Туманности, ионизованные излучением - раздел Образование, Совокупностьтермоядерных реакций Туманности, Ионизованные Излучением, — Участки Межзвёздного Газа, Сильно Иони...
Туманности, ионизованные излучением, — участки межзвёздного газа, сильно ионизованногоизлучением звёзд или других источников ионизующего излучения. Самыми яркими и распространёнными, а также наиболее изученными представителями таких туманностей являются области ионизованного водорода (зоны H II). В зонах H II вещество практически полностью ионизовано и нагрето до температуры ~104К ультрафиолетовым излучением находящихся внутри них звёзд. Внутри зон HII всё излучение звезды в лаймановском континууме перерабатывается в излучение в линияхсубординатных серий, в соответствии с теоремой Росселанда. Поэтому в спектре диффузных туманностей очень яркие линии Бальмеровской серии, а также линия Лайман-альфа. Лишь разреженные зоны H II низкой плотности ионизованы излучением звёзд, в т. н. корональном газе.
К туманностям, ионизованным излучением относятся также так называемые зоны ионизованногоуглерода (зоны C II), в которых углерод практически полностью ионизован светом центральных звёзд. Зоны C II обычно расположены вокруг зон H II в областях нейтрального водорода (H I) и проявляют себя по рекомбинационным радиолиниям углерода, аналогичным рекомбинационным радиолиниям водородаи гелия. Зоны C II наблюдаются также в инфракрасной линии C II (λ = 156 мкм). Для зон C II характерны низкая температура 30—100 К и малая степень ионизации среды в целом: Ne/N < 10−3, где Ne и N концентрации электронов и атомов. Зоны C II возникают из-за того, что потенциал ионизации углерода (11,8 эВ) меньше, чем у водорода (13,6 эВ). Излучение звёзд с энергией E фотонов 11,8 эВ E 13,6 эВ (λ = 1108 − 912Å) выходит за пределы зоны H II в область H I, сжатую ионизационным фронтом зоны H II, и ионизует там углерод. Зоны C II возникают также вокруг звёзд спектральных классов B1-B5, находящихся в плотных участках межзвёздной среды. Такие звёзды практически не способны ионизовать водород и не создают заметных зон H II.
Туманности, ионизованные излучением, возникают также вокруг мощных рентгеновских источников в Млечном Пути и в другихгалактиках (в том числе в активных ядрах галактик и квазарах). Для них часто характерны более высокие температуры, чем в зонах H II, и более высокая степень ионизации тяжёлых элементов.
совокупностьтермоядерных реакций в ходе которыхводород превращается в гелий... править Продукты протон протонного цикла...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Туманности, ионизованные излучением
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Ред.]Теоретичні положення й імплікації
Екстрапольовані у минуле астрономічні спостереження вказують на те, що Всесвіт розширився з початкового стану, в якому вся матерія та енергія були сконцентровані, маючи величезну температуру та гус
Ред.]Історія
Теорію зародження і еволюції Всесвіту, яку сьогодні називають «теорією великого вибуху», запропонував 1931 року бельгійський абат і астроном Жорж Леметр[1]. Знаючи про розбігання галакти
Ред.]Вихідні положення
Теорія Великого вибуху виходить із гіпотези однаковості законів фізики у всьому Всесвіті, а також із космологічного принципу, за яким Всесвіт однорідний та ізотропний. Припущення однорідності Всесв
Ред.]Розвиток подій
Сучасні уявлення про сценарій подій після «великого вибуху» зводяться до наступного.
Про початковий стан Всесвіту в момент Великого вибуху не можна сказати нічого. Приблизно після 10-
Ред.]Майбутнє
Існує кілька різних сценаріїв еволюції Всесвіту в майбутньому в залежності від його параметрів, зокрема густини. Проблема передбачення майбутнього ускладнюється тим, що результати спостережень оста
Ред.]Свідчення на користь теорії Великого вибуху
Теорія Великого вибуху стоїть на «чотирьох експериментальних стовпах»:
1. Розбіганні галактик за законом Хаббла, яке вимірюється на основі червоного зсуву спектральних ліній внаслідок ефек
Пульсар
Пульсар — космічне джерело електромагнітного випромінювання, що реєструється на Землі у вигляді імпульсів — сплесків, які періодично повторюються.
