Нормативність уживання граматичних форм прикметника. - раздел Философия, Предмет і структура курсу Українська мова за професійним спрямуванням Прикметник – Це Частина Мови, Яка Виражає Ознаку Предмета І ...
Прикметник – це частина мови, яка виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? За значенням прикметники поділяють на якісні, відносні і присвійні.Якісні прикметники виражають ознаки кольору, запаху, розміру, форми, гучності, смаку, які безпосередньо сприймають органи чуттів (синій, великий, запашний, кислий, тихий), ознаки, що позначають часові, вікові, розумові, фізичні якості (давній, молодий, хоробрий, мудрий, здоровий, худий), дають загальну оцінку (гарний, поганий, веселий). Відносні прикметники виражають ознаку за відношенням до предмета (університетська бібліотека), матеріалу (дерев’яний стіл), місця (міський парк), дії (бігова доріжка), сталого відношення (обов’язковий). Присвійні прикметники вказують на належність предмета певній істоті: батьків портфель, Софіїна книжка.
Якісні прикметники утворюють ступені порівняння.
Ступені порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння вказує на більший рівень вияву ознаки. Має дві форми: просту і складену.
Просту форму утворюють за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: молодий – молодший, білий – біліший, ясний – ясніший, тихий – тихший, тихіший, важ-
кий – важчий, товстий – товщий, товстіший.
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш- прикметникові суфікси -к-, -ок-, -ек- зникають: тонкий – тонший, далекий – дальший. Приголосні г, ж, з у поєднанні з суфіксом -ш- змінюють на –жч-, а с – на -щ-: низький – нижчий, дорогий – дорожчий, вузький – вужчий, дужий – дужчий, високий – вищий.
Для деяких прикметників вищий ступінь утворюють від інших основ: гарний – гарніший, кращий; великий – більший; поганий – гірший; добрий – добріший, кращий.
Cкладену(аналітичну) форма вищого ступеня порівняння утворюють за допомогою додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: більш ефективний, більш відомий, менш важливий.
Найвищий ступінь порівняння вказує на максимальну міру вияву ознаки: найгарніший, найбільший. Має дві форми: просту і складену.
Просту форму утворюють додаванням до форми вищого ступеня префіксів най-, якнай-, щонай-: найвищий, найбільший, якнайвищий, якнайбільший, якнайдужчий, щонайшвидший.
Складену форму утворюють за допомогою слова найбільш і звичайної форми прикметника: найбільш зручний, найбільш ясний.
Аналітичні форми мають відтінок книжності. Їх вживають здебільшого в науковому й офіційно-діловому стилях паралельно з простою формою. У всіх інших стилях слід віддавати перевагу простим формам вищого і найвищого ступенів: гарніший, найдосконаліший, зрозуміліший, найпросторіший, веселіший, найвірогідніший, стриманіший, найефективніший.
Існують прикметники, якіне утворюють ступенів порівняння. До них належать:
1) відносні прикметники – сталевий, оксамитовий, нічний, викладацький;
2) прикметники, що виражають абсолютну якість: сліпий, глухий, босий;
3) назви мастей тварин: буланий, зозулястий, вороний;
4) назви кольорів, що виникли в результаті зміни значення колишніх відносних прикметників: апельсиновий колір, салатовий відтінок;
5) прикметники з суфіксом здрібнілості: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малесенький, тонюсінький, легенький;
6) прикметники з суфіксами згрубілості -езн-, -енн-: величезний, довжелезний, товстенний;
7) прикметники з суфіксами неповного вияву ознаки -ав-, -уват-: білуватий, жовтавий;
8) прикметники з префіксом пре-: предобрий, прегарний;
9) прикметники з префіксами над-, за-, ультра-, яківказують на максимальний рівень вияву ознаки: надзвичайний, заширокий, ультрашвидкий;
10) прикметники з префіксом не-: недобрий, нешвидкий;
11) незмінювані прикметники іншомовного походження: бордо, беж;
12) більшість складних прикметників: жовто-зелений, сорокарічний.
Типові порушення норми:
1) Одночасне вживання простої та складеної форм ступенів порівняння: більш точніше замість точніше, найменш уважніший замість найменш уважний.
2) Утворення найвищого ступеня порівняння за допомогою слова самий: самий поганий замість найгірший, самий кращий замість найкращий.
3) Поєднання порівнянь із прикметниками вищого ступеня у формі родового відмінка без прийменника на взірець російської мови: краще всього, старший мене, глибший інших. Іноді можна почути разючий покруч: “У зайця задні ноги довше передніх”, “Він старанніше інших студентів своєї групи”, що виникає внаслідок поєднання прислівникової форми з родовим відмінком означуваного слова. Пригадаймо, що вищий ступінь порівняння прикметників звичайно вимагає після себе прийменників від, за, над, проти з відповідними відмінками або сполучників як, ніж. Тому треба казати: “задні ноги довші, ніж (як або за) передні”, “довші проти (від) передніх”, “старанніший за (від або проти) інших студентів”, “старанніший, ніж (як) інші студенти”, “краще над (за, ніж, як) усе”, “краще від усього”, “старший від (за, проти) мене”, “старший, ніж (як) я”, “глибший за (від, над, проти) інших”, “глибший, як (ніж) інші”.
4) Використання форми вищого ступеня у значенні найвищого. У газетних публікаціях та й в усних виступах часто натрапляємо на вислови “зібралися кращі люди села”, “відзначимо головніші здобутки та надбання”, “проаналізуймо вірогідніші шляхи вирішення проблеми”. Загальновідомо, що форму вищого ступеня вживають тоді, коли щось порівнюють за певними ознаками: кращі за інших, головніші від інших, вірогідніші, ніж інші. Вищий ступінь порівняння прикметників не має значення, синонімічного із формою найвищого ступеня. Російське “высшая мера наказания” – це по-українському не вища, а “найвища міра покарання”; “высшее качество” – це не вища, а “найвища якість”; словосполучення “высшая аттестационная комиссия” треба б перекласти “найвища атестаційна комісія” і т. ін. Отож і в названих вище ситуаціях слід було сказати так: “зібралися найкращі люди села”, “відзначимо найголовніші здобутки та надбання”, “проаналізуймо найвірогідніші шляхи вирішення проблеми”.
Присвійні прикметникивказують на належність предмета певній особі або істоті.Відповідають на питання чий? чия? чиє? Присвійні прикметники утворюють від іменників за допомогою суфіксів -ин-, -їн-, -ів-, -ач-.
Від назв осіб, іменників 1-ї відміни, присвійні прикметники утворюють за ається чергування г – ж, к – ч, х – ш: Ольжин, тітчин, свекрушин.
До іменників другої відміни допомогою суфікса -ин-: сестрин, Миколин, Галин, Настин. Суфікс -ін- (на письмі -їн-)вживають тільки після й (Маріїн, Софіїн).
При цьому, якщо основа слова закінчується на приголосні г, к, х, відбув твердої групи додають суфікс -ів-, який у жіночому і середньому роді чергується з -ов-: батьків піджак – батькова куртка – батькове пальто; до іменників м’якої і мішаної групи – суфікс -ів-
(-їв-), який у жіночому і середньому роді чергується з -ев-, -єв-: Василів зо-
шит – Василева книжка – Василеве пальто; Андріїв зошит – Андрієва книж-
ка – Андрієве пальто. Присвійні прикметники, утворені від імен і прізвищ, пишуть з великої букви.
Від назв тварин присвійні прикметники утворюють за допомогою суфіксів -ач-, -ин-: птах – пташиний, орел – орлиний, миша – мишачий, крокодил – крокодилячий.
У текстах офіційного стилю присвійні прикметники вживають дуже рідко, тут переважають відносні прикметники на -ський: шевченківський, ректорський.
Тверда і м’яка група прикметників
До м’якої групи належать прикметники, які під час відмінювання мають закінчення -ій; -ього; -ьому; -ій, -ього; -ім; -ьому, -ім: вечірній; вечірнього; вечірньому; вечірній, вечірнього; вечірнім; на вечірньому, на вечірнім. Прикметники твердої групи мають закінчення -ий; -ого; -ому; -ий, -ого; -им, -ому, -ім: природний; природного; природному; природний, природного; природним; на природному, на природнім.
