Пульсар - раздел Образование, Совокупностьтермоядерных реакций Пульсар — Космічне Джерело Електромагнітного Випромінювання,...
Пульсар — космічне джерело електромагнітного випромінювання, що реєструється на Землі у вигляді імпульсів — сплесків, які періодично повторюються.
Перший пульсар відкрили Джоселін Белл і Ентоні Х'юїш у 1967. Джерелом імпульсів вважається нейтронна зоря з сильним магнітним полем, яка обертається і має вузькоспрямоване випромінювання.
Більшість пульсарів спостерігаються у радіодіапазоні. В наш час відомо більш 1000 пульсарів (зокрема в Паркському огляді було зареєстровано 1031 пульсар). Радіопульсар є кінцевою стадією еволюції одиночної масивної зорі. Нейтронна зоря утворюється в результаті вибуху Наднової. Вибух є асиметричним, тому швидкості радіопульсарів часто перевищують 300 км/с. З часом період радіопульсара збільшується, а потужність випромінювання спадає. Навколо багатьох радіопульсарів спостерігаються газові оболонки, сформовані пульсарним вітром — плеріони.
У радіопульсарів спостерігаються стрибкоподібні зменшення періодів — глітчі. Їх намагаються пояснювати перебудовою внутрішньї структури нейтронної зорі, наприклад зсувами кори (зоретруси) або фазовими переходами ядерної речовини.
В 1991-1994 поблизу пульсарів PSR B1257+12 в Діві і PSR B1620-26 в Скорпіоні відкриті 4 планети за доплерівським зсувом радіовипромінювання.
Особливий інтерес становлять спостереження пульсарів, що входять до складу подвійних систем. Перший подвійний радіопульсар відкритий в 1972 Халсом і Тейлором. В 2004 відкрито систему з 2 нейтронних зір, причому з обох спостерігається пульсуюче радіовипромінювання. Спостереження таких систем дозволяють виявити втрати енергії за рахунок випромінювання гравітаційних хвиль, які передбачаються Загальною теорією відносності.
У 1967 відкритий перший рентгенівський пульсар — Кентавр Х-3. Більшість відомих рентгенівських пульсарів (біля 40) входять до складу тісних подвійних систем і мають акреційні диски. Відомі такох одиночні рентгенівські пульсари — магнетари. Вони мають магнітне поле в 1000 разів більше, ніж у звичайних нейтронних зір і проявляються у вигляді аномальних рентгенівських пульсарів і джерел повторювальних гамма-спалахів.
Ред.]Теоретичні положення й імплікації
Екстрапольовані у минуле астрономічні спостереження вказують на те, що Всесвіт розширився з початкового стану, в якому вся матерія та енергія були сконцентровані, маючи величезну температуру та гус
Ред.]Історія
Теорію зародження і еволюції Всесвіту, яку сьогодні називають «теорією великого вибуху», запропонував 1931 року бельгійський абат і астроном Жорж Леметр[1]. Знаючи про розбігання галакти
Ред.]Вихідні положення
Теорія Великого вибуху виходить із гіпотези однаковості законів фізики у всьому Всесвіті, а також із космологічного принципу, за яким Всесвіт однорідний та ізотропний. Припущення однорідності Всесв
Ред.]Розвиток подій
Сучасні уявлення про сценарій подій після «великого вибуху» зводяться до наступного.
Про початковий стан Всесвіту в момент Великого вибуху не можна сказати нічого. Приблизно після 10-
Ред.]Майбутнє
Існує кілька різних сценаріїв еволюції Всесвіту в майбутньому в залежності від його параметрів, зокрема густини. Проблема передбачення майбутнього ускладнюється тим, що результати спостережень оста
Ред.]Свідчення на користь теорії Великого вибуху
Теорія Великого вибуху стоїть на «чотирьох експериментальних стовпах»:
1. Розбіганні галактик за законом Хаббла, яке вимірюється на основі червоного зсуву спектральних ліній внаслідок ефек
Ред.]Магнітосфера пульсара
Магнітосфера пульсара складається з електронно-позитронної плазми, яка рухається в магнітному полі нейтронної зорі. Зовнішня границя магнітосфери — світловий циліндр, на якому лінійна швидкість обе
Ред.]Пульсарні відскакування
Пульсарне відскакування (pulsar kick) — спостережний феномен, суть якого полягає в тому, що нейтронні зорі — залишки наднових — рухаються з надмірно великими швидкостями. За оцінками просторового
Ред.]Затемнювано-подвійні зорі
постерігаються завдяки коливаннями блиску, створеними періодичними затьмареннями однієї зірки іншою, це відбувається в тих рідкісних випадках, коли Земля перебуває в одній площині із орбітами зірок
Гравітаційна взаємодія між компонентами
Подвійні зорі утримуються разом взаємним тяжінням. Обидві зорі подвійної системи обертаються по еліптичних орбітах навколо деякою точки, що лежить з-поміж них і називається центром гравітації цих з
Ред.]Походження назви
Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них. Згідно з легендою чумаки, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі, їздили в Крим по сіль.
