номер точки.

Обчислені висоти зв'язучих точок записують у графу 13 журналу.

Контролем обчислення висот зв'язуючих точок є одержання заданої висоти Н_К кінцевої точки нівелірного ходу.

9. Обчислення висот проміжних точок виконують через горизонт
приладу ГП (рис. 2).

Горизонт приладу обчислюють за формулою:

ГП=H_i + а, (9)

а висоту проміжної точки

H_пр= ГП - в_пр, (10)

де ГП - висота візирної осі над рівневою поверхнею;

Н_i – висота точки (у практиці вимірювань використовують задню точку ходу);

а – відлік чорної шкали рейки на цій точці;

Н_пр – висота проміжної точки;

в_пр – відлік чорної шкали рейки на проміжній точці.

Значення горизонту приладу ГП записують у проміжної точки - у відповідному рядку графи 13 (Дод. 1).

 

 

Рис. 2

 

10. Оформлення нівелірного журналу. Усі графи журналу, крім 13, акуратно заповнюють добре загостреним олівцем. Графу 13, посторінковий і пожурнальний контролі, обчислення, пов'язані з оцінкою точності нівелірного ходу, записують чорним чорнилом або тушшю; значення поправок δ_h у середні перевищення - червоним кольором.