Все темы данного раздела:
Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
Мовна норма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головна ознака мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність
Поняття усного та писемного мовлення. Вимоги до усного і писемного мовлення.
Сучасна українська літературна мова існує у писемній та усній формах. Вони однаково важливі для суспільства, обом їм властиві мовні норми.
Усна форма літературної мови обс
Вимоги до ораторів початківців. Види публічних виступів та їх характеристика.
Формулюючи вимоги до знань та умінь майбутнього спеціаліста, можна зазначити, що він повинен:
а) знати:
Ø особливості і характеристики етапів діяльності оратора — закони ви
Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів. Вимоги до судових промов.
Судова промова— це промова, звернена до суду та інших учасників судочинства і присутніх при розгляді кримінальної, цивільної, адміністративної справи, в якій містяться висновки щод
Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
Кодифікація мови- 02, упорядкування, відкидання всього чужого для літературної мови і прийняття всього, що її збагачує.
Засобами кодифікації мови є словни
Розрізняють юридичну техніку в правотворчості та правоза-стосовній діяльності.
Юридична техніка в правотворчості охоплює нормативні акти (техніко-юридичні прийоми і правила при виробленні законів і підзаконних актів), а в правозастосовній діяльності — індивідуальні акти (техн
Для юридичної мови характерним є наказовий стиль викладу.
Відступ від цих вимог призводить до юридичних помилок: прогалин у нормативному акті, суперечностей між його статтями, нечітких формулювань, стилістичних погрішностей та ін., які знижують якість акт
Функціональна диференціація сучасної української мови.
Стилістична система української мови відповідає потребам спілкування, охоплюючи всі сфери її функціонування. Це мова державного урядування й громадських та інших організацій; нею користуються праці
Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
1. Ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу актів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність висл
Системи документації
В офіційно-діловому мовному стилі виділяють такі підстилі:
1. Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
Поняття кліше. Види кліше.
Офіційно-діловий стиль визначають такі особливості:
1. Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловленні. Діловий стиль позбавлений образності, емоційн
Поняття мовного кліше і штампа.
Кліше – певний мовної стандарт, готовий стійкий оборот, мовної стереотип, конструктивна одиниця тексту. У використанні цього кошти на ділових документах часом виникає необхідність, наприклад: до
Сучасна українська ділова мови: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
Сучасна українська літературна мова почала формуватися в 19 столітті. Її започаткував І. Котляревськийтворами "Енеїда", "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарі
Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення.
Документ (лат. доказ) – це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища дійсності та розумову діяльність людини.
Такі документи в Україн
Юридична сила документа.
Діловий документ має юридичну силу, коли його правова функція доповнюється відповідним складом і розташуванням реквізитів, відповідними зовнішніми ознаками, часовими й територіальними межами та об'
Вимоги до документів (правові, логічні, технічні, лінгвістичні).
Текст (21) — головний реквізит документа. Зміст доку-мента має бути бездоганним у юридичному відношенні.
Документи треба писати коротко, точно, зрозуміло.
Завдання документа — пер
Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.
Теорія мовленнєвої діяльнос
Основні ознаки культури мовлення юриста.
Культура мови — галузь знань, яка вивчає нормативність мови, її відповідність суспільним вимогам; індивідуальна здатність особи вільно володіти різними функціональними стилями.
Основні ознаки культури мовлення юриста.
Культура мови — галузь знань, яка вивчає нормативність мови, її відповідність суспільним вимогам; індивідуальна здатність особи вільно володіти різними функціональними стилями.
Правила культури спілкування (за І.Томаном).
Мистецтво слухати можна висловити трьома тезами:
l жодних абстрактних думок;
l доки ви слухаєте, не можна готувати наступне питання або вигадувати контраргументи;
l потрі
Взагалі, засоби спілкування поділяються на вербальні і невербальні.
Невербальні поділяються на оптико-кінетичні (жести, міміка, пантоміміка), паралінгвістичні (якість голосу, діапазон, тональність), екстралінгвістичні (включення пауз, сміху, покашлювань), проксеміч
Характеристика видів спілкування.
