рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Зоною відділення осаду

Зоною відділення осаду - раздел Образование, Для виконання курсового проекту Екологія міських систем L ...

L
H
К 7,5 13,5
α 1,33 1,5 1,67 1,82

де: L - довжина відстійника, м;

H - середня глибина зони осадження, м (варто визначати за висотною схемою, при цьому необхідно враховувати рівень залягання ґрунтових вод і можливість скиду осаду з відстійника у водойму). Н = 2,5 - 3,5 м.

При кількості фільтрів менше шести необхідно визначаємо додаткову висоту відстійника.

б) Визначаємо ширину відстійника

 

(5.12)

 

де: N - розрахункова кількість відстійників (приймається з конструктивних міркувань). Загальну кількість відстійників приймаємо з урахуванням вимог [4].

При ширині відстійника більше 9 м необхідно передбачити спрямовуючі перегородки.

в) Визначаємо довжину відстійника:

 

L = (5.13)

 

г) Для рівномірного розподілу потоку перерізом відстійника на початку й кінці установки (на відстані 1-2 м від торцевих стінок) необхідно передбачити установку дирчастих розподільних перегородок. Діаметр отворів або сторону квадрата приймаємо, межах 50-150 мм. Визначаємо кількість отворів на кожній перегородці: за формулою круглих (5.14) і квадратних (5.15):

 

(5.14)

 

(5.15)

 

де: qповн/с - повна продуктивність очисної станції, м3/с;

vотв - швидкість руху води в отворах, м/с

vотв = 0,2 - 0,3 м/с для перегородок, розташованих на початку відстійника, vотв = 0,5 м/с - для перегородок, розташованих наприкінці відстійника;

d - діаметр отворів, м;

а- сторона квадрата, м.

Нижній ряд отворів варто розташовувати на 0,3-0,5м вище зони накопичення й ущільнення осаду.

д) Об'єм зони накопичення й ущільнення осаду при механізованому видаленні осаду (застосування скребкових транспортерів, плавучих землесосних снарядів та ін.)

Wзн визначається в залежності від розмірів пристроїв, а при видаленні осаду гідравлічним способом або спорожненням за формулою 5.16.

 

(5.16)

 

де: Т - тривалість роботи відстійника між чищеннями, діб (Т становить не менше 10-12 діб);

С - середня концентрація зважених речовин у воді, що надходить у відстійники, у мг/л;

 

Сср = М + КДк + 0,25 Ц +В (5.17)

 

де: М - кількість зважених речовин у вихідній воді, мг/л (завдання);

Дк - доза коагулянту, мг/л - згідно таблиці;

К- перехідний коефіцієнт;

К = 0,55 для очищеного сірчанокислого алюмінію;

К = 0,8 - для хлорного заліза;

Ц - кольоровість вихідної води в градусах;

В - кількість нерозчинних речовин, що вводяться з вапном, мг/л;

m- кількість суспензії у воді, що виходить із відстійника, мг/л

(m= 8 - 12)

δ- середня концентрація ущільненого осаду, г/м3 - за таб.5.2.

Об'єм першої половини зони накопичення й ущільнення осаду становить 70 - 80 % загального об'єму всієї зони. Це необхідно врахувати при визначенні повної висоти відстійника.

У відстійниках без механізованого видалення осаду необхідно визначити відсоток води, що витрачається для їх очищення:

 

(5.18)

 

де: Кр - коефіцієнт розведення осаду

Кр = 1,1 при видаленні зі спорожненням;

Кр = 1,3 - при гідравлічному видаленні.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Для виконання курсового проекту Екологія міських систем

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Зоною відділення осаду

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Завданням проекту є вибір технологічної схеми очистки води для господарсько-питних потреб, призначеної для очищення каламутних кольорових вод поверхневих джерел, характерних для південних і південн

СКЛАД ПРОЕКТУ
1.Розрахунково-пояснювальна записка на 30-40 сторінках, у якій повинні бути відбиті наступні розділи: 1.1 Визначення повної витрати води, що надходить на очисну станцію. 1.2 Вибір