Ред.]Історія відкриття Галактики
Першим вченим, який припустив, що Чумацький Шлях складається із віддалених зірок, був Демокрит. Ґрунтуючись на результатах своїх підрахунків, у XVIII столітті Вільям Гершель зробив спробу визначити
Ред.]Розміри
Основний диск Чумацького Шляху складає близько 80 000 — 100 000 світлових років у діаметрі та близько 250 000 — 300 000 у периметрі. Поза межами ядра галактики товщина Чумацького Шляху складає приб
Ред.]Вік
Дуже важко визначити вік, коли сформувався Чумацький Шлях, але наразі вік найдавніших зірок у цій галактиці оцінюється у 13,6 мільярдів років[4], що приблизно дорівнює віку Всесвіту. За
Ред.]Диск
Лише у 1980-их роках астрономи висловили припущення, що Чумацький Шлях є спіраллю із перемичкою[9], а не звичайноюспіраллю. Це припущення було підтверджене у 2005 році Космічним телескоп
Ред.]Гало
Галактичний диск оточено сфероїдним гало, що складається зі старих зірок та кулястих скупчень, 90% яких перебуває на відстані менше 100 000 світлових років [12] від центру галактики. Це
Ред.]Ядро
Центр галактики містить компактний об'єкт із дуже великою масою (близько 4,3 мільйона M☉[15]), розташований у напрямі сузір'я Стрільця. Цей об'єкт має назву Стрілець A*
Ред.]Спіральні рукави Галактики
Одним з найбільш помітних утворень в дисках галактик, подібних наший, є спіральні гілки (або рукави). Вони і дали назву цьому типу об'єктів — спіральні галактики. Спіральна структура в наший Галакт
Ред.]Положення Сонця у Галактиці
Згідно останніх наукових оцінок, відстань від Сонця до галактичного центру, складає 26 000 ± 1 400 світлових років[Джерело?], в той час як згідно попередніх
Ред.]Зіткнення з галактикою Андромеди у майбутньому
Детальніше: Зіткнення галактик Чумацький Шлях і Туманність Андромеди
За допомогою комп'ютерного моделювання, фахівці з Гарвардського-Смітсонського Центру Астрофізики зробили висново
Туманности, ионизованные излучением
Туманности, ионизованные излучением, — участки межзвёздного газа, сильно ионизованногоизлучением звёзд или других источников ионизующего излучения. Самыми яркими и распространёнными, а также наибол
Туманности, созданные ударными волнами
Разнообразие и многочисленность источников сверхзвукового движения вещества в межзвёздной среде приводят к большому количеству и разнообразию туманностей, созданных ударными волнами. Обычно такие т
Структура Галактики
«Структура нашей Галактики исследуется с помощью звёздных подсчётов и построения моделей распределения масс в Галактике, причем параметры этих моделей уточняются с помощью тех же звёздных подсчётов
Ред.]Фотометричний метод визначення відстані
Освітленість створювана однаковими за потужністю джерелами світла, обернено пропорційна квадратам відстані до них. Як результат, видимий блиск однакових світил (тобто освітленість, створювана на Зе
Закон Габбла
Закон Габбла - закон астрономії, за яким швидкість взаємного віддалення (розбігання) галактик пропорційна віддалі між ними. Відкритий американським астрономом Едвіном Габблом 1929
Активна галактика
Це галактика з активним ядром[Джерело?]. Такі галактики поділяються на: сейфертівські, радіогалактики, лацертиди та квазари. Встановлено, що в центрі майже к
Сторія вивчення галактик
1610 року Галілео Галілей за допомогою телескопа виявив, що Чумацький Шлях складається з величезного числа слабких зір. У трактаті 1755 року, заснованому на роботах Томаса Райта (англ. Thomas Wr
Ред.]Загальна характеристика
Галактики — надзвичайно далекі об'єкти, відстань до найближчих із них вимірюють у мегапарсеках, а до далеких — в одиницяхчервоного зсуву z. Саме через віддаленість побачити неозброєним оком на небі
Ред.]Класифікація
Детальніше у статті Класифікація Габбла
За морфологічними ознаками галактики поділяють на чотири типи:
§ еліптичні (E), 13%
§ лінзоподібні (SO), 22%
§ спі
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов