рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Походження Ісламу

Походження Ісламу - раздел Образование, Класифікація Іслам — Одна З Трьох «Світових Релігій», Що Займає За Кількістю Послідовників...

Іслам — одна з трьох «світових релігій», що займає за кількістю послідовників після християнства друге місце. За приблизними підрахунками загальна чисельність віруючих складає близько 800 мільйонів чоловік. Величезна кількість мусульман проживає у всіх країнах Північної Африки, у країнах Південно-Західної, Південної, Південно-Східної Азії. У таких країнах, як Афганістан, Пакистан, Іран, Ірак, Алжир, Індія, Індонезія, Бангладеш, Судан та ін. іслам є державною релігією і його сповідують понад 80 відсотків населення. Значна кількість мусульман проживає в Китаї, Таїланді, Ефіопії, на Кіпрі, в Австралії, у деяких країнах Європи (Великобританія, Франція, Німеччина та ін.), Америки (США, Канада, Аргентина, Бразилія, Гайана, Суринам й ін.). У країнах СНД мусульмани проживають здебільшого в Середній Азії, Казахстані, Азербайджані, на Північному Кавказі й Закавказзі,-Татарстані, Башкортостані й ін. У деяких країнах іслам впливає на соціально-політичне і культурне життя, а в деяких слово «ісламський» включено навіть у їхню офіційну назву: Ісламська Республіка Іран, Ісламська Республіка Пакистан, Ісламська Республіка Мавританія.

Іслам є ідеологічною системою, що має значний вплив і на міжнародну політику. Сьогодні іслам є і релігією, і державою, тому що мусульманське духівництво бере активну участь у веденні державних справ.

«Іслам» у перекладі з арабської означає покірність, «мусульманин» — той що віддав себе Аллахові. Іслам сформувався в VII ст. н. е. в Аравії. Розвитку ісламу сприяли ряд об'єктивних історичних причин. Розкладання родоплемінного ладу, кризові явища в торгівлі, занепад в економічному житті міст, викликаний несприятливою міжнародною обстановкою, породили усередині арабського суспільства тенденції до об'єднання і створення стійкої державної системи.

Політичне й економічне становище в Аравії потребувало стабілізації, арабам необхідно було утвердитися у своїй силі, шукати нові торговельні шляхи. Для консолідації сил народу потрібна була єдина для всіх релігія, якою і став іслам. Слід сказати, що в арабських племен існувало багатобожжя, а для їхньої централізації було потрібне створення єдиних родових і племінних культів. Для того щоб прийти до єдиної віри, треба було, щоб менш могутні роди і племена прийняли віру могутніших племен. Тому почалося все з того, що вірування політичне могутнього племені курейш у Мецці підкорило своєму впливу інші племена й населення прилеглих міст і оазисів. Згодом у Мецці утворився релігійний центр арабів, де в особливому святилищі Кааба були зібрані священні зображення і культові предмети різних арабських племен.

Ідея створення єдиної релігії виявилася, якщо так можна сказати, вельми вдалою. Крім того, суттєво вплинули на її оформлення вже сформовані в той період монотеїстичні релігії: іудаїзм, християнство, зороастризм.

Походження ісламської релігії зрозуміліше, ніж походження християнства і буддизму, тому що її «народження» майже із самого початку висвітлюється письмовими джерелами.

Здавна Аравія була населена семітичними племенами, предками сучасних арабів. Частина їх. вела осілий спосіб життя в містах і оазисах, займаючись землеробством, ремеслами і торгівлею, частина кочувала в степах і пустелях, займаючись скотарством, розведенням верблюдів і коней. Аравія була економічно і культурно пов'язана із сусідніми країнами — Месопотамією, Сирією, Палестиною, Єгиптом і Ефіопією. Торговельні шляхи між цими країнами проходили через Аравію, а один із найважливіших торговельних вузлів, що знаходяться на перетині торговельних доріг, був у Мекканському оазисі, біля узбережжя Червоного моря. Тут і жиле плем'я курейш, що отримувало з торгівлі величезну власну вигоду.

У IV ст. в Аравії намітився занепад у караванній торгівлі, тому що торговельні шляхи перемістилися на схід у Сасанидський Іран. Це порушило економічну рівновагу, що зберігалася упродовж століть. Кочівники, то втратили прибуток від торговельного промислу, почали переходити до осілого способу життя, займатися землеробством, що, природно, викликало зіткнення між племенами через землю, придатну для оброблення. Гостро постало питання про об'єднання, виник рух за злиття племінних культів, за шанування єдиного верховного бога Аллаха. Серед арабів виникла секта ханифів, що шанували єдиного бога. У такій обстановці й розгорнулася проповідницька діяльність Мухаммеда, що повністю відповідала суспільній потребі. У його проповідях було потрібно шанувати тільки Аллаха і бути покірним його волі.

Мухамед був уродженцем Мекки з осілого племені курейш. Майже вірогідно встановлено, що жив він приблизно в 570—632 р. н. е. За переказом, Мухаммед одержав від Аллаха через архангела Джебраїла ряд «одкровень», записаних у священній книзі Корані, і передав їх людям.

Біографія Мухаммеда, на відміну від євангельської біографії Ісуса, позбавлена особливих «неземних» діянь. Відомо тільки, що при житті Мухаммеда всі державні й суспільні справи в мусульманській громаді вирішувалися за його вказівкою.

