Лтература релгя Стародавнього гипту

Лтература релгя Стародавнього гипту. Х удожня лтература Стародавнього гипту бере початок з середини четвертого тисячорччя до н.е до пероду Стародавнього Царства.

Саме тому основою традицйно жанрово лтератури в гипт став фольклор. Особливо характерно традицйне збереження древнх сюжетв, як були перероблен в бльш пзн пероди розвитку гипетсько лтератури. Але, говорячи про жанр, варто помтити, що далеко не завжди можна з точнстю визначити приналежнсть того чи ншого твору до визначеного жанру. Так, наприклад, жанр повчання, один з найдавнших, тсно звязаний з полтичними памфлетами, висловами наприклад, Вислову пусера, а вступи до них нод нагадують рамку, що обрамля, деяких казок наприклад, Повчання Неферт.

В однаковй мр в повчаннях зустрчаються риси автобографчних повстей, а в автобографчнй повст ми зустрчамо, наприклад, гмн Пригоди Синухета, в нших випадках байка близька до казки. Отже, одним з глобальних ознак неймоврного розвитку гипетсько лтератури взамопроникнення жанрв. Як бльшсть творв стародавност, лтература пероду Стародавнього царства анонмна, за винятком творв, написаних у жанр повчання як правило авторство було приписано якому-небудь з мудрецв, правителю стародавност, що наводить на думку про вдсутнсть спроб колективного створення повчань, що пдтверджуться стилстичним аналзом тексту майстернсть складнсть композиц, витонченсть стилю, умння обднати одн рамкою клька сюжетних лнй. Однак тематика повчань не завжди мняться раз вд до разу, вд епохи до епохи.

У Повчанн Птахотепа, що мстить правила життво мудрост, правила поведнки гарного тону, автор утша бдняка тим, що бог пднма знатну людину, рекоменду набратися смиренност так дал. Подбна думка зустрчаться й у повчаннях мудреця пувера Ноферреха.

Тут описуться в алегоричнй форм повстання рабв, що вдбулося наприкнц Середнього Царства. До трохи бльш раннього часу вдноситься Повчання гераклеопольского владаря Охтоя свому сину Мери-ка-Ра, що мстить ради щодо керування державою в перод неясного часу. Охтой затверджу божественне походження влади, призначено добрим пастирем, тобто Богом. Лтература древнх була самим тсним образом звязана з релгю.

Безлч творв релгйно лтератури надлялися в художню форму. Так магчн заклинання, релгйн гмни богам, магчн тексти, звязан з заупокйним ритуалом, написан в строго ритмчнй поетичнй форм. Псля смерт ретельно забальзамоване тло володаря помщали в похоронну камеру прамди. Внутршн органи померлого помщали в спецальн герметичн судини, так зван канопи, що ставили поруч з саркофагом у похороннй камер. Отже, тлнн останки фараона знаходили сво останн земне пристановище в прамд, а ка померлого залишало гробницю.

Ка, по гипетських вруваннях, вважалося чимось начебто двйника людини, його другим я, що залишало тло в момент смерт могло вльно перемщатися мж земним загробним свтом. Залишивши похоронну камеру, ка спрямовувалося на вершину прамди по зовншньому облицюванню, настльки гладкому, що нхто з смертних Плато Гзу не змг би по нй пересуватися. Там вже знаходився батько фараонв - бог сонця Ра у свой сонячнй тур, у якй померлий фараон починав свою подорож у безсмертя. Найбльш яскравими зразками релгйно поез гмни богам, що входили в рзн збрники.

Так, ще в Текстах прамд мстяться гмни Ра, Озирису. Хет став автором Гмну Нлу, що нагаду гмни ншим богам, тому що Нл вважався божеством його почитали пд мям Хап. Але не Хап, не бог оспвуться прославляться в ньому, а саме рка, приносяща жу творяща прекрасне Слава тоб, ХапТи прийшов у цю землю,Зявився, щоб оживити гипет Вн зрошу полючи, створен Ра,Щоб дати життя кожнй коз Досить близько до релгйних гмнв примикають гмни, присвячен фараонам.

Цей жанр ма й сторичну цннсть. Найбльш характерний у жанровому вдношенн текст гмну фараону вдноситься до епохи середнього царства. Це - Гмн Сенусерту III, у якому прославляться цар - переможець ворогв захисник свох володнь. Подбн гмни часто входили в бльш обмн збрники, так, як Розповдь Синухета. Збереглося бльш 25 спискв цього твору. Воно написано у форм автобограф на стнах одн гробниц. Основний пафос стор Синухета той же, що й у висловах Неферт наставляннях Аменемхета I прославляння ново династ.

Значного розвитку цей жанр досяга в епоху Нового Царства, коли завойовницька полтика фараонв знаходиться в зент слави пошани. Свого роду розгорнутою формою царського гмну Поема про битву пд Кадеше, у якй поет у риторичнй форм опису перемогу Рамзеса II над хетами. Однак з часом полтична мць гипту слабша. У XI столтт гипетська держава втрача не тльки сво володння, але майже весь свй авторитет у Переднй Аз. Ц важлив сторичн факти вдбит в ншому твор про похд, але цього разу - мирному.

Це - Подорож Уну - Амона, посланого в Сирю, коли у Фвах правив первосвященик Амона - Херихор, що захопив згодом верховну владу у сво руки. Особливе значення мала стилстична днсть тексту. Можливо, стилстика викладалася переписувачам у спецальних школах, де вони розбирали рзн тексти з погляду стилю. саме це дозволя нам стверджувати, що давньогипетська лтература досягла найвищо художньо досконалост. Сам гиптяни вважали лтературу Середнього царства класичною - недарма твори цього часу збереглися в такй клькост пзнших спискв, а хня мова служила зразком для наслдування 6. Внутршня зовншня полтика Рамзеса II Широке монументальне будвництво в Древньому гипт епохи Рамзеса II П ерод правлння фараона Рамзеса Другого один з найцкавших етапв гипетсько стор. Цей час в основному характеризувався широким будвництвом численними вйськовими походами.

Для часу Рамзеса II характерно стабльне соцально-економчне положення, хоча до нас дйшли деяк свдчення про бунти ремсникв у Фвах. Але в цлому, в економчному план гипет процвтав, без цього минулого б неможлив тривал вйськов походи Рамзеса II. Довге, царювання 1317-1251 р. до н.е. Рамзеса II виявилося останнм бльш-менш тривалим злетом колишньо могутност гипту.

Надал фараонам вже не вдавалося на скльки-небудь тривалий термн закрпити свй вплив владу в сусднх на пвноч на пвдн кранах навязувати м свою волю. Наочним свдченням могутност Рамзеса II служать руни численних споруджених по його велнню чудових, багато прикрашених храмв святилищ.

Вони споруджувалися повсюдно в гипт й у Пвнчнй Нуб. Вдповдно до древньо релгйно доктрини фараони вважалися стотами божественно природи, дтьми великих богв свтобудови тому були обктами релгйного шанування. Особливо послдовно це дотримувалося у вдношенн Рамзеса II, прижиттве посмертне обожнювання культове обслуговування якого здйснювалося по всьому гиптов за його межами. Особливого розвитку обожнювання Рамзеса II досягло в Нуб. У деяких храмах Панорама малися навть зображення Рамзеса II, що робить поклонння самому соб як богу. Абдос Одними з самих чудових храмв два печерних храми в Абу-Симбеле, у Нуб. Храми Абу-Симбел, висчен в тендтному пщанику, були споруджен три тисяч двст рокв тому. Висота одного з них - тридцять три метри, ширина - тридцять всм метрв, глибина - шстдесят пять метрв.

У входу в храм пднмаються чотири двадцятиметрових колоси, кожний з який зображу Рамзеса II. Ггантськ стату як би охороняють древн святилище. Невдомий скульптор увчнив також усх дтей фараона, розташувавши х у нг Рамзеса II. Чотири стату буквально придушують свою монументальнстю. Можна соб представити розмри цих ггантв, якщо ширина обличчя кожно скульптури чотири метри смнадцять сантиметрв, довжина носа - сто два сантиметри, довжина вуха - сто шсть сантиметрв, ширина очей - всмдесят чотири сантиметри, ширина рота - один метр десять сантиметрв.

Разюче збереження портретних рис на колосах такого масштабу. Все оформлення храму було обумовлено одню дею - усма можливими способами звеличити могутнсть великого фараона.

Починаючи вд масштабв святилища кнчаючи тематикою його декору, усе було пронизано цю дею. У вибор мсця для храму позначилося настльки властиве гипетським зодчим умння поставити памятник з урахуванням навколишньо мсцевост коли храм, Луксор. розташований на захдному берез Нлу, висвтлються першими променями сонця, Рамзес ггантськ скульптури раптово офарблюються темно - червоним кольором здаються особливо рельфними на тл чорних тней. Колоси робили незабутн враження все гнтючо моц фараона Прославлянню вйськових перемог фараона присвячен рельфи гипостиля.

На схднй стн, по обох сторони вд входу, помщен традицйн зображення - Рамзес убива перед богами групи полонених, праворуч вд входу - лвйцв, лворуч - нубйцв. Права, пвнчна стна зайнята грандозними скульптурними картинами, що оповдають про боротьбу Рамзеса II з хетами, у тому числ тут показана знаменита битва пд Кадеше. Поруч з храмом Рамзеса II знаходиться менший по розмрах, але не менш величний храм його дружини.

На пвденнй сторон храму Абу-Симбел на стрмкй скел з пщанику висчена шлюбна стела Рамзеса II. Вона вдтворю текст документа, розсланого в рзн храми гипту для його увчнення на хнх стнах. Напис ця не уникла ушкоджень. Рзьбярев, що вискав в Абу-Симбеле текст шлюбно стели, не вистачило мсця для повного вдтворення. Вн виск тльки сорок один рядок, незважаючи на те, що поступово зменшував розмри роглфв. Зрештою йому довелося дйти до краю скел зупинитися, не завершивши оповдання.

Ще один вдомий гипетський храм пероду Нового Царства - Луксорський храм у Фвах. Вн чару вдвдувачв красою свох колонад рельфв. Говорять, що в мсячн ноч враження ще бльш пдсилються завдяки тамничост несподваних ефектв свтлотн. Храм не був побудований при якомусь одному фараон. Кожний з державних владик гипту вважав свом обовязком взяти участь у прикрас обител головного гипетського бога Амона-Ра. Храм постйно перебудовувався, нод навть руйнувалися цл зали, щоб на хньому мсц побудувати нов, ще бльш грандозн.

Свордн ворота до храму утворять плони - дв монументальн веж з похилими стнами. Вони були побудован в XIII столтт до нашо ери. Перед плонами коштують величезн двадцатип ятиметров обелски, покрит роглфчними написами. Обелски висчен з асуанського гранту важать бльш 2500 тонн кожний. Але якщо напису на обелсках зрозумл лише присвяченим, те чудов зображення на плонах викликають загальне замилування. Тут вдбите грандозний бй, що вдбувся мж гиптянами хетами в XIV столтт до нашо ери при Рамзес II. Це багатофгурна композиця, у якй древнй майстер вдмнно передав напругу бою, неприборканий порив наступаючих запеклий опр що оборонялися.

Над незлченними вонами бойовими колсницями височ могутня фгура фараона, що на картин раз у десять бльше простих смертних. На плонах написана цла поема про битву пд мст Кадеше, що прославля фараона мць його бога-заступника - Амона-Ра. А поруч коштують шсть величезних статуй переможця хетв - Рамзес II. Таке накопичення грандозних обелскв, статуй, плонв з яскраво розфарбованими картинами, залитими променями сонця, повинне було приголомшувати глядача, вселяти в нього замилування вселяти боязксть перед могутнстю усесильного фараона.

У цй же частин Фв, у долин царв, у скел, була висчена Гробниця Рамзеса II, у якй спочатку спочивала мумя фараона. Гробниця Рамзеса - грандозне спорудження, що де в глиб скел до ста двадцяти двох метрв. Мумю Рамзеса II разом з мумями нших фараонв епохи нового царства в 1881 роц знайшли Г. Масперо Э. Бругш у печернй схованц в скелях Дейр-ель-Бахри. Мумя, що нин знаходиться в Карському музе, добре збереглася да можливсть побачити вигляд високого, величного старого, у якого виявляються риси подбност з тим вишукано красивим юнаком, що вдбитий у прекраснй базальтовй статуетц з Туринського музею.

Економчне становище Стародавнього гипту епохи Рамзеса II Чисельн багатства у вид данини, податей видобутку, що надходили з скорених кран, дставалися фараону, храмам знат. Рамзес II щедро обдаровував святилища, намагаючись здобути прихильнсть пдтримку не тльки богв, але х слуг-жерцв.

У житт Стародавнього гипту, як в усьому древньому свт, релгя вдгравала величезну роль в сполученн з зростаючою економчною могутнстю жрецтво в нших випадках впливало на найважливш полтичн под. Велик храми володли десятками тисяч рабв величезною клькстю земл. У храмових коморах накопичувались сотн клограмв золота србла, величезн запаси зерна, ол, меду, провина, овочв, тканин, одягу.

Храмам належали цл мста, десятки торгових судв ремсничих майстерень. Не пдляга сумнву, що це був перод економчного процвтання гипту. Без наявност великих продовольчих запасв у державних засках неможлив були б н тривал вйни, н широке монументальне будвництво в долин Нлу. Але загальне стабльне положення в гипт аж няк не означа, що все населення жило безбдно. Прагнення до розкош пишност одних неминуче вело до позбавлень, нещасть жорстоко експлуатац нших. Крм хлборобв у гипт було велике ремсниче населення.

Адже будвництво скельних гробниць храмв вимагало величезно клькост робочих рук каменотесв, тесль, столярв, скульпторв, живописцв. Плч-о-плч з ними трудилася цла армя ткачв, кравцв, шевцв, ювелрв, що обслуговували мертвих. Збереглися матерали, що розповдають про життя ремсникв. Важким була хня праця, убоге й одномантне харчування, убоге житло. Робота кожного ретельно враховувалася. Учен знайшли свого роду журнали, у яких щодня вдзначався прихд на роботу.

Переписувач, що знаходилися в некропол, акуратно вели сво записи. Це були дуже коротк длов звти про тих, котр приносять воду, про тих, котр приносять овоч, про тих, котр приносять риб, про тих, котр спилюють дерева, про тих, котр роблять гпс. Робилися також позначки про видачу нструментв, продовольства, одягу. Проти багатьох мен стояли пташки - позначки переписувача при переврц спискв. Масов виступи нод приносили перемогу страйкуючим. Збереглося клька позначок про видачу продовольства вдразу ж псля припинення роботи переговорв з начальством. нод ж чиновники жерц обманювали ремсникв.

Вони змушували х вдновляти роботу, обцяючи видати продовольство, але не стримували свого слова. У таких випадках ремсники знову кидали роботу. Простеживши маршрут виступу ремсникв, сучасн вчен зробили цкаве спостереження страйкуюч завжди направлялися до тих храмв, у яких у цей день було скупчення прочан. Вони, очевидно шукали спвчуття в народу, прагнули, щоб про хню боротьбу знало все населення Фв. Тому страйкуюч розташовувалися звичайно чи бля храму чи бля самих оживлених дорг кричали правителю мста, коли вн проходив.

Вйськов походи Рамзеса II Третй представник девятнадцято династ, почав нову епоху в стор Стародавнього гипту - епоху Ремесидв. Вступивши в 1317 р. до н.е. на престол псля смерт батька Сет I, що правив бля одинадцяти рокв, юний фараон Рамзесу йшов тод двадцять другий рк з перших крокв показав себе людиною з сильною волею. Успшн вйськов компан Сет I повернули гиптов частину його колишнх азатських володнь, влили в економку крани живлющий струмнь у вид рабв, вйськового видобутку данини.

Рамсес Другий виршив, що настав придатний момент для нових завоювань. Вн навть плекав думку не тльки вдновити гипетську державу в колишнх границях, але просунути х ще дал на пвнч. А для цього треба насамперед розбити хетв, що стали центром притягання для всх тамних явних ворогв гипту. Наскльки можна судити, спираючись на свдчення збережених джерел, Рамзес II зробив клька походв в Азю. Перший з них датуться четвертим роком царювання великого фараона, про що говориться на так називанй середнй стел, поставлено Рамзесом у рки Ель-Кельб Собачо рки. Очевидно, у даному випадку Рамзес II прагнув пдкорити морське узбережжя Палестини Фнк як необхдну умову подальшого успшного ведення боротьби з хетами.

Другий похд, датумий пятим роком царювання, найбльше освтлений гипетськими памятниками, завершився битвою пд стнами Кадеша на Оронт. У десятий рк свого царювання Рамзес II знову вторгся у Фнкю, на що вказу поставлена м у рки Ель-Кельб пвденна стела. сну ще пвнчна стела, але текст цлком зруйнований. У цей же час Рамзес II зробив вйськовий похд у Пвнчну Сирю, про що повдомляють сер рельфв у Карнац Луксор й нш памятники.

