До родини Rhabdoviridae відносяться майже 80 вірусів, що уражують ссавців, риб, комах та рослини. Патогенні для людини віруси відносяться до двох родів - Lyssavirus (типовий представник - вірус сказу) та Vesiculovirus (типовий представник - вірус везикулярного стоматиту).
Структура.Рабдовіруси (від грецьк. rhabdos -палка, прутик) мають форму кулі від гвинтівки або коротких паличок, один кінець яких заокруглений, а протилежний - плоский. Віруси везикулярного стоматиту мають заокруглені кінці з обох боків. Розміри віріонів складають 130-300×60-80 нм.
Віріони рабдовірусів мають складну будову. Вони містять суперкапсид, представлений подвійним шаром ліпідів та вкритий шипами глікопротеїнової природи (gp G) завдовжки 7-10 нм, кожний з яких має діаметр біля 3 нм, та нуклеокапсид зі спіральним типом симетрії, який за хімічною природою є рибонуклеопротеїном. З внутрішнього боку віріона до суперкапсиду прилягає матриксний білок М (від англ. matrix). Рибонуклеопротеїну притамана інфекційність. Рибонуклеопротеїн складається з геномної РНК та 3 білків. Білок N (англ. nucleocapsid) утворює білкові субодиниці нуклеокапсиду і вкриває РНК вірусу на вигляд чохла. Білок L (англ. large) разом із білком NS є РНК-залежною полімеразою (транскриптазою) вірусу. РНК вірусу не є інфекційною.
Геномом рабдовірусів є лінійна нефрагментована РНК з негативною полярністю (мінус-РНК). У складі геному виявлено 5 генів, що кодують віріонну транскриптазу, матриксний білок, глікопротеїни суперкапсиду та нуклеопротеїн.