Мухаммед почав свою діяльність у Мецці. Його проповіді були зустрінуті вороже насамперед проводирями його власного племені. Торговельна знать побоювалася, що знищення культу давньоарабських племінних богів підірве значення Мекки як релігійного, а отже, й економічного центру. У 622 р. н. е. Мухаммеду з його прихильниками довелося втекти з Мекки; ця втеча (хіджра) вважається мусульманами за початок особливого літочислення (мусульманська ера). Мухаммед попрямував пророкувати у Медину (Ятриб), де йому вдалося зібрати багато прихильників.

У землеробському оазисі Медині пропаганда Мухаммеда знайшла відгук: мединці ворогували з мекканською аристократією і раді були виступити проти неї. Мухаммеда підтримало кілька місцевих великих племен, а вже в 630 р. мекканські племена змушені були прийняти нову релігію. У міру того як до нового вчення примикали все нові й нові племена, Мекка набувала чимраз більшої ваги І ставала національно-релігійним центром, а аристократія племені курейш навіть очолила мусульманський рух. Незабаром Мухаммед і його прихильники об'єднали більшість Аравії під прапором нової релігії.

У момент смерті Мухаммеда (632 р.) нове віровчення було ще не оформлене, воно тільки набувало своїх обрисів, але основні його положення, які можна інайти в Корані, були пізніше розвинуті мусульманськими богословами.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Класифікація

Дати визначення індуїзму нелегко оскільки в ньому немає чітко визначеного віровчення священницької ієрархії або керівної установи Однак в... Iндійський письменник А Партасараті пояснює Індуїсти не є політеїстами... Індуїсти часто називають свою віру санатана дгарма що означає вічний закон або порядок Індуїзм це насправді дуже...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Походження Ісламу

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Класифікація
Зібрати вичерпну інформацію про всі релігії світу, яких натепер зафіксовано до 5 тис., ще не вдалося нікому, відповідно ще не вироблено оптимальної класифікації. Релігії поділяють на групи, беручи

Родоплемінні релігії.
Родоплемінний (або родовий) лад склався приблизно 40 тис. років тому і пройшов три основних ступені: ранній матріархат, пізній (розвинутий) матріархат і патріархат. Кожному ступеню відповідала форм

Релігія Індії
Важко собі уявити країну з більш багатою міфологією, ніж Індія, і навряд чи можна знайти в іншій міфології поєднання глибоких філософських абстракцій і практичних додатків міфу, таких, як йога, аск

Релігія Китаю
В стародавньому Китаї, як і в інших культурах, існували релігійні міфи про виникнення світу. На початку світ нагадував величезне куряче яйце, в якому панував хаос, - оповідає давня китайсь

Основи християнського віровчення
Християнство (від грецьк. christos — помазаник, Месія) зародилося в І ст. н. е. у Палестині як одна із сект іудаїзму. Це споконвічне споріднення з іудаїзмом — надзвичайно важливе для розуміння коре

Основи християнського віровчення
Християнство (від грецьк. christos — помазаник, Месія) зародилося в І ст. н. е. у Палестині як одна із сект іудаїзму. Це споконвічне споріднення з іудаїзмом — надзвичайно важливе для розуміння коре

Католицизм
Найбільш розповсюдженим християнським напрямком є католицизм. Слово «католицизм» означає — загальний, всесвітній. Слід сказати, що католицька церква завжди прагнула стати єдиною християнською церкв

Протестантизм
Протестантизм — один Із головних, поряд Із православ'ям і католицизмом, напрямків християнства. Протестантизм охоплює безліч самостійних сповідань І церков Історія протестантизму по-справж

Культ, обряди мусульманського віровчення
В Ісламі відсутній ідеал людської досконалості або повного злиття людини з Аллахом. Мусульманство, на відміну; від інших релігій, не ставить таких завдань, як самовдосконалення особистості, воно ви

Різні течії в ісламі
Найбільш ранній і найбільший розкол був викликаний появою шиїзму («шия» у перекладі з араб. — партія, секта). Шиїтський рух породжений невдоволенням персів до арабів-завойовників, тобто це було сво

Релігія в сучасному світі
Зміст 1. Тенденції сучасної релігійної динаміки 2. Нові релігійні рухи: загальні поняття 3. «Нью ейдж» як соціокультурний феномен 4. Конфесійна структура сучасно

Правосвя в Украъны
1. Вселенське православ’я.   Православна Церква не має єдиного адміністративного центру. В кожній країні архієреї підчиняються предстоятелю церкви, який явля

Початки християнства на Українських землях.
„Повість минулих літ” сповіщає, що один із апостолів – Андрій Первозваний дійшов на Київські гори, поблагословив їх і сказав, що тут засяє велике місто і буде збудовано багато Церков. Вважають що н

Українська Автокефальна Православна Церква.
Після поділу Церков 1054 року руські священнослужителі залишилися у візантійському підпорядкуванні. До 1036 року резиденцію Київського Митрополита був Переяслав, а пізніше Київ. 1240 рік –

Сучасний стан Українського Православ’я.
У лютому 1989 року у Києві було створено Комітет по відродженню УАПЦ. 19 серпня 1989 року у Львівському соборі Петра і Павла протоієрей Володимир Ярема проголосив свою парафію автокефальною. 16 жов

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги