Економчний розвиток Стародавнього гипту

Економчний розвиток Стародавнього гипту. Р аннм царством називають перод правлння I-II династй по Манефону.

Древнм же царством прийнято вважати правлння III-VIII династй. Основна маса зведень про цей перод дйшла до нас у форм розписаних фарбами рельфв написв, що покривають стни внутршнх примщень гробниць вельмож Стародавнього царства. Основою економки гипту в цей перод було сльське господарство. Уся долина Нлу, власне кажучи, ггантським оазисом. Якби не Нл, то весь гипет представляв би собою пустелю, подбну Лвйськй. Весь родючий рунт долини Нлу складаться з могутнх вдкладень рчкового мулу вн легко пддаться обробц вдрзняться винятковою родючстю.

Сворднсть стор найдавншого гипту поляга в тому, що тут у силу природних умов крани, навть при тодшньому рвн розвитку технки, виявився можливим величезний рст продуктивност землеробства. Могутню рку Нл, що не тльки зрошувала землю, але й вдкладала при щорчних свох розливах плодоносний л людин необхдно було освоти для того, щоб вона могла вдгравати важливу роль у розвитку господарства. Без штучного осушення зрошення долина Нлу залишалася би багнистою низиною посередин хитких пскв. На зображенн, що дйшло до нас з часу одного з до династичних царв, показан його пддан, що голими руками мотикою працюють на багатоводнй протоц.

У представленн сучасникв I династ будь-яка область хньо крани була насамперед зрошуваною землею саме слово область ном у той час писалося знаком, що зображував землю, подлений зрошувальною мережею на чотирикутники. Пересчений зрошувальними спорудженнями гипет уже при I династ став краною винятково родючост.

Уже при I династ Верхнй гипет у писемност позначався роглфом, що зображував рослину, що вироста на смужц земл. Нижнй гипет - крана болотних заростей - позначався кущем папрусу. В епоху розвинутого неолту V тисячорччя до н.е. гиптяни навчилися вирощувати зернов культури - ячмнь пшеницю-еммер, що служили для готування хньо основно ж протягом ус давньо гипетсько стор аж до греко- римського пероду. Хлбороби неолтичних поселень не могли запозичати навички по вирощуванню зернових культур н в Переднй Аз, оскльки для епохи неолту не встановлен звязки ц крани з Палестиною, н в Ефоп, де сам древн слди землеробства датуються лише III тисячорччям до н.е. Тому вчен вважають, що землеробство в гипт розвивалося самостйним шляхом.

На природних пагорбах уздовж берегв Нлу археологи знайшли поселення раннх хлборобв другого до династичного пероду IV тисячорччя до н.е що перейшли до ослого способу життя. Вони навчилися використовувати паводки могутньо рки шляхом спорудження примтивних земляних валв, що утримують на полях природно розлит води паводку.

У результат тривалого досвду осушувальних робт у дельт долин Нлу тяжкою болсною працею хлборобв була створена основа складно басейново системи зрошення. Вона утворилася не вдразу, а поступово, шляхом спорудження земляних валв. Для створення басейново системи зрошення, що дозволяла б затримувати на полях воду паводка на необхдний для посву час, спостережлив давньогипетськ хлбороби зумли використовувати особливост водяного режиму Нлу характер рельфу крани.

В часи раннього царства в основному було довершене спорудження басейново зрошувально системи в долин Нлу - родюч земл стали використовувати пд рлл. Продовжувався процес освоння й осушення в значнй мр ще бльш заболочено дельти, покрито багатими луговими пасовищами для худоби у захдних схдних областях були розбит численн виноградники, сади городи, у центральних областях почали сяти зернов культури. Збереглася легенда про те, що цар I династ Мна, якому давньогипетська традиця припису обднання гипту, спорудив вище Мемфса греблю на Нлу, направивши його води по новому руслу й осушивши колишн русло.