Існують різноманітні класифікації видів спілкування. 1. Безпосереднє і опосередковане спілкування. Безпосередній контакт партнерів, які бачать і чують одне одного, знаходяться в одному часі і
Особливості професійного спілкування суддів, працівників правоохоронних органів та міліції.
При розгляді моральних засад діяльності слідчого необхідно виділити три види правил, які визначають поведінку слідчого при виконанні ним своїх функціональних обов'язків у кримінальному процесі: а
Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
Існують основні норми етичної культури юриста: 1. Гуманне відношення до людини, тобто відношення до людини не як до засобу досягнення якоїсь мети, а як до цілі. 2. Чесність
Правові та етичні обмеження під час діяльності правочинців.
Юрист не може мати поведінки, яка мала б стосунок до „нечесності, шахрайства, обману, викривлення фактів”, навіть якщо така чесність не на руку клієнтові. Відтак, представляючи клієнта, юрист не мо
Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
1. Усна.
2. Писемна. Підстилі:
l Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
l Дипломатичний —
Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
1. Усна.
2. Писемна. Підстилі:
l Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
l Дипломатичний —
Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
Оцінка міжособистісних стосунків передбачає проведення їхньої класифікації. Так, виділяються стосунки-знайомства, приятелювання, дружби, Коли один з партнерів сприймає ці стосунки тільки як знайомс
Допит як різновид переговорів.
Допит — це слідча дія, яка має на меті одержання інформації про обставини розслідуваного злочину від свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених. Залежно від джерела одержанн
Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов'язуються всі засоби (і вербальні, і невербальні) із дотриманням ділового етикету. Так, люди, особливо під час першої зустрічі, зверта
Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики.
Етична культура юриста - це знання юристом його моральних прав та обов'язків та використання їх у професійній діяльності.
Мораль - це норми поведінки, які
Культура телефонного діалогу.
Якщо телефонуєте ви:
l насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розм
Основи комунікативної лінгвістики.
Комунікативна лінгвістика — розділ мовознавства, предметом якого є процеси спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з урахуванням усіх наявних складових кому
НЛП як мистецтво комунікації.
Нейролінгвістичне програмування — це галузь знань, що вивчає структуру суб'єктивного досвіду людей, що займається розробкою мови його опису, розкриттям механізмів і способів моделю
Герменевтика як наука тлумачення текстів.
Герменевтика — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних те
Закон про мови в Українській PCP - нормативно-правова основа утвердження української мови як державної в Україні.
Закон про мови містить 6 розділів (40 статей). У ньому зазначається, що закон регулює суспільні відносини у сфері всебічного розвитку і вживання української та інших мов, якими користується населен
Державна мова та її функції.
Державна мова — закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у держ
Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
Слово— найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (
Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
Відступи від норм слововживання в мовній практиці широких мас мовців досить численні. Це пояснюється кількома чинниками. По-перше, названі й неназвані лексикографічні праці далекі від довершеності.
Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Професійно-жаргонна лексика.
Слова характеризуються також сферою їх уживання. Слова, що їх розуміють і вживають усі носії української мови незалежно від місця проживання і роду занять, називаються загальновживаними (рука, книг
Канцеляризми та штампи.
Канцелярська лексика, або канцеляризми, — це слова, словосполучення й граматичні форми офіційно-ділового мовлення, доречні й потрібні у діловому стилі, але недоречні, зайві, навіть
Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Типи фразеологізмів.
Фразеологізми - відтворювані одиниці мови з двох або більше слів, цілісні за своїм значенням і стійкі за складом та структурою.
Фразеологізми це майже завжди яскраві, обра
Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
Юридична термінологія розвивається з розвитком держави. Розглядаючи питання про джерела права східного слов'янства, вчені , вважають, що в епоху первіснообщинного ладу правові відносини регулювалис
Загальновживані, спеціально-технічні, спеціально-юридичні.
