Позиційно-динамічної ЛТС

Мета роботи: 1. Ознайомитись зі способами опису позиційно-дина­мічних ЛТС; 2. Навчитися застосовувати чисельні та графічні методи розрахунку показників геосистеми позиційно-динамічної ЛТС.

Література: [1, с.124-130]

 

Основні поняття: 1. При побудові графічних моделей позиційно-динамічної ЛТС необхідно пам’ятати, що дуги проводяться лише при наявності горизонтального потоку між геосистемами. Те саме стосуєть­ся матриць сусідства A⁺, A^l, Aⁿ.

Більш повну позиційну характеристику цієї ЛТС можна отримати, визначивши для кожної пари геосистем ступінь подібності їх у струк­турі парадинамічного району:

 

 

K_il=n_ij /(n_ij+n_j-n_i), (5)

 

де: K_ij - ступінь подібності;

n_ij – кількість ландшафтних смуг, з якими межують і - та й j - та смуги;

n_i – кількість ландшафтних смуг, з якими смуга і – го виду має спільну межу;

n_j – те саме для смуги j - го виду.

2. Якщо, наприклад, рис.1а вважати фрагментом карти позиційно-динамічної ЛТС, а напрямком потоку вважати напрямок зверху-вниз то для випадку ґрунтової ерозії графічна модель позиційно-динамічної ЛТС буде мати вигляд орієнтованого графа, зображеного на рис. 2.

Масу речовини, що переміститься з і - ї до j - ї геосистеми за будь-який проміжок часу М_ij орієнтовно можна розрахували за формулою:

 

(6)

 

де: _i - середній кут нахилу i - ї геосистеми до горизонтальної площини, град;

Q_i - інтенсивність виносу речовини з i - ї геосистеми, т/га/рік, кг/га/рік, мм/рік

тощо;

S_i - площа i - ї геосистеми, га, км² тощо;

l_ij - довжина межі між i - ю та j - ю смугами;

L_hi - довжина нижньої межі і - ї смуги.

 

Інтенсивність виносу речовини для умов лісостепу та Полісся України при середньому ухилі поверхні = 10° приймаємо за табли­цею 6.

 

Таблиця 6

Інтенсивність виносу речовини рухомими водами

 

№ п/п	Показники	Значення	Одиниці виміру
1.	Профіль ґрунтів: дернового типу ґрунтоутворення	10...20	т/га/рік
0,3...0,8	мм/рік
підзолистого типу ґрунтоутворення	15...30	т/га/рік
0,5...1,0	мм/рік
2.	Валовий азот	30...60	кг/га/рік
3.	Рухомий фосфор	20...40	кг/га/рік
4.	Рухомий калій	150...300	кг/га/рік
5.	Перегній	0,5...1	т/га/рік
6.	Пестициди	3...10	кг/га/рік

3. Специфічними показниками структури парадинамічного району є індекси елювіальності (І_е ),транзитності (І_t ) та акумуля­тивності (I_а) :

 

; (7)

 

; (8)

 

; (9)

де: S_e, S_tr, S_ea, S_etr,– площі відповідно елювіальних, транзитних, акумулятивних, елювіально-акумулятивних та транселювіальних ландшафтних смуг.

 

Рис. 2. Графічна балансова модель потоку речовини між ландшафтними смугами

 

 

 

1 - напрямок переносу речовини;

2 - номер ландшафтної смуги;

3 - маса речовини, т :

а - що надходить до смуги;

б - що зноситься зі смуги;

в - баланс для смуги.

4 - маса речовини, що переноситься до суміжної смуги, т

 

 

4. Кількісним показником ступеня зв’язності ландшафтних смуг горизонтальними потоками у межах ландшафтного ярусу є індекс Маргалефа-Гутієрес:

 

 

(10)

 

 

де: S_i та S_j - площі ландшафтних смуг; n – їхня кількість; S - площа ландшафтного ярусу; a_ij - елемент матриці сусідств А⁺.

Завдання:

1. Побудувати граф подібності положення ландшафтних смуг та провести його аналіз.

2. Побудували графічну балансову модель потоку речовини між ланд­шафтними смугами за завданням викладача.

3. Оцінили інтенсивність ерозії та акумуляції речовини.

4. Розрахували індекси елювіальності, транзитності та акумулятивності.

Контрольні запитання:

1. Від чого залежить міграція речовини між геосистемами?

2. Які геосистеми Вашої позиційно-динамічної ЛТС мають найвищу імовірність забруднення?

3. Що характеризуюсь індекси елювіальності, транзитності, акумулятив­ності, Маргалефа-Гутієреc?