ОЧИСНИХ СПОРУД
Для вибору методу обробки води й складу очисних споруд необхідно визначити, які методи поліпшення якості води застосовуються в сучасних умовах [7-9]. Застосування того або іншого методу за

Вибір реагентів для очищення води
Показники якості води Способи обробки Застосовувані реагенти Каламутність Коагулювання Коагулянти – Al

Визначення дози Al2(SО4)3 для обробки каламутних вод
Вміст у вихідній воді зважених речовин, мг/ дм3 Доза безводного коагулянту, для обробки каламутних вод, мг/дм3 (для Al2(SО4)

Визначення дози ПАА для обробки природної води
Вміст зважених речовин, мг/л Кольоровість води, град Доза безводного ПАА, мг/л До 10 10-100 100-500 500-1500 3

Видалення смаків і запахів
Для видалення смаків і запахів застосовують порошкоподібне тонкодисперсне активоване вугілля (АВ), перманганат калію, озон або газоподібний хлор. Активоване вугілля вводять через 10-15 хв після пер

Знезараження води
Вода, яка використовується для господарсько-питних потреб, не повинна містити бактерій, які можуть викликати шлунково-кишкові та інші захворювання. Тому перед подачею споживачу воду піддають знезар

Відділення коагулянту
При використанні в якості коагулянту сірчанокислого (гідроксохлориду) алюмінію застосовують наступні способи його зберігання на складі станції: сухий, мокрий й сухо-мокрий; при використанні для коа

Відділення вапнування
Вапнування проводять при коагулюванні, коли лужність вихідної води недостатня або з метою пом'якшення. На станцію очищення вапно може надходити у вигляді порошку й грудок або ж у вигляді вапняного

Відділення активованого вугілля
Відділення вуглевання влаштовується із двох ізольованих приміщень: складу й приміщення вуглевальної установки. На складі вугілля зберігається в тарі постачальника в паперових тришарових мі

Установки для хлорування води газоподібним хлором
Вибір хлораторних установок проводять у наступному порядку: а) Визначають потрібну кількість хлору за формулою (4.10)   ,г/год, (4.10)   де: D

Гіпохлоритом натрію
Установки в основному однотипні й відрізняються один від одного тільки деякими деталями й габаритами, що визначають їх потужність. Складаються звичайно з розчинного бака, двох витратних баків і доз

Змішувачі
Змішувачі призначені для перемішування реагентів з вихідною водою. Найбільше поширення одержали змішувачі: а) шайбові - для станцій будь-якої продуктивності; б) перегород

Шайбовий змішувач
Шайбовий змішувач (рис.5.1) застосовується на станції будь-якої продуктивності. Швидкість руху води в трубопроводі, що підводить воду, v1 = 1-1,2 м/с, у звуженій частині трубопроводу (ді

Перегородчастий змішувач
Перегородчастий змішувач проектується з трьома перегородками (рис. 5.2). Розрахунок зводиться до визначення розмірів змішувача (довжини, ширини, висоти). Площа змішувача й проходів визнача

Дирчастий змішувач
Дирчастий змішувач представляє собою залізобетонну конструкцію прямокутну у плані з трьома дирчастими перегородками (рис. 5.3).   Рисунок 5.3 - Дирчастий змішувач: 1

Вертикальний (вихровий) змішувач
Вертикальний (вихровий) змішувач представляє собою циліндр із конусним днищем або паралелепіпед з пірамідальним днищем (рис. 5.4.) Застосовується на станціях середньої й великої продуктивн

Перегородчасті камери хлоп’єутворення
Розрізняють перегородчасті камери хлоп’єутворення з вертикальним рухом води для станцій продуктивністю до 45000 м3/доб і з горизонтальним рухом води – для станцій продуктивністю більше 4

Коловоротна камера хлоп’єутворення
Приклад. Розрахункову годинну витрату очисної станції приймаємо Qгод=125 м3/год. Площа однієї коловоротної камери (у плані) (рис. 5.7).   м

