ЗГУРТОВАНІСТЬ КОЛЕКТИВУ: СУТНІСТЬ, СТАДІЇ

 

Згуртованість колективу виявляється у силі тяжіння до нього його членів, можливості їхнього спільного впливу на окрему людину, що спонукує її зберігати активність у групі і перешкоджає виходу з неї.

Високо згуртовані групи мають такі характеристики:

1) кооперативність,

2) демократичність,

3) досягнення індивідуальних і групових цілей,

4) загальна задоволеність працею і перебуванням у колективі,

5) пряма оцінка результатів по виконаному колективному завданню,

6) індивідуальна і загальна відповідальність,

7) колективні результати (продукти) праці

8) схильність до групового мислення.

Характеристики 1-7 розглядаються як позитивні. Останню характеристику (№8) можна вважати негативною.

Для формування згуртованої групи необхідні такі умови:

- люди, що виконують роботу, повинні бути фахівцями, виступати в якості «експертів» при рішенні задач;

- сукупний досвід і таланти людей, що працюють у команді, повинні перевищувати досвід і здібності кожного з тих, хто працює поодинці;

- більшість людей повинна мати можливість певною мірою впливати на прийняття тих рішень, які вони виконують (це підвищує їхню зацікавленість у загальній справі);

- кожна людина повинна мати схильності до творчості, які можна систематично використовувати, залучаючи його до участі у роботі групи.

Чинники групової згуртованості наведені на рис. 4.1. (див. розд.мат-л)

 

 

Чин-ники групо-вої згурто-ваності

Згода між членами групи з приводу її цілей

Потреба в кожного члена групи у тих перевагах, що дає приналежність до неї

 

Рис.4.1 - Чинники групової згуртованості

 

 

Таблиця 4.1 - Стадії формування згуртованої групи

№ з/п	Стадія формування згуртованої групи	Характеристика
1.	Прийняття членами групи один одного	Усуваються недовіра і відчуження у відносинах між працівниками, з'являється готовність співробітничати.
2.	Розвиток комунікацій і розробка механізму прийняття групових рішень	Розширення та інтенсифікація комунікацій, відвертого спілкування. Група є здатною до прийняття колективних рішень.
3.	Формування групової солідарності	Зростання довіри і зміцнення почуття групової ідентичності. Члени групи одержують задоволеність від самого факту перебування в ній і допомагають один одному.
4.	Прагнення до максимізації групового успіху	Раціональне використання індиві-дуальних здібностей, можливостей і взаємодопомоги, забезпечення неформального колективного контролю за виконанням групових завдань. Переміщення акценту з міжособистісної солідарності і підтримки на загальну справу.

Індекс згуртованості групи (Згр.) розраховується за такою формулою [27]:

,

де: В - кількість взаємних позитивних виборів;

N - загальна кількість можливих виборів у колективі.

Індекс згуртованості колективу зростає зі збільшенням кількості позитивних виборів. Згуртованість колективу тим вище, ніж ближче індекс З_гр до одиниці. Цей індекс характеризує внутрішню емоційну атмосферу колективу. У результаті досліджень психологів встановлено зв'язок між високим значенням індексу згуртованості групи та ефективністю професійної діяльності.

Іншою важливою характеристикою групи є індекс інтеграції (Ігр.), тобто здатність групи зберігати свою структуру як єдине ціле. Цей індекс виражається відношенням одиниці до кількості членів групи, які не отримали жодного вибору [27]:

Ігр.= -------------------------------------------------------------------------

Кількість членів групи, які не отримали жодного вибору

Низькі рівні індексів Згр. і Ігр. вказують на наявність емоційних міжособистісних конфліктів, схованих несприятливих факторів у колективі, тому завдання керівника полягає в тому, щоб підвищити значення цих індексів. Таким чином, соціометрична методика може надати допомогу в упорядкуванні міжособистісних процесів у колективі, а також розкрити причини і попередити виникнення конфліктів у підприємстві.