Взаємовизначення й взаємовплив

Допомогти педагогам підготувати учнів, у тому числі психологічно, до участі у ЗНО, а також сприяти розвитку компетентності учителя у використанні тестових технологій, підвищенню якості шкільного навчання іноземних мов, зокрема найбільш розповсюдженої – англійської мови – саме ці завдання були визначальними для фахівців науково-методичного відділу ХРЦОЯО при укладенні методичних рекомендацій, які пропонуються Вашій увазі.

Сьогодні практично не викликає заперечень твердження про те, що ефективне управління системою освіти, а також її розвиток неможливі без створення ефективної національної системи моніторингу якості освіти. У багатьох країнах світу такі системи є дієвим чинником розвитку і вдосконалення освітніх систем.

Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів визнано у світі одним з ефективних інструментів освітнього моніторингу. Фахівці визначають його як найбільш об’єктивну й неупереджену форму оцінювання, яка здійснюється зовнішніми, стосовно навчального закладу, інституціями, із застосуванням стандартизованих тестових завдань, відповідних процедур проведення тестування і технології безособової перевірки.

Мета і завдання ЗНО з іноземних мов визначені в програмі, затвердженій Міністерством освіти і науки України. Порівнявши їх з вимогами Державного стандарту загальної середньої освіти до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у галузі «Іноземні мови», предметними компетентностями дисциплін цієї галузі – англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова, які виокремлюються українськими науковцями, та міжнародною системою цілей навчання у пізнавальній сфері (так звана, таксономія Б. Блума), можна зробити висновок, що цілі ЗНО значною мірою відповідають названим стандартам.

У нашій країні тільки формується система національного зовнішнього оцінювання, система дослідження її ефективності теж робить перші кроки. Подібні процеси відбуваються наразі в Російській Федерації. Наші російські колеги переконані, що підвищенню якості освіти сприятиме поступова переорієнтація контрольно-вимірювальних матеріалів загальнодержавного тестування[1] на оцінку предметної компетентності, тобто здатності вирішувати проблеми, пов’язані з різноманітними ситуаціями, як предметними й міжпредметними, так і ситуаціями, близькими до реального життя. Для всіх предметів характерне зменшення кількості завдань репродуктивного характеру й збільшення завдань, спрямованих на виявлення рівня розуміння основних елементів змісту й сформованості уміння застосовувати набуті знання у різних ситуаціях.

При аналізі виконання завдань розглядаються результати фактичного виконання (а не тільки після шкалювання), що дозволяє зробити висновок і про загальний рівень підготовки випускників, і про сформованість окремих предметних компетентностей, і про якість програм, підручників, методики викладання предмета, відтак – окреслити шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу.

Аналітичні дані за підсумками проведення загальнодержавного тестування в Росії використовуються для інформування вчителів, батьків, учнів, педагогічної громадськості про загальні принципи побудови екзаменаційних робіт, про типові помилки й прогалини у знаннях тощо. Щорічно виходять методичні листи з окремих предметів за підсумками проведення ЄДЕ, проводяться Інтернет-педради. Крім того, матеріали, підготовлені за результатами проведення ЄДЕ, використовуються при підготовці стандартів другого покоління.

В Україні наразі відсутні системні дослідження отриманих за результатами проведених загальнонаціональних тестувань статистичних даних. Не зроблено жодних висновків щодо вдосконалення стандарту, програм, підручників. Відсутні аналітичні дослідження рівня навчальних досягнень випускників і рекомендації педагогам-практикам щодо вдосконалення навчального процесу. Слід зауважити, що офіційний звіт про проведення ЗНО надається Українським центром оцінювання якості освіти два роки поспіль і є доступним для усіх зацікавлених осіб.

Досвід проведення тестування з іноземних мов, зокрема – англійської мови, показав, що значна частина учасників виявилася недостатньо готовою до цієї процедури. Основну причину труднощів, з якими зіткнулися учасники при проходженні тестування, фахівці бачать у відсутності досвіду роботи з тестовими завданнями.

Згідно з інформацією Українського центру оцінювання якості освіти тест з англійської мови 2010 року виявися складним для учнів (середня складність 37,26 %). Гірше впоралися з тестом учні сільських шкіл. Як і у минулі роки, проблемними для учнів виявилися завдання, що передбачають вміння розрізняти та вживати лексичні одиниці відповідно до контексту, а також вміння розпізнавати зв’язки між частинами тексту.

У чому ж причини проблем, з якими ми стикаємося другий рік поспіль? Як покращити ситуацію? Напевне, основним запитанням для вчителів-практиків має стати не «Як підготувати учнів до ЗНО з іноземних мов?», а «Як організувати навчальний процес, щоб забезпечити набуття учнями всіх визначених компетентностей?». Саме такий акцент було зроблено під час проведення Харківським регіональним центром оцінювання якості освіти науково-практичних семінарів для вчителів іноземних мов Харківської, Сумської та Чернігівської областей.

Очевидно, формулу успішного проходження тестування з англійської мови, як і з будь-якого іншого предмета, можна виразити приблизно так: «систематизовані знання, сформовані предметні компетентності + досвід роботи з тестами».

Тестування – не більш складний іспит, ніж інші державні іспити, але він має іншу форму. Сподіваємося, що надана інформація й методичні рекомендації допоможуть Вашим учням добре підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов (англійської мови) 2011 року.