Відстійники
З камер реакції вода надходить на відстійники, де відбувається її прояснення (до каламутності 8-12 мг/л).   Рисунок 5.8 - Схема руху води в горизонтальних відстійниках:

Порядок розрахунку горизонтальних відстійників
а) Визначаємо площу відстійників у плані   м2(5.11)   де q повн/год - повна продуктивність очисної станції, м3/год;

Вертикальні відстійники
Вертикальні відстійники необхідно проектувати з коловоротними камерами хлоп’єутворення, розташованими в центрі відстійника (рис. 5.6). Порядок розрахунку: а) Визначаємо площу відс

Каламутності води
Вміст зважених речовин у вихідній воді, (с),мг/л Концентрація ущільненого осаду, δ, г/м3 до 100 від 100 до 400 від 400 до

Прояснювачі з шаром змуленого осаду
На прояснювач вихідна вода надходить безпосередньо зі змішувача й проходить знизу вверх крізь шар змуленого осаду, що виділяється з води. У схемах з прояснювачами камери хлоп’єутворення не передбач

Фільтри
З відстійників або прояснювачів вода з каламутністю 8-12 мг/л для подальшої обробки надходить на фільтри (рис.5.10), де й закінчується процес її прояснення. Використовуються фільтри:

Порядок розрахунку відкритих швидких фільтрів
1) Визначаємо загальну площу фільтрів   Fж = (5.28)   де: Qкор - корисна продуктивність станції, м3/доб (в завданні);

Напорні швидкі фільтри
Напорні грубозернисті фільтри використовують для часткового прояснення води, що використовується для технічних потреб, при каламутності вихідної води до 300 мг/л, а з піщаним завантаженням – для пи

Контактні прояснювачі
При каламутності води в джерелі менше 150 мг/л і кольоровості до 150° можна застосовувати одноступінчасту схему очищення води на контактних прояснювачах. У цій схемі камери хлоп’єутворення й відсті

Резервуари чистої води
Прояснена на фільтрах вода надходить у резервуари чистої води, ємність яких орієнтовно можна приймаємо 15 - 25 % від корисної продуктивності станції. Кількість резервуарів не менше двох. К

Вимоги якості до води питної щодо мікробіологічних показників
Найменування показника Норматив Метод випробування Число мікроорганізмів в 1 мл води, не більше За ГОСТ

Допустимий вміст хімічних речовин у природних водах
Назва показника Норматив Метод випробування Алюміній залишковий (Аl ),мг/л не більше 0,5 За ГОСТ 18165-8

Допустимий вміст хімічних речовин у природних водах, що впливають на органолептичні властивості води
Назва показника Норматив Метод випробування Водневий показник, рН 6,0-9,0 Вимірюється рН-метром будь-якої

Вимоги до органолептичних властивостей води
Назва показника Норматив Метод випробування Запах при 20°С и при нагріванні до 60°, бали, не більше За

Кислототривкі насоси
Марка насосів Продуктивність, Q1,м3/год НапірН м Габаритні розміри, мм Потужність електродви-гуна, кВт

Повітродувки
Марка повітродувки Продуктивність Q1, м3/год Габаритні розміри, мм Потужність електродвигуна, кВт

Насоси - дозатори
Марка насосів Продуктивність Q1, м3/год Напір Н, м Габаритні розміри, мм Потужність електродвигуна,

Дозатори типу ДИМБА
Продуктивність дозатору, м3/год Кількість розчину, який подається в дозатор, м3/год Габаритні розміри, мм довж

Насоси типу ФГ
Марка насосів Продуктивність, м3/год Напір Н, м Габаритні розміри, мм Потужність електродвигуна, кВт

Характеристика лопатевих змішувачів
Марка Об’єм працюючої камери, м3 Розмір циліндричної частини, мм Повна висота, мм Потужність електродвигуна, кВт

Спорудження та монтаж пристроїв електропостачання
  Методичні вказівки до курсового проекту   Редактор Т. В. Мацкевич Комп’ютерна верстка Т. В. Шевченко    

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги