Укладання картосхеми біоцентрично-сітьової ЛТС

Мета роботи: Користуючись комплектом природних тематичних карт укласти картосхему біоцентрично-сітьової ЛТС М 1:50000 і розро­бити до неї легенду.

Література: [1, с.11-118], [4, с.78-89]

Основні поняття:1. Даний тип ЛТС формують відношення, пов’я­зані з вираженими на хоричному рівні територіальними закономірнос­тями поведінки, міграції та взаємовідношень популяцій біоти. На хоричному рівні просторові біотичні відносини реалізуються через перехресне запилення, рознесення спор та насіння, міграції рослин і тварин. Для забезпечення надійного функціонування популяцій і їх збе­реження необхідно враховувати горизонтальні закономірності основ­них етапів розвитку рослин: генеративного, дисемінації (розповсюд­ження насіння), ецезису (приживання молодих рослин).

Біоцентрично-сітьова ЛТС виконує функцію збереження генофонду ландшафту.

2. ЛТС складають біоцентри, біокоридори та інтерактивні елементи.

Біоцентр- це група - суміжних геотопів з природною рослинністю, які виконують функції збереження генофонду ландшафту, сприят­ливого впливу на прилеглі геотопи з культурною рослинністю (рілля), або без неї (місто), естетичної привабливості території. В умовах антропізованого ландшафту біоцентрами є окремі гаї, ліси, ділянки степів, лук, боліт тощо.

Біокоридор- видовжений ареал, представлений геотопами з природ­ною, або близькою до неї рослинністю, вздовж якого відбуваються біо­тичні міграції між окремими біоцентрами. У антропізованому ланд­шафті біокоридорами можуть слугувати заліснені, або залужені схили та днища лінійних ерозійних форм, лісосмуги, водоохоронні зони річок, самі річкові долини і взагалі будь-які видовжені ареали, що не ро­зорюються, не зазнають надмірного випасу і щорічного косіння. Основна функція біокоридору - забезпечення умов міграції видів. Додаткові функції: бар’єрна, екотопічна, сприятливого впливу на прилеглі гео­топи, естетична.

Мінімальні розміри біоцентру 0,2 км. Оптимальна ширина біокоридора така, щоб біокоридор забезпечував вплив на прилеглі угіддя, і щоб у ньому могла сформуватись внутрішня ландшафтно-екологічна структура.

Інтерактивний елемент - лінійний ареал, зайнятий геотопами з природною, або близькою до неї рослинністю, який відгалужується від біоцентра або біокоридора і виконує функцію поширення їх дії на прилеглі агро- чи урбоугіддя.

Територіальні біоелементи впливають на прилеглі агроугіддя як позитивно, так і негативно. Ширина зони негативного впливу не пере­вищує 1,5h деревостою і ці зони необхідно відводити під буферні смуги з лук, чагарників, польових доріг. Позитивний вплив значно більший і має зону впливу 300...500 м. Цю зону необхідно показали на картосхемі.

3. При складанні легенди біоцентрів розташовувати від найбільш сухих едатопів до найбільш мокрих з врахуванням їхнього видового складу. Наприклад: 1 - ксерофітно-степові; 2 - петрофітні; 3 -петрофітно-степові; 4 - псамофітно-степові; 5 - ксерофітно-лісові; 6 -гігрофітно-лучні; 7- гідрофітні.

Біоцентри, біокоридори та інтерактивні елементи наявні та проектні показу­вали різними кольорами, а видовий склад показувати відтінками чи штриховою.

Завдання:

1. Укласти картосхему біоцентрично-сільової ЛТС (кольо­рову або чорно-білу за завданням викладача).

2. На основі візуального аналізу ЛТС запроектувати додаткові біоелементи.

2. Розробити легенду до картосхеми.

3. Порівняти наявну та проектну структуру біоцентрично-сітьової ЛТС.

Контрольні запитання:

1. Як правильно територіально розташувати біокоридор?

2. Що таке біоцентр?

3. Оптимальні розміри і положення інтерактивних елементів.

4. Від чого залежить зона сприятливого впливу біоелементів на при­леглі агроугіддя?