— терміни в загальноприйнятому значенні, наприклад, бу-динок, документ, будівля, природа, довкілля та ін. —
— терміни, що мають значення у галузі спеціальних знань — техніки, медицини, еко
Труднощі, що виникають при перекладі термінів з російської на українську мову.
Труднощі під час перекладання пов’язані, по-перше, з недостатнім знанням мови оригіналу, по-друге, з недостатнім знанням суті предмета, по-третє, з недостатнім знанням мови, якою перекладають, або
Синоніми. Правила функціонування синонімів. Групи синонімів.
Сино́німи (від грецького συνόνυμος /synonymos/ — однойменний) — це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняють
Фразеологічні синоніми
Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче:
Стилістичні синоніми
Характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів: ознака і симптом — перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, наук
Омоніми та їх використання в юридичних текстах.
Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.
Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм
Пароніми в юридичній термінології.
Пароніми (грецьк. parа - біля, мимо і опута - ім’я) - слова, подібні за зовнішньою формою у морфемному складі і звучанні, але відмінні за значенням. Найчастіше - це спільнокореневі слова: авторитет
Міжмовні пароніми.
Близькоспоріднені мови мають таку лексико-семантичну особливість: у них є майже тотожні за звучанням слова того самого кореня, які позначають різні, часом навіть протилежні поняття. Скажімо, укр.
Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
Аналіз специфіки відмінювання іменників в українській мові дозволяє зробити висновки, які мають особливий резонанс у практиці професійного спілкування. По-перше, слід нагадати про варіативність зак
Іменники на позначення професій, посад, звань. їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
Такі основні ознаки офіційно-ділового стилю, як стислість, чіткість, висока стандартизація вислову, сувора регламентація тексту, залежить від правильного вибору граматичної форми слова, зокрема іме
Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.
У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники II відмін
Рід невідмінюваних іменників.
1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: прибулий месьє, військовий аташе, люб'язний портьє, мій імпресаріо, справедливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє, елегантний мае
Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
Числівник – це самостійна частина мови, яка називає кількість або порядок предметів при лічбі (скільки? котрий?).
За характером називання і граматичними ознаками числівники поділяють
Особливості використання займенників у діловому мовленні
Займенник - це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники у мові вживаються для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню ф
Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм
Особливості використання дієслів у діловому мовленн
Дієсловом називається частина мови, що означає дію або стан предмета як прцес.
У сисему дієслова входять такі форми:
а
Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні
Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по
Орфоепічні норми
Орфоепічні норми –це система правил літературної вимови. За особливостями вимови можна відразу здогадатися, чи людина є культурною, вихованою та інтеліге
Систематизація правил орфографії
Орфографія - (від грецького orthos - правильний, рівний і grapho - пишу, або правопис,) - це система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі мови у писемній формі.
Орфограф
Правопис російських прізвищ українською мовою
Передаємо їх якомога ближче до російського звучання, дотримуючись, однак, українського правопису.
І. Російське е передається через українське е:
а) після приголосних: Вознесенськи
Складні іменники пишуться разом або через дефіс.
Разом пишуться:
іменники, утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких —дієслівного походження): коноплепрядіння, бавовнозаготівля, звуко
Приклади
1. Разом пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом;
лісостеповий, трубопрокатний, чорноземний
Правопис прислівників
Кількість прислівників поповнюється переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.
Разом п
Написання слів з великої літери
Більшість слів в українській мові пишуться з малої літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери.
Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так і сполученням
Особливості доречного слововживання
Доречність мовлення це така організація язикових засобів, що найбільше підходить для ситуації висловлення, відповідає завданням і цілям спілкування, сприяє встановленню контакту між мовцем (пишучим
Багатозначні слова та омоніми.
Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від
Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінков
Вимоги до використання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень у текстах документів.
Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендова
Абревіатури, загальновживані та вузькоспеціальні у юридичному тексті.
Абревіатура (від лат. скорочую) – іменник, утворений поєднанням
початкових літер, звуків, частин слів, словосполучень. Абревіатура має
граматичне оформлення (рід, число) і функціо
Синтаксичні структури у професійному мовленні.