Тут було побудоване мсто Бл стни - майбутня столиця гипту Стародавнього царства, вдома пд грецькою назвою Мемфс. Населення дельти було остаточно замирене вся крана обднана в дводину державу Нижнього Верхнього гипту лише наприкнц II династ. Обднання господарства Нижнього Верхнього гипту в масштабах ус крани зграло настльки велику прогресивну роль у розвитку сльського господарства, що дозволило в часи Стародавнього царства вести грандозне будвництво великих прамд. ригацйне землеробство стало основою давньогипетського господарства.

Обднання крани в одне цле було необхдно для пдтримки в порядку, а також для розширення й удосконалення величезного ригацйного господарства крани. Землеробськ знаряддя в перод Раннього царства були в загальному такими ж, що пзнше, у Древнм царств, хоча частково в той час вони були, можливо, менш досконалими. Плуг первсного виду зображують нам письмена-малюнки часу II династ.

Мотика показана на памятнику одного з до династичних царв. Деревян серпи з уставними лезами з шматочкв кременя були знайден десятками в однй з гробниць середини I династ. Помел зерна, як пзнше, вироблявся вручну груб зернотерки два камен, мж якими розтирали зерно дйшли до нас вд часу т ж династ. На квтучий стан виноградарства при I II династях указують незлченн винн судини, знайден в цлому вид чи в уламках.

Судячи з печаток на глиняних пробках судин, мсцем процвтання виноградарства, як в пзнш часи, був Нижнй гипет. Розведення льону в перод Раннього царства доведене тим, що в могилах були знайден полотнини ллян мотузки. При цьому деяк полотнини - дуже високо якост, що говорить про митецьке користування ткацьким верстатом, про великий досвд у ткацькй справ, а отже, про розвите льонарство. Створення ригацйно системи потребувало не тльки величезно прац навичок у робот, але великого розвитку знань в област астроном, математики, гдравлки будвельно справи.

Оскльки землеробство в Стародавньому гипт було засновано на басейновй систем зрошення, рчний цикл робт гипетських хлборобв був тсно звязаний з водяним режимом Нлу. З найдавнших часв хлбороби, а пзнше астрономи гипту, вели спостереження за першим раннм сходом на неб зрки Пса Сируса, що супроводжував пдняття вод Нлу знаменував початок нового року. На пдстав цих спостережень був винайдений сльськогосподарський календар.

Вн подлявся на три часи року по чотири мсяця кожний повддя ахет, виходження пернит сухсть шему. Як показують сам найменування часв року, вони вдповдали водяному режиму Нлу звязаним з ним сльськогосподарським роботам. Календарний рк древнх гиптян, що склада з 365 днв був перехдним вн розходився з астрономчним роком на 14 дня, тому часи року могли приходитися на рзн мсяц. Примтивний, але мудрий корисний сльськогосподарський календар часв року можна розглядати як практичне кервництво для рзних сльськогосподарських робт. Спецальн чиновники спостергали за рвнем пдйому вод Нлу пд час паводка.

Висоту паводка вдзначали на ниломрах, встановлених у рзних мсцях рки. Результати спостережень повдомляли верховному сановнику держави записували в царськ лтописи Мемфиський нломер явля собою колодязь, висланий з однакових по величин квадратних каменв - вода в колодяз пднматься й опускаться разом з пдняттям зниженням вод Нлу на стн колодязя збереглися древн позначки, що вдзначали рвень пдйому води. Дан нломерв дозволяли завчасно передбачити розмри паводка, вд якого залежав майбутнй врожай у кран. Звстки про пдйом вод Нлу гнц розносили по всй кран, щоб хлбороби могли пдготуватися до паводка. Землевласники могли розпоряджатися землею досить вльно, могли заповдати, продати подарувати.

В одного вельмож могло бути бльш одного домоправителя. Домоправитель був головним, вдповдальним керуючим будинку, накше - господарства вельмож. Йому були пдлегл переписувач, хоронитель вдомостей, мрник лчильник зерна.

