Типологія країн, що розвиваються - раздел Образование, Конспект лекцій МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ При Типології Важливо Враховувати Рівень Розвитку Та Структуру Продуктивних С...
При типології важливо враховувати рівень розвитку та структуру продуктивних сил держави і ті риси соціально-економічної дійсності, які найбільш точно відображають і сьогоднішнє становище, і найближчі перспективи країни. Використовуючи ці критерії, можна виділити сім груп країн, що розвиваються.
1. Нові індустріальні країни (НІС), що включають країни Південно-Східної Азії (Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань) і країни Латинської Америки (Мексика, Бразилія, Аргентина, Чилі). Сплеск у розвитку для НІК почався з кінця 1950-х рр., вони показали виключно високі темпи економічного зростання впродовж 50-80-х років, їх довгострокова економічна стратегія націлена на побудову західної моделі капіталізму. НІС у вищій мірі інтегровані в міжнародну торгівлю, для них характерний бурхливий розвиток галузей національного господарства, продукція яких призначена для експорту. Але справа не обмежувалася лише вражаючими успіхами в індустріалізації всієї економіки. За три-чотири десятиліття відбулися глибокі суспільні перетворення, здійснені воістину революційні зрушення в сфері освіти, охорони здоров'я, розвитку інформаційно-інноваційних технологій, що доводить принципову можливість прориву окремих країн, що розвиваються до групи розвинених держав протягом життя одного-двох поколінь. Незважаючи на великі досягнуті успіхи, НІК ще не досягли показників, що дозволяють зарахувати їх до групи розвинутих країн.
2. Країни з централізовано керованою економікою (Північна Корея, В'єтнам, Лаос, Куба). Незважаючи на те, що ринкові відносини все більш проникають в економіку цих країн, в них зберігаються командно-адміністративні методи організації та управління господарством. Країни централізовано керованої економіки успішно вирішують окремі проблеми розвитку господарства, зокрема техніко-економічні питання індустріалізації, для них характерні високий рівень усуспільнення виробництва, широке застосування системи державного планування. Однак, в економіці цих країн відсутні механізми саморегулювання господарства, об'єктивного розподілу та регулювання ресурсів, зусилля держави в управлінні економікою перетворюється на стримуючий чинник розвитку.
3. Китай (1339000 чол. + 9596000 км2), який слід виділити окремо як країну, що займає унікальне місце у світовій економіці, де будується модель співіснування ринкової і планової економіки, являє собою соціалістичний ринок з елементами вільного підприємництва, але під керівництвом комуністичної партії. Сам по собі Китай також неоднорідний: тут є приморські регіони, близькі за рівнем свого розвитку до провідних країн світу, а є і території на заході і в центрі країни, украй відсталі за характером свого розвитку. У результаті, усереднені показники Китаю дозволяють говорити про нього лише як про країну, яка розвивається. Проте, для Китаю характерні надзвичайно високі темпи економічного зростання, завдяки яким поки низький середній рівень добробуту населення з кожним роком помітно зростає. Щорічний приріст ВВП - 9-10%, позитивне сальдо в торгівлі навіть з США, великий приплив іноземного капіталу. За економічної потужності Китай є другою державою в світі (після США).
4. У четверту групу варто виділити Індію (1,177