Біоцентрично-сітьової ЛТС

Мета роботи: 1. Ознайомитися зі способами опису біоцентрично-сітьової ЛТС; 2. Навчитися застосовували методи розрахунку показників біоцентрично-сітьової ЛТС. 3. Засвоїти основи інтерпретації показників біоцентрично-сітьової ЛТС.

Література: [1, с.127-132]

 

Основні поняття: 1. У графах біоцентрично-сітьової ЛТС верши­нами є біоцентри, а дугами - біокоридори та інтерактивні елементи. Дугам присвоюються чисельні значення інтенсивності міграції, які орієнтовно розраховують за формулою:

 

С_ij=k S_i S_j /d_ij² (11)

 

де: С_ij - умовна оцінка інтенсивності міграції між біоценрами і та j;

k – коефіцієнт „провідності” біокоридору (оцінка едафічної різно­манітності біокоридору);

S_i та S_j – площі біоцентрів i та j , км² ;

d_ij - довжина біокоридору, км.

Коефіцієнт провідності біокоридору рівний одиниці, якщо з’єд­нує біоцентри з однаковими едафічними умовами і падає до нуля із збільшенням відмінностей у едафічних умовах біоцентрів.

2. На підставі графічної моделі будують матрицю суміжностей (1 - є біокоридор, 0 - немає біокоридора), матрицю С_і та матрицю дос­тупності (кількості біокоридорів між біоцентрами) і та j (табл. 7).

У американській, чеській та польській школах ландшафтної екології для біоцентрично сітьової ЛТС розраховують також –, – та – індекси зв’язності:

 

(12)

 

де: Б – кількість біоцентрів; К – кількість біокоридорів.

 

- індекс показує кількість альтернативних шляхів міграції особин. Оптимальною є ЛТС з = 1. - індекс характеризує ступінь розвитку та складність мережі біокоридорів. Оптимальною є ЛТС з = 3. Чим вище значення - індексу тим більш розгалужена сітка біокоридорів, тим коротші шляхи міграції між двома довільно обраними біоцентрами. Оптимальною є ЛТС з = 1.

Таблиця 7

Матриці доступності та індекси доступності для біоцентрично-сітьової ЛТС

(на прикладі графа на рис 1б)

 

№ біо- цент­ру						індекси
Si	Ki	Bi	Ri
								4,0	0,5
								6,4	0,8
								5,3	0,6
								6,4	0,8
								4,0	0,5

= 32

 

Топологічні особливості біоцентрично-сітьової ЛТС характери­зують показники доступності (центральності) біоцентрів, які розра­ховують за матрицями доступності вершин графа. Такими показниками є:

1. Абсолютний індекс доступності (S_i ) – сума елементів і - го рядка.

1. Число Кеніга (К_і) – найбільший елемент і - го рядка.

2. Індекс Бавелаша (В_і):

(13)

де: S_i – абсолютний індекс доступності i - ї вершини;

n – кількість вершин (біоцентрів).

3. Індекс Бічема (R): R_i=(n-1)/S_i (14)

Біоцентри з найбільшими B_i та R_i є центральними у структурі ЛТС.

Синтетичний індекс ролі і -го біоцентру:

(15)

де: R_i – індекс Бічема; n_i – кількість видів рослин у i - му біоцентрі;

N – число видів рослин у всіх біоцентрах ЛТС;

S_i – площа i - го біоцентру;

S – площа всієї території;

d_i – відстань від і -го біоцентру до геометричного центру території;

Р_і - відстань від біоцентру до зовнішніх меж території.

Завдання:

1. Розрахувати значення інтенсивності міграції між біоцентрами і на їх основі внести корективи у картосхему біоцентрично-сітьової ЛТС з метою її оптимізації.

2. Який біоцентр є „центральним” у вашій ЛТС?

3. Які біоцентри і біокоридори потребуюсь найбільшої охорони та роз­ширення видового складу біоти?

4. Порівняти зв’язність фактичної та проектної ЛТС.

 

Контрольні запитання:

1. Від чого залежить інтенсивність міграції між біоцентрами?

2. Що таке „доступність” біоцентру?

3. Які показники характеризують зв’язність біоцентрично-сітьової ЛТС?

4. Яка ландшафтно-екологічна сутність синтетичного індекса ролі біоцентра?