Цими людьми здйснювався верховний нагляд за господарством м були пдзвтн вс нижч начальники вони проводили кийову розправу над усма провиненими. Як в держав в цлому, у керуванн господарством вельмож ми бачимо всюди переписувачв особистого будинку вельмож при польових роботах, при перегон черд, у виробничих майстернях. Звтнсть, у звязку з цим, стояла на високому рвн домоправитель незмнно представляв хазяну велик вдомост, хоронитель господарських книг предявляв звт за весь минулий рк. Володння вельмож розпадалися на окрем населен пункти - двори, селища. На чол окремих дворв селищ стояло по владарю хека. Ми знаходимо владаря при свб жнивах, скотарн.

Вдповдно звтував владар як про збраний хлб, так про поголвя худоби. Нердко так звти кнчалися побиттям владарв. Основна особливсть гробничих рельфв Стародавнього царства поляга в художнм зображенн на них численних сцен трудово дяльност працвникв вельможських господарств, за якою спостерга сам вельможа за допомогою свох синв, братв службовцв.

Працвникам часто допомагають хн безпосередн начальники - доглядач. Мало того до працвникв приднуються виконують цю ж роботу жерц заупокйного культу. Як показують пояснювальн написи, що супроводжують зображення, працвники господарств вельмож були хнми власними людьми, до складу яких входили пдневльна челядь мерет домашн раби баку. У гипт переважала державна власнсть на землю. Роздачу земель робив фараон. У його руках була зосереджена необмежена влада.

Основними безпосереднми виробниками сльськогосподарсько продукц були фелахи, що складали бльшсть населення крани. Вони жили селами - громадами, обробляли сво земл земл великих землевласникв. Загони женцв працювали пд звуки флейти. Пд ритм музики женцям легше було виконувати важку роботу. Крм того, флейта вдгравала важливу роль у культ бога вмираючо оживаючо природи, що воскре, Осириса, звязаному з сльськогосподарськими роботами. Провяне зерно вимрялося враховувалося переписувачами.

Потм працвники засипали його в закруглен зверху сховища, що стояли на фундамент. У господарствах вельмож сховища були споруджен з нльського мулу на рельфах вони пофарбован в срий колр. У царських храмових господарствах х будували з цегли-сирцю. Так зерносховища були виявлен археологами в припрамдному поселенн цариц Хенткавес кнця IV династ. Зерно засипали в них зверху, а виймали через висувн дверцята внизу. Посвне зерно залишали до ново свби в сховищах улаштованих на поле. Вони являли собою скирти снопв, обмазаних нльським мулом покритих зверху стеблами папрусу.

Зерно засипали виймали через отвр у пдстави сховища. Так закнчувався рчний цикл щоденних робт гипетських хлборобв, що свою тяжкою працею забезпечували можливсть життя прац населенню вс крани. Для сльського господарства гипту характерн низьк темпи еволюц, повльно удосконалювалася землеробська технка, дуже низький був ступнь господарсько самостйност. 3. Фнанси торгвля Н еможливо представити суспльство, в якому були вдсутн б у якому-небудь вид економчн вдносини.

Не отут виключенням таке високорозвинене суспльство як давньогипетське. У Стародавнм Царств грошей як таких не снувало, ус платеж проводилися натурою. Ця ж система снувала на дуже високому соцальному рвн. Велик чиновники витягали доход з того майна, яким вони або володли або керували вд мен пануючих. Цар сам був найбльшим землевласником. Нам, що живуть в столття складних банквських операцй систем грошового обгу, такий порядок може здаватися дивним навть примтивним. Але древн гиптяни вважали його дуже зручним.

Вони торгували на ринках, виплачували платню, позичали пд вдсотки збирали податки, не користаючись грошима, що переходять з рук у руки. У той же час, незважаючи на те, що гусака можна було обмняти на зерно чи худобу, на деревину, був встановлений еталон вдносно вартост товарв. В часи Нового царства таким еталоном вартост стала спраль з мдного дроту, що називалася утен. Цей еталон одержав настльки широке поширення, що спраль стала роглфчним знаком, що познача утен. Але це зовсм не означало, що мдна спраль переходила з рук у руки при здйсненн угод, крм тих випадкв, моврно, коли виникала необхднсть компенсувати невелику рзницю у вартост.

Але цна товарв у бльшост випадкв порвнювалася саме з нею. На одному з зображень у храм Тота служитель Тутмос намальований з списком, у якому вартсть кожного предмета оцнена саме таким способом. ншою гипетською одиницею вартост був дебен. Спочатку це слово означало кльце, але згодом воно стало позначати не сам предмет, а його вагу чи вартсть.

Подбн одиниц вартост снували й в нших кранах. Халде один час використовували для ц мети злитки металу. У наш дн в деяких африканських нших примтивних племенах у такий же спосб використовуються намисто чи предмети зручного розмру. Внутршня торгвля гипту велася, цлком ймоврно, не дуже широко по тй простй причин, що кожна провнця забезпечувала сво нестатки сама, роблячи все необхдне для життя. У кожного царя чи жерця були власн ткач, броварники, тесл й нш ремсники.

Селяни сам вирощували продукти харчування. Таке положення речей не можна навть порвнювати з нашим часом, коли кожна людина може прийти в магазин купити продукти, привезен з самих вддалених куточкв земно кул. Не було в гипт й оптових торговцв у сучасному змст цього слова. На вдмну вд фнкйцв грекв - постачальникв посередникв нших народв - гиптяни задовольняли тльки сво власн потреби. диним виключенням з цього правила була зовншня торгвля.

Протягом ус сво стор гипет жваво торгував з сусднми кранами, що знаходилися пд його контролем, такими, як Нубя, Сиря Лвя. Нубя сучасний Судан була вдома гиптянам з часв Стародавнього царства, а можливо ранш. Час вд часу гиптяни робили набги на цю крану, народ змушений був вдкуповуватися даниною. Особливо активними на цьому поприщ були цар XII династ. Найбльш розповсюджений мотив, вдбитий на царських памятниках того часу низка полонених негрв, закованих у кайдани, серед них жнки з дтьми за спиною.

З Нуб як вйськов трофе чи предмети торгвл надходили слонова кстка, ебенове дерево, золото, дорогоцнн камен, а також так екзотичн товари, як страусов пера для вял, мавпи, пантери жирафи. Видобуток головним чином поповнював скарбниц фараона жерцв. Але були так крани, занадто вилучен, щоб х можна було б завоювати, наприклад острови Егейського моря крана Пунт, з якими гиптяни безсумнвно торгували. Мсцезнаходження загадково крани Пунт дотепер точно не визначено. Одн дослдники думають, що вона могла знаходиться на захдному узбережж нд, нш - на африканському узбережж, до пвдня вд Червоного моря, там, де зараз знаходиться Сомал. На стн храму цариц Хатшепсут попередниц Тутмоса III у Дейр-ель-Бахри можна бачити знаменитий скульптурний рельф, на якому у всх подробицях зображена експедиця в Пунт. На ншому барельф зображене прибуття в Пунт. Художник, що можливо сам брав участь у подорож, зобразив примтивн хатини на палях, до диних дверей яких можна було пднятися тльки по сходам.

Самий коштовний товар Ком-Омбо що прославив Пунт ладан. гиптяни беруть не тльки шматки ладану, але дерева, щоб посадити х у гипт. Що ж одержав народ Пунта замсть На стол, встановленому на берез моря, захоплен тубльц розглядають товари, привезен гстьми кольоров намиста, кинджали бойов сокири, хлб, пиво, вино, фрукти нш прекрасн гипетськ товари, що напевно були значно дешевше тих, що вони одержали замсть. гиптяни торгували також з Критом, островами Великого моря з Сирю. гипетськ зброяр здили в крану Речену, продавали там сво вироби часто купували чи захоплювали семтських двчин як рабинь.