Основний різновид канцелярського стилю має своїм завданням представити всі обставини справи в усіх її логічних взаємозв'язках разом з висловленим в одному цілому. Звідси виникає культура складни
Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
Для правильного оформлення висловлення важливо насамперед узгодити присудок з підметом. Для цього існують такі правила:
1. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчуються на
Документ — основний вид ділового мовлення.
Документ (лат. доказ) – це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища дійсності та розумову діяльність людини.
Такі документи в Україн
Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
Документ — основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вка
Види документів та їх класифікація.
Відповідно до змісту документа, зокрема відношення інформації документа до особи, структури, предмета, напрямку діяльності укладача чи адресата, за ознаками і класифікації та групами розрізняють т
Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту .
Публікація будь-яких матеріалів є індивідуальною справою дослідника. Стиль і методика їх підготовки залежить від творчості та задуму автора, власного розуміння проблеми. При цьому можуть використов
Реквізити документів та вимоги до їх розміщення.
Реквізити - це сукупність обов'язкових даних у документі, без яких він не може бути підставою для обліку й не має юридичної сили.
Державний герб - розташовується посередині бланка або у ку
Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
До цих документів належать автобіографія, резюме, заява, пропозиція, скарга, характеристика, трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів.
Заява - це документ, який міс
Автобіографія
Я, Звершховський Артемій Володимирович, народився 6 жовтня 1993 року в м. Києві.
У 2000 році вступив до першого класу спеціалізованої школи № 82 ім. Т.Г.Шевченка м. Києва, де навчався до 2
Звершховського Артемія Володимировича
06.10.93 р.н.
Звершховський Артемій вчиться в спеціалізованій школі №82 ім. Т.Г.Шевченка з першого класу. Учень має хороші здібності до навчання, має добру пам’ять.
Види службових листів Ділове листування.
Службові листи— узагальнена назва різноманітних за змістом інформаційних документів, які виступають основним засобом спілкування й оперативного управління діяльністю установ, орга
Вимоги до офіційного листування.
Дотримуючись деяких традиційних і нетрадиційних правил, можна досягти подвійної мети в діловому листуванні: вирішувати проблеми співробітництва зі своїм діловим партнером і зміцнювати особис
Кореспонденція за характером інформації.
За характером інформації листи поділяються на різні групи.
Ініціативні листи містять прохання, пропозицію, звернення чи запит до адресата.
Лист-відповідь викладає характер проблем
Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
Протокол – це документ, в якому фіксується хід обговорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо.
Це первинний офіційний
Витяг з протоколу
Витяг з протоколу— це певна частина (уривок) протоколу, що відображає конкретне окреме питання порядку денного, оформлена належним чином.
Один із наймасовіших видів доку
Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
До розпорядчих відносяться такі документи: вказівка, наказ, постанова, розпорядження.
Наказ -це розпорядчий документ, який видається керівником установи і стосується
Протокол слідчої дії.
В протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені:
місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, ад
Постанова процесуального рішення.
Важливим чинником кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду є скла-дання процесуальних документів.
Процесуальні документи-це протоколи
Обвинувальний висновок.
Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслі
Іваненко Ольга Петрівна
Мета:заміщення вакантної посади літературного редактора, коректора.
Досвід роботи: з квітня 1999 року працюю на посаді літературного редактора тижневи
Особисті офіційні документи
Доручення— це документ, за яким приватна чи посадоваособа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені зафіксовані в дорученні дії
ДОРУЧЕННЯ
на представництво інтересів
Видане Шевцовій Людмилі Дмитрівні, юрисконсульту фірми «Право» (м. Донецьк, пр. Перемоги, 12) у тому, що їй доручається представництво інтересів ЗАО «Інтербуд»
Розписка
Я, Медведєва Тамара Олексіївна, отримала від Юзв’яка Івана Зиновійовича гроші в сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень. Зобов’язуюсь повернути всю суму одноразово до 1 грудня 2009 р.
Домашня
Функції.
121. Механізми взаєморозуміння в спілкуванні (ідентифікація, емпатія. атракція, рефлексія).
Під соціальним стереотипом розуміється стійкий образ або уявлення про які-небуд
Новости и инфо для студентов