Перший пульсар відкрили
Ред.]Магнітосфера пульсара
Магнітосфера пульсара складається з електронно-позитронної плазми, яка рухається в магнітному полі нейтронної зорі. Зовнішня границя магнітосфери — світловий циліндр, на якому лінійна швидкість обе
Ред.]Пульсарні відскакування
Пульсарне відскакування (pulsar kick) — спостережний феномен, суть якого полягає в тому, що нейтронні зорі — залишки наднових — рухаються з надмірно великими швидкостями. За оцінками просторового
Ред.]Затемнювано-подвійні зорі
постерігаються завдяки коливаннями блиску, створеними періодичними затьмареннями однієї зірки іншою, це відбувається в тих рідкісних випадках, коли Земля перебуває в одній площині із орбітами зірок
Гравітаційна взаємодія між компонентами
Подвійні зорі утримуються разом взаємним тяжінням. Обидві зорі подвійної системи обертаються по еліптичних орбітах навколо деякою точки, що лежить з-поміж них і називається центром гравітації цих з
Ред.]Походження назви
Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них. Згідно з легендою чумаки, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі, їздили в Крим по сіль.
Ред.]Історія відкриття Галактики
Першим вченим, який припустив, що Чумацький Шлях складається із віддалених зірок, був Демокрит. Ґрунтуючись на результатах своїх підрахунків, у XVIII столітті Вільям Гершель зробив спробу визначити
Ред.]Розміри
Основний диск Чумацького Шляху складає близько 80 000 — 100 000 світлових років у діаметрі та близько 250 000 — 300 000 у периметрі. Поза межами ядра галактики товщина Чумацького Шляху складає приб
Ред.]Вік
Дуже важко визначити вік, коли сформувався Чумацький Шлях, але наразі вік найдавніших зірок у цій галактиці оцінюється у 13,6 мільярдів років[4], що приблизно дорівнює віку Всесвіту. За
Ред.]Диск
Лише у 1980-их роках астрономи висловили припущення, що Чумацький Шлях є спіраллю із перемичкою[9], а не звичайноюспіраллю. Це припущення було підтверджене у 2005 році Космічним телескоп
Ред.]Гало
Галактичний диск оточено сфероїдним гало, що складається зі старих зірок та кулястих скупчень, 90% яких перебуває на відстані менше 100 000 світлових років [12] від центру галактики. Це
Ред.]Ядро
Центр галактики містить компактний об'єкт із дуже великою масою (близько 4,3 мільйона M☉[15]), розташований у напрямі сузір'я Стрільця. Цей об'єкт має назву Стрілець A*
Ред.]Спіральні рукави Галактики
Одним з найбільш помітних утворень в дисках галактик, подібних наший, є спіральні гілки (або рукави). Вони і дали назву цьому типу об'єктів — спіральні галактики. Спіральна структура в наший Галакт
Ред.]Положення Сонця у Галактиці
Згідно останніх наукових оцінок, відстань від Сонця до галактичного центру, складає 26 000 ± 1 400 світлових років[Джерело?], в той час як згідно попередніх
Ред.]Зіткнення з галактикою Андромеди у майбутньому
Детальніше: Зіткнення галактик Чумацький Шлях і Туманність Андромеди
За допомогою комп'ютерного моделювання, фахівці з Гарвардського-Смітсонського Центру Астрофізики зробили висново
Туманности, созданные ударными волнами
Разнообразие и многочисленность источников сверхзвукового движения вещества в межзвёздной среде приводят к большому количеству и разнообразию туманностей, созданных ударными волнами. Обычно такие т
Структура Галактики
«Структура нашей Галактики исследуется с помощью звёздных подсчётов и построения моделей распределения масс в Галактике, причем параметры этих моделей уточняются с помощью тех же звёздных подсчётов
Ред.]Фотометричний метод визначення відстані
Освітленість створювана однаковими за потужністю джерелами світла, обернено пропорційна квадратам відстані до них. Як результат, видимий блиск однакових світил (тобто освітленість, створювана на Зе
Закон Габбла
Закон Габбла - закон астрономії, за яким швидкість взаємного віддалення (розбігання) галактик пропорційна віддалі між ними. Відкритий американським астрономом Едвіном Габблом 1929
Активна галактика
Це галактика з активним ядром[Джерело?]. Такі галактики поділяються на: сейфертівські, радіогалактики, лацертиди та квазари. Встановлено, що в центрі майже к
Сторія вивчення галактик
1610 року Галілео Галілей за допомогою телескопа виявив, що Чумацький Шлях складається з величезного числа слабких зір. У трактаті 1755 року, заснованому на роботах Томаса Райта (англ. Thomas Wr
Ред.]Загальна характеристика
Галактики — надзвичайно далекі об'єкти, відстань до найближчих із них вимірюють у мегапарсеках, а до далеких — в одиницяхчервоного зсуву z. Саме через віддаленість побачити неозброєним оком на небі
Ред.]Класифікація
Детальніше у статті Класифікація Габбла
За морфологічними ознаками галактики поділяють на чотири типи:
§ еліптичні (E), 13%
§ лінзоподібні (SO), 22%
§ спі
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
E 
Новости и инфо для студентов