До товарв, мпортованим гиптом з Сир в обмн на зерно й нш продукти, можна вднести корабл, колсниц, взки, зброю, музичн нструменти, напо, коней, бикв, корв ншу худобу.

Але все це багатство йшло лише в царськ комори скарбниц богв. гипетськ трудвники не могли думати про те, щоб купити для себе продукти. хн снування цлком залежало вд вол хазянв. Усе населення, вд самих високопоставлених людей до найбднших шарв, безжалсно обкладалося податком.

Виника питання як гиптяни, не маючи монетно системи, збирали ц податки з селянами землевласниками усе було просто - вони вддавали частину свого врожаю, худобу й одяг, що виготовляли хн дружини дочки. Але як стягувалися податки з численно арм переписувачв чиновникв Ц люди мали багатства могутнсть завдяки дарункам фараона, тобто держави. В обмн за сво послуги високопоставлений чиновник мг одержати на знак поваги пошани прекрасну вллу, витончений взок, розкшний човен, багато рабв, не враховуючи худоби, продуктв харчування.

Незручнсть, з погляду чиновника, полягала в тм, що вс ц подарунки були записан на його мя. Коли збирач податкв оцнював майно, вн завжди мг пдрахувати стан конкретно людини взяти з нього вдповдний податок. гиптяни, що знаходилися на будь-якй ступн соцальних сходв, платили податки з не бльшим бажанням, нж сьогодн це робимо ми. Звичайно ж снували численн скарги на те, що майно, предмет оподаткування, оцнювалося неправильно, малися випадки вимагання несправедливост.

Тому не варто заздрити древнм гиптянам, за винятком, мабуть, одн обставини - м не приходилося заповнювати анкети для податково нспекц. Виходячи з вищесказаного, неважко побачити, що давньогипетське суспльство володло цлком розвинутою економкою натурального обмну, що було нехай не досконалою, але, мабуть, найбльш зручною економчною моделлю держави. 4. гипетське право. В гипт ранш, нж в нших державах склалося класове суспльство вперше у свт виникла держава.

Коли це вдбулося врогдно не вдомо, але вже до III тисячорччя до н.е. держава в гипт снувала. Джерелом права в Стародавньому гипт спочатку був звичай. З розвитком держави активною ста законодавча дяльнсть фараонв. У гипт снувало клька видв земельних володнь державн, храмов, приватн й общинн. Можна було робити рзн угоди з землею дарувати, продавати, передавати в спадщину. У приватнй власност було рухоме майно раби, робоча худоба, нвентар н. снували клька видв договорв - договр позики, договр наймання, купвл-продажу, оренди земл, поклаж, товариства.

Передбачався особливий порядок передач земл з рук у руки, що включа клька висновкв договору, оплату, вступ у володння, а також д релгйного характеру. Для смейних вдносин Стародавнього гипту було характерним досить високе положення жнок у родин. Шлюб полягав на основ договору, вд мен дружини чоловка. Придане дружини залишалося власнстю, допускалася передача дружин всього майна родини. Розвд був вльний для обох сторн.

Спадкомцями за законом були дти незалежно вд статт. Заповт могли скласти чоловк дружина. Карне право Стародавнього гипту знало наступн види злочинв ь державн - зрада, змова, заколот, розголошення державно тамниц ь релгйн - убивство священне тварин, чарвництво ь проти особистост - убивство, вдступ вд правил лкування у випадку смерт хворого ь проти власност - краджка, обмрювання, обважування ь злочину проти чест достонства - перелюбство, звалтування. Основною метою покарання було лякання.

Застосовувалися рзн тлесн калчницьк покарання, широко застосовувалася страта. Крм того, снували вязниц, вддача в рабство, грошов штрафи. Процес починався по скарз потерплого носив характер змагання. Як докази служили показання свдкв, клятви, допускалися катування. Дловодство носило письмовий характер. 5.