Відділення коагулянту - раздел Образование, Для виконання курсового проекту Екологія міських систем При Використанні В Якості Коагулянту Сірчанокислого (Гідроксохлориду) Алюміні...
При використанні в якості коагулянту сірчанокислого (гідроксохлориду) алюмінію застосовують наступні способи його зберігання на складі станції: сухий, мокрий й сухо-мокрий; при використанні для коагуляції води хлорного заліза або залізного купоросу - сухий спосіб зберігання.
При сухому зберіганні склад реагентів влаштовується в окремому приміщенні. Сірчанокислий алюміній зберігається навалом з висотою шару до 2 або 3,5м (більша величина при наявності заходів механізації), хлорне залізо й залізний купорос - у тарі заводу-постачальника у два яруси висотою до 2,5м. Площа складу визначається за формулою ( 4.3)
м2 (4.3)
де: Р - добова потреба в реагенті, т/добу.
(4.4)
К - коефіцієнт, що враховує збільшення площі для проходів, К = 1,2;
Т - час, на який передбачається запас реагентів, Т=30діб.;
h - висота шару (ярусу) реагенту на складі, м ;
g - об'ємна вага для насипного коагулянту, g = 1,1 ÷1,4 т/м3;
Д - доза реагенту, мг/л;
Qk – розрахункова продуктивність станції очищення, м3/добу;
b - процентний вміст чистої безводної речовини в технічному реагенті: для глинозему неочищеного - 33,5 %, для очищеного - 42-45%, для хлорного заліза - 55-57%, для аква-аурату, сизолу – згідно сертифікату.
В разі необхідності коагулянт зі складу подається в розчинні баки, де одержують 10-17%-вий розчин. Після 4-5 годинного відстоювання розчин перепускається у витратні баки, де він розбавляється до конц
ентрації 4-10%. Ємність розчинних баків визначається за формулою (4.5)
м3 (4.5)
а об'єм витратних баків – за рівнянням (4.6)
м3 (4.6)
де: qk – розрахункова витрата води, м3/год;
t - кількість годин, на яку заготовлюється розчин реагенту, прийняте рівним: для станцій із продуктивністю до 10000 м3/добу – 12-24 годин, від 10000 до 50000 – 8-12 годин, більше 50000 - 6-8 годин;
Д - доза реагенту в перерахуванні на безводний продукт, мг/л;
bk - концентрація розчину в розчинних баках ( для коагулянту
bk = 10÷17%);
bр – робоча концентрація розчину у витратних баках ( для коагулянту
bр = 4 ÷10%);
gр – об'ємна вага розчину, gр = 1,0 т/м3.
Максимальний об`єм одного баку складає 27м3, мінімальний – 1 м3.
Кількість розчинних і витратних баків приймається не менше двох відповідно. Висотне розташування їх повинне забезпечувати самопливний перелив розчинів з розчинних у витратні баки. Баки виготовляються з монолітного або збірного залізобетону, неіржавної сталі.
Після розрахунку об'ємів баків визначають їх розміри у плані при висоті шару розчину в них не більше 2,5м і розмірі сторін не менше 1,0м. Перевищення борта баків над рівнем розчину приймається, межах 0,3 - 0,5м. Вибір баків виконується згідно їх об'єму з каталогів сучасного обладнання.
Розчинення коагулянту в розчинних й перемішування розчину у витратних баках виконується за допомогою стисненого повітря, яке подається за допомогою повітродувок по повітропроводу.
Продуктивність повітродувок визначається за формулою (4.7)
м3/хв (4.7)
де: ip та i - інтенсивність подачі повітря в розчинні (8-10 л/с на м2) і в витратні ( 3-5 л/с на м2) баки;
Fp та F – площі відповідно розчинного й витратного баків, м2.
Вибір повітродувки здійснюється відповідно до знайденої витрати повітря й технічних даних наведених у каталогах фірм-виробників. Їх кількість повинна бути не менше 2 - одна робоча й одна резервна.
Діаметр повітропроводів можна визначити за рівнянням (4.8), прийнявши швидкість руху повітря в них v =10-15 м/с
, м (4.8)
де: Qв- продуктивність повітродувок, м3/с.
Площею баків повітря розподіляється за допомогою дирчастих вінілпластових труб, покладених під решітками розчинних або по дну витратних баків отворами вниз, на відстані 0,4-0,5м один від одного. Швидкість виходу повітря з отворів приймається 20-30 м/с при діаметрі отворів 3-4мм. Трубопроводи для транспортування коагулянту виконуються з вініпластових труб або з товстостінних гумовотканинних рукавів. Швидкість руху в них приймається 1,0-1,5 м/с, а діаметри визначаються за рівнянням (4.8).
Дозування реагентів можна здійснювати за допомогою насосів-дозаторів різних типів.
Вибір марки насоса-дозатора або автоматичного дозатора виконується відповідно до розрахункової подачі розчину реагенту з мішалки в змішувач qнасосу =Wр/t (м3/год), згідно каталогів сучасного обладнання Кількість насосів-дозаторів приймається рівним кількості встановлених витратних баків, а автоматичних дозаторів - не менше двох.
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Відділення коагулянту
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Завданням проекту є вибір технологічної схеми очистки води для господарсько-питних потреб, призначеної для очищення каламутних кольорових вод поверхневих джерел, характерних для південних і південн
СКЛАД ПРОЕКТУ
1.Розрахунково-пояснювальна записка на 30-40 сторінках, у якій повинні бути відбиті наступні розділи:
1.1 Визначення повної витрати води, що надходить на очисну станцію.
1.2 Вибір
ОЧИСНИХ СПОРУД
Для вибору методу обробки води й складу очисних споруд необхідно визначити, які методи поліпшення якості води застосовуються в сучасних умовах [7-9].
Застосування того або іншого методу за
Вибір реагентів для очищення води
Показники якості
води
Способи обробки
Застосовувані реагенти
Каламутність
Коагулювання
Коагулянти – Al
Видалення смаків і запахів
Для видалення смаків і запахів застосовують порошкоподібне тонкодисперсне активоване вугілля (АВ), перманганат калію, озон або газоподібний хлор. Активоване вугілля вводять через 10-15 хв після пер
Знезараження води
Вода, яка використовується для господарсько-питних потреб, не повинна містити бактерій, які можуть викликати шлунково-кишкові та інші захворювання. Тому перед подачею споживачу воду піддають знезар
Відділення вапнування
Вапнування проводять при коагулюванні, коли лужність вихідної води недостатня або з метою пом'якшення. На станцію очищення вапно може надходити у вигляді порошку й грудок або ж у вигляді вапняного
Відділення активованого вугілля
Відділення вуглевання влаштовується із двох ізольованих приміщень: складу й приміщення вуглевальної установки.
На складі вугілля зберігається в тарі постачальника в паперових тришарових мі
Гіпохлоритом натрію
Установки в основному однотипні й відрізняються один від одного тільки деякими деталями й габаритами, що визначають їх потужність. Складаються звичайно з розчинного бака, двох витратних баків і доз
Змішувачі
Змішувачі призначені для перемішування реагентів з вихідною водою.
Найбільше поширення одержали змішувачі:
а) шайбові - для станцій будь-якої продуктивності;
б) перегород
Шайбовий змішувач
Шайбовий змішувач (рис.5.1) застосовується на станції будь-якої продуктивності. Швидкість руху води в трубопроводі, що підводить воду, v1 = 1-1,2 м/с, у звуженій частині трубопроводу (ді
Перегородчастий змішувач
Перегородчастий змішувач проектується з трьома перегородками (рис. 5.2).
Розрахунок зводиться до визначення розмірів змішувача (довжини, ширини, висоти). Площа змішувача й проходів визнача
Дирчастий змішувач
Дирчастий змішувач представляє собою залізобетонну конструкцію прямокутну у плані з трьома дирчастими перегородками (рис. 5.3).
Рисунок 5.3 - Дирчастий змішувач:
1
Вертикальний (вихровий) змішувач
Вертикальний (вихровий) змішувач представляє собою циліндр із конусним днищем або паралелепіпед з пірамідальним днищем (рис. 5.4.)
Застосовується на станціях середньої й великої продуктивн
Перегородчасті камери хлоп’єутворення
Розрізняють перегородчасті камери хлоп’єутворення з вертикальним рухом води для станцій продуктивністю до 45000 м3/доб і з горизонтальним рухом води – для станцій продуктивністю більше 4
Коловоротна камера хлоп’єутворення
Приклад. Розрахункову годинну витрату очисної станції приймаємо Qгод=125 м3/год.
Площа однієї коловоротної камери (у плані) (рис. 5.7).
м
Відстійники
З камер реакції вода надходить на відстійники, де відбувається її прояснення (до каламутності 8-12 мг/л).
Рисунок 5.8 - Схема руху води в горизонтальних відстійниках:
Вертикальні відстійники
Вертикальні відстійники необхідно проектувати з коловоротними камерами хлоп’єутворення, розташованими в центрі відстійника (рис. 5.6).
Порядок розрахунку:
а) Визначаємо площу відс
Каламутності води
Вміст зважених речовин
у вихідній воді,
(с),мг/л
Концентрація ущільненого осаду, δ, г/м3
до 100
від 100 до 400
від 400 до
Прояснювачі з шаром змуленого осаду
На прояснювач вихідна вода надходить безпосередньо зі змішувача й проходить знизу вверх крізь шар змуленого осаду, що виділяється з води. У схемах з прояснювачами камери хлоп’єутворення не передбач
Фільтри
З відстійників або прояснювачів вода з каламутністю 8-12 мг/л для подальшої обробки надходить на фільтри (рис.5.10), де й закінчується процес її прояснення.
Використовуються фільтри:
Напорні швидкі фільтри
Напорні грубозернисті фільтри використовують для часткового прояснення води, що використовується для технічних потреб, при каламутності вихідної води до 300 мг/л, а з піщаним завантаженням – для пи
Контактні прояснювачі
При каламутності води в джерелі менше 150 мг/л і кольоровості до 150° можна застосовувати одноступінчасту схему очищення води на контактних прояснювачах. У цій схемі камери хлоп’єутворення й відсті
Резервуари чистої води
Прояснена на фільтрах вода надходить у резервуари чистої води, ємність яких орієнтовно можна приймаємо 15 - 25 % від корисної продуктивності станції. Кількість резервуарів не менше двох.
К
Новости и инфо для студентов