Автореферат магістерської роботи

Магістерська робота супроводжується окремим авторефератом.

Автореферат магістерської роботи друкується із обов'язковим заз­наченням вихідних відомостей про роботу і надається рецензенту та державній комісії. Якщо у роботі використано ідеї або розроблення, що належать спів­авторам, іншим авторам магістрант повинен від­значити цей факт у роботі та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску.

Загальні вимоги до автореферату. Написання автореферату – заключний етап виконання магістерської роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату – широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками роботи. Автореферат друкують державною мовою. Розповсюдження автореферату дає змогу одержати до дня захисту відгуки від спеціалістів.

Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст магістерської роботи, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої немає в роботі.

Структура автореферату. Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою магістерської роботи і анотацій українською, російською та англійською мовами.

Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до роботи її кваліфікаційним ознакам. Недоцільно використовувати рубрики, не рекомендовані у вимогах до змісту цих ознак.

Заголовки рубрик не треба виділяти в окремі рядки, достатньо вирізнити їх жирним шрифтом або курсивом і розмістити в підбір із текстом.

Крім того, вказують структуру магістерської роботи, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг роботи в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань).

В основному змісті стисло викладається сутність дисертації за розділами. Цей розділ повинен дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.

Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про роботи, то основна частина, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності і трудомісткості, описати умови і основні етапи експериментів. Нюанси висвітлення змісту роботи можуть розрізнятися залежно від наукової галузі, теми та інших факторів. Проте у всіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки і кінцеві результати.

Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам магістерської роботи. Вони починаються з формулювання наукового завдання або проблеми, за вирішення яких магістрант претендує на присудження наукового ступеня магістра.

Сформульоване наукове завдання або проблема вельми тісно пов'я­зуються з назвою, метою роботи і основними науковими положеннями, що захищаються в магістерської роботи. Це ніби наукова «формула», згусток отриманої наукової новизни. Звичайно формулювання починається так: «У магістерської роботи наведене теоретичне узагальнення або удосконалення і нове вирішення наукового завдання (або наукової проблеми), що виявляється в. . . ». Далі треба вказати, яким саме є наукове завдання або проблема, як вони розв'язані і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вони призначені.

Після формулювання вирішеного наукового завдання або проблеми у висновках викладають головні наукові і практичні результати роботи. Вони тісно пов'язані з науковими і прикладними положеннями, викладеними в загальній характеристиці роботи.

Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко і конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого. Але тут не можна вдаватися до рівня анотації. Наукові висновки подають звичайно ширше, ніж формулювання наукових положень, які захищаються.

Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основу використання того чи іншого результату.

Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові магістерської роботи, а його зміст дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість роботи.

Список опублікованих праць здобувача за темою магістерської роботи, якщо вони є, подають відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і прізвищусіх співавторів. Опубліковані праці, котрі розкривають основні положення магістерської роботи, включають до списку в такому порядку: монографії, брошури, статті у наукових фахових виданнях, авторські свідоцтва, патенти, препринти, статті, депоновані й анотовані у наукових журналах, тези доповідей тощо.

Анотація. На останніх сторінках автореферату розміщують анотації українською, російською та англійською мовами. На вибір магістранта анотація англійською або російською мовою повинна бути розгорнутою, обсягом до 1 сторінки машинописного тексту (до двох з половиною тисяч друкованих знаків), інформацією про зміст і результати роботи, а дві інші анотації – обсягом до 0,25 сторінки машинописного тексту (до 600 друкованих знаків) – ідентичного змісту інформація про основні ідеї та висновки магістерської роботи.

Анотації складаються за формою, яка має такий зміст:

· прізвище та ініціали здобувача;

· назва магістерської роботи;

· спеціальність (шифр і назва);

· установа, де виконана робота і відбудеться захист;

· місто, рік;

Основні ідеї, результати та висновки магістерської роботи. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів та скорочень, що не є загальновживаними.

Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст наукової праці. Загальна кількість ключових слів повинна бути не меншою трьох і не більшою десяти. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.

Оформлення автореферату. За обсягом автореферат (без обкладинки і анотацій) не може бути меншим 0,35 авторських аркуша і перевищувати 0,45 авторських аркуша при друкуванні через 1,5 інтервалу з розміщенням до 40 рядків на сторінці. Один авторський аркуш – 40 тисяч друкованих знаків.

На лицьовій стороні обкладинки автореферату подаються:

назва організації, де виконана магістерська робота і де вона планується до захисту;

· індекс УДК;

· прізвище, ім'я, по батькові магістранта;

· назва магістерської роботи;

· шифр і найменування спеціальності за переліком спеціальностей наукових працівників;

· підзаголовок «Автореферат роботи на здобуття наукового ступеня магістра з управління проектами та програмами»;

· місто, рік.

На другій сторінці автореферату вказується: навчальний заклад, в якому виконана магістерська робота; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи й посада; наукові ступені, вчені звання, місця роботи та посади, прізвища та ініціали офіційного опонента; назва провідної установи із зазначенням підрозділу (кафедри, відділу), де розглядатиметься магістерська робота, якщо провідна установа призначена;

дата і час проведення захисту.

Автореферат не має титульного аркуша. Номери сторінок проставляються в центрі верхнього берега сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи. Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично тексту.