У Пвнчнй Сир було захоплене мсто Тунип. У перод мж одинадцятим двадцятим роками свого правлння Рамзес II був зайнятий змцненням гипетського панування в Палестин. У цей же час його вйсько проникло в мсто Едом мсто Моав. Через тринадцять рокв псля мирного договору, у тридцять четвертий рк свого царювання, Рамзес II одружився з старшою дочкою Хаттушиля.

Останнй, супроводжуючи свою дочку, з великим почтом багатими дарунками особисто прибув у гипет для участ у весльних торжествах. Прибуття в столицю гипту, у мсто Пер-Рамзес, Хаттушиля було витлумачено придворними як чергова блискуча перемога Рамзеса II. Пзнше, як повдомляють стели з Коптоса й Абдоса, фараон взяв у дружини й ншу дочку Хаттушиля. Напису про шлюб старшо дочки Хаттушиля були висчен в багатьох мсцях у гипт Нуб. Рамзес Великий скорив багато сусднх племен народв.

Але не всх переможених царв позбавляв володнь сану. З чотирьох з них вн брав щорчну данину, вимагаючи, щоб вони раз у рк прибули до нього на уклн у столицю гипту. 7. Висновки Т ак, яке ж значення в остаточному пдсумку мають под епохи Рамзеса Великого, який вплив зробила сторя Стародавнього гипту на подальший розвиток ц крани свтово стор в цлому Як ж висновки з усього, сказаного вище Час царювання Рамзеса Великого вдкрива нову епоху в стор Стародавнього гипту - епоху Ремесидв.

Ус нащадки цього фараона взяли соб його мя, бажаючи бути схожими на великого предка. Рамсес II довв до логчного завершення т принципи обожнювання фараона його влади, що з древнх часв були характерн для свтогляду жителв крани Нлу. Дуже древн представлення про фараона, як про божество сина божественних батькв, носило при Рамзес явно полтичний вдтнок тому, пропагуючи, воно пережило тисячорччя фараонвського пероду давньогипетсько стор, показавши свою життвсть в часи Птолемв римських цезарв. Храми, побудован при Рамзес II являли собою новий тип культово архтектури, що зявилася в результат взамод гипетських нубйських традицй.

В процес створення храмв формувалися мсцев школи архтекторв, скульпторв живописцв. Можливо, що майстри з завойованих кран училися в самому гипт. У перод правлння Рамзеса II завершився черговий етап освоння Нуб, здйснений на вдмну вд нших кран в основному мирним шляхом. Велике значення мав деологчний вплив на населення, що втлилося в храмовому будвництв.

Для релгйно полтики Рамзеса II у завойованих кранах було характерне узвишшя гипетських богв над мсцевими божествами. стосовно Нуб це пояснються тим, що Рамзес II хотв наблизити пвнчну частину до статусу нома. Ном - адмнстративний округ у Древньому гипт, що мав полтичний релгйний центр, вйсько, герб богв - заступникв. Подбна полтика пояснються економчною залежнстю гипту вд природних ресурсв Нуб, особливо золота. Отже, ми сам змогли переконатися, що нколи велика держава гипет у величезному ступен вплинула на хд стор дотепер нас диву й уража колишньою могутнстю древньо Крани Великого Хап. Список лтератури q Аравя. Матерали по стор вдкриття М 1981. q БловА Петровський Н Крана Великого Хап Л 1973. q Ббля. q Стучевский. А Рамзес II Херихор.

З стор Стародавнього гипту епохи Рамзесв М 1984. q Енциклопедя для дтей. Крани народи М 1994. q Ерман А. Життя в Древньому гипт К 1987. q Керам К. Боги гробниц вчен. М 1960. q Рак И. В. Мфи Стародавнього гипту.

М 1993. q Шмельов И. П. Золото Стародавнього гипту. М 1990. q Котрелл Л. В часи Фараонв. М 1982. q Казки повст Стародавнього гипту. К 1979. q Коротка лтературна енциклопедя. М 1964. q Котрелл. У часи фараонв. q Дж. Брестед. сторя гипту з найдавнших часв до перського завоювання.