Структура, обсяг і зміст магістерської роботи

Обсяг основного тексту магістерської роботи 10-12 тисяч слів, що становить приблизно 90-100 сторінок комп'ютерного набору (формат аркуша А-4, 14-й кегель, 1,5 міжрядковий інтервал, текстовий редактор "MS WORD" без урахування списку літератури і додатків). Орієнтовні обсяги складових компонентів роботи можуть бути такими: вступ - 3-5 сторінок, висновки - 3-5 сторінок, основна частина - 80-95 сторінок, додатки без обмежень обсягу.

Магістерська робота повинна містити наступні структурні частини:

- титульний аркуш;

- зміст;

- перелік умовних позначень (при необхідності);

- вступ;

- основна частина, що складається з двох-трьох розділів кожен з яких може мати кілька параграфів;

- висновки та пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки (при необхідності таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо);

- презентація (в електронному та паперовому вигляді).

Титульний аркуш магістерської роботи містить:

· найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;

· прізвище, ім'я, по батькові автора;

· індекс УДК;

· назву магістерської роботи;

· шифр і найменування спеціальності;

· науковий ступінь магістра, на який претендує здобувач;

· науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

· місто, де робота була підготовлена, і рік її завершення.

На титульному аркуші магістерської роботи обов'язково зазначається “На правах рукопису” та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідністю). Приклад оформлення титульного аркушу подано у додатку Ж..

Назва магістерської роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4 –6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдо­наукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання. . . », «Дослідження деяких шляхів. . . », «Деякі питання. . . », «Матеріали до вивчення. . . », «До питання. . . » і т. ін. , в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Зміст подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони виділяються окремо та мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та інше. У додатку К наведено приклад оформлення змісту магістерської роботи.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо необхідно) надасться, якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше; їх перелік може бути поданий в магістерській роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік їх не складають, а розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі є найважливішим обґрунтування авторської концепції, лаконічне та переконливе пояснення, чому саме конкретна тема видається студентові значною і які він вбачає можливі засоби та шляхи її вирішення.

Вступ рекомендується писати після підготовки чорнового варіанта магістерської роботи.

У вступінеобхідно обґрунтувати вибір даної теми, розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, вказати хронологічні межі дослідження; навести короткий огляд використаної літератури, відобразити теоретичну, методологічну і практичну базу роботи.

Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності:

· актуальність теми;

· зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;

· мета і завдання дослідження;

· об'єкт дослідження;

· предмет дослідження;

· методи дослідження;

· наукова новизна одержаних результатів;

· практичне значення одержаних результатів;

· особистий внесок магістранта;

· апробація результатів роботи;

· публікації.

Характеризуючи рівень наукової розробки досліджуваної теми, не можна обмежуватись тільки переліком назв використаної літератури. Необхідно дати її змістовний узагальнений аналіз, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погодитись.

В огляді літератури слід відобразити різні погляди з питання, що вивчається, з тим, щоб більш чітко визначити позицію самого слухача і місце майбутнього дослідження в науковій літературі.

Якщо досліджується проблема, вже досить розроблена у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, необхідно переконливо обґрунтувати, чому вона все ж потребує подальшого вивчення. Якщо ж вибрана для аналізу тема абсолютно нова, в роботі потрібно навести роз'яснення щодо того, чому вона заслуговує на увагу.

Актуальність теми.Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки, виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Коротко викладають зв'язок обраного напрямку досліджень із планами навчального закладу, організації, із галузевими та (або) державними планами і програмами, якщо цей зв'язок є. Наявність такого зв'язку для магістерської роботи бажана але не обов'язкова. Зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання магістерської роботи, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. До їх формулювання переходять від наукової проблеми і доказів того, що та частина проб­леми, яка є темою даної магістерської роботи, ще не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі. Формулювання цих завдань дослідження необхідно робити якомога старанніше, оскіль­ки опис їх вирішення повинен скласти зміст глав (розділів) магістерської робо­ти. Це важливо ще й тому, що заголовки таких глав (розділів) народжуються саме з формулювання завдань обраного дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження. . . », «Вивчення. . . », тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу спів­відносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження.Важливе місце має належати методології дослідження, вибраним студентом методам та прийомам пошуку, збирання, аналізу та інтерпретації інформації, необхідної для висвітлення поставленої проблеми.

Відомі різні методики збирання даних: первинні і повторні. При первинному дослідженні студент безпосередньо збирає дані, користуючись такими методами, як архівні дослідження, анкетування, опитування та інтерв'ю. У процесі повторного дослідження він має використовувати вже готову, зібрану та оброблену інформацію. Однак в обох випадках важливо ідентифікувати основні джерела необхідних даних.

Подають перелік використаних методів дослід­ження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів.Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).

У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поши­реною помилкою здобувачів при викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т. ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку магістранта.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеного в роботі наукового завдання або розв'язаної наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

Практичне значення одержаних результатів.У магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в магістерської роботи, що має прикладне значення, — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів, якщо впровадження результатів здійснено.

Особистий внесок здобувача.У випадку використання в магістерської роботи ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у магістерській роботі та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розроблення.

Апробація результатів магістерської роботи.Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації.

Публікації.Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати роботи.

Основна частина.Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Пункти і підпункти створюють за умов необхідності. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу обов'язково формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від друго­рядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

виклад загальної методики і основних методів досліджень;

експериментальну частину і методику досліджень;

відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

відомості про аналіз і узагальнення результатів досліджень.

У першому розділі викладаються основні теоретичні і методологічні поло­ження теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визна­чається власне ставлення студента до них.

У першому, як і в інших розділах, має бути відображено вміння автора працювати з джерелами і літературою, порівнювати різні погляди з даного питання і на основі чіткої методологічної позиції висловлювати своє ставлення до них.

Характеризуючи рівень наукової розробки досліджуваної теми, не можна обмежуватись тільки переліком назв використаної літератури. Необхідно дати її змістовний узагальнений аналіз, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погоди­тись. В огляді літератури слід відобразити різні погляди з питання, що вивчає­ться, з тим, щоб більш чітко визначити позицію самого пошукувача і місце майбут­нього дослідження в науковій літературі.

Якщо досліджується проблема, яка вже досить розроблена у вітчизняній і зару­біжній науковій літературі, необхідно переконливо обґрунтувати, чому вона все ж потребує подальшого вивчення. Якщо ж вибрана для аналізу тема абсо­лютно нова, в роботі потрібно навести роз'яснення щодо того, чому вона заслу­говує на увагу.

В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Рекомендується закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.

Здобувач повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, пара­метрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і закордонних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

В цій частині роботи бажано використовувати конкретний статистичний матеріал, складати на його основі таблиці, графіки тощо, залучати дані соціологічних досліджень, опитувань суспільної думки, місцевої та центральної періодичної преси.

Умовою написання кожного з розділів магістерської роботи є глибоке осмислення предмета дослідження, оволодіння матеріалом і методом його са­мостійного, логічно-послідовного викладу.

Студенту належить продемонстру­вати володіння аналітичним мисленням, яке допомагає йому визначити причинно-наслідкові зв'язки процесів і тенденцій. Роботі мають бути притаманні логічність, доказовість, аргументованість, самостійний пошук істинної у різно­манітності версій, концепцій, поглядів, власні висновки, узагальнення і оцінки, які надають їй найбільшу переконливість, достовірність та практичне значення.

Кожен з розділів має бути відносно самостійним дослідженням одного із суттєвих питань, аспектів теми магістерської роботи. Водночас викладення ма­теріалу кожного з наступних розділів має логічно продовжувати попередній, «працювати» на розкриття теми магістерської роботи в цілому. Не слід у про­цесі написання роботи відхилятися від теми, втрачати логічну лінію, зосере­джуватися на вторинних питаннях, які не дають уявлення про суть проблеми, що розглядається.

У роботі слід уникати загальних слів типу "підвищити", "розширити", "покращити" тощо. Потрібно розкривати не стільки підсумки, результати виконаної роботи, скільки шляхи, напрямки, нові форми і методи, які б забезпечили успішну практичну діяльність державних органів у визначенні та здійсненні ними головної мети соціально-економічних і політичних перетворень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Назви розділів не повинні дублювати назву самої роботи.

Наприкінці кожного розділу автором подаються висновки.

 

Висновки – це стислий зміст найважливіших результатів, отриманих автором у магістерській роботі.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в магістерській роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках та пропозиціях автор роботи у концентрованому вигляді підбиває теоретичні і практичні підсумки виконаної роботи, вказує на можливості прак­тичного застосування результатів дослідження і в разі потреби визначає перс­пективи подальшого дослідження проблеми.

Заключні висновки не повинні дублювати висновки окремих розділів, вони мають бути більш всеохоплюючими, цілісними, узагальнювати результати до­сліджуваної теми, відображати те нове, суттєве, що саме виноситься на обгово­рення і оцінку у процесі публічного захисту роботи.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти реко­мендації щодо їх використання.

Список використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Додатки.Форму і зміст магістерської роботи значно збагачують додатки: ілюстрації, карти, схеми, діаграми, хронологічні та інші таблиці. Їх доцільно виконувати з використанням обчислювальної техніки, зокрема можливостей програмного продукту.

За потреби до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:

– проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

–інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

–ілюстрації допоміжного характеру.

Аналіз практики підготовки магістерських робіт показує, що трапляються такі типові недоліки:

а) щодо обґрунтування дослідницької проблеми:

- проблема сформульована розпливчасто, відсутнє чітке визначення характеру і мети дослідження;

- викликає сумнів наукова значимість теми дослідження і можливість здобути після її завершення нові результати, що заслуговують на увагу;

- досить широке і повне висвітлення теми, але не наводиться переконлива аргументація необхідності її подальшого аналізу;

- формулювання наукової проблеми випадає із загального спектру магістерсько-дослідницьких тем;

б) щодо огляду літератури:

- поверховість, що може свідчити про авторську необізнаність з науковою літературою з обраної теми;

- роботи, зазначені в огляді літератури, застарілі і не мають прямого відношення до теми дослідження;

- огляд літератури являє собою компіляцію робіт без спроби пояснити, яке відношення вони мають до проблеми дослідження;

- огляд літератури не містить критичного аналізу основних робіт, що мають відношення до теми дослідження;

в) щодо основних положень дослідження:

- основні проблеми сформульовані дуже широко і мають невиразний характер;

- деякі з визначених для дослідження проблем вже достатньо глибоко та повно висвітлені в науковій літературі;

- виділені для дослідження основні проблеми не сприяють розкриттю обраної теми, вони або самоочевидні, або взагалі не підлягають науковому аналізу;

- зміст перевантажений фактами і цитатами, які завуальовують власну думку автора та його авторську позицію з тих чи інших питань;

г) щодо методології дослідження:

- у вступі перелічуються всі відомі автору методології без вказівки на те, які саме з них найкраще відповідають завданням даного дослідження;

- запропонована методологія застаріла чи така, що дискредитувала себе як науковий метод;

- методи та прийоми наукового дослідження, що пропонуються, не відповідають меті роботи;

д) щодо висновків і пропозицій:

- допускаються загальні міркування декларативного характеру;

- формулюються пропозицій, які не випливають із змісту дослідження;

- відсутність в роботі узагальнюючих висновків.

У цілому найбільш істотними недоліками магістерської роботи є: компілятивність, поверхове осмислення і висвітлення питань, дефіцит авторства, тобто самостійного творчого осмислення явищ, процесів.

Написавши магістерську роботу в чорновому варіанті, слід приступити до її остаточного редагування. Передусім необхідно вдумливо прочитати роботу і внести редакційні правки, далі - знову перечитати роботу і самокритично проаналізувати її з погляду розкриття теми в цілому, логічності і послідовності змісту розділів і параграфів, глибини і ґрунтовності розкриття в них основних питань теми, переконливості, аргументованості, доказовості позиції автора з тих чи інших питань дослідження, конкретність висновків і пропозицій, відсутність повторів.

Доцільно звернути увагу на оформлення науково-довідкового апарату, а також переліку використаної літератури, на змістовні аспекти додатків, чи допомагають вони поглибити основну частину, чи сприяють аргументованості і переконливості магістерської роботи.

Під час редагування роботи доцільно користуватися тлумачними та орфографічними словниками, словниками синонімів.

Спочатку потрібно уважно переглянути чернетку магістерської роботи, потім - звірити цитати з першоджерелами, а також перевірити достовірність фактологічного, статистичного та іншого матеріалу, запозиченого з літератури.

Далі приступають до остаточного редагування тексту. На цьому етапі потрібно вилучити з тексту несуттєвий матеріал, занадто довгі висловлення, замінивши їх на короткі, лаконічні речення. Критерій успіху правки - стислість, конкретність, простота викладу і разом з тим збереження попереднього смислового значення абзацу (речення) і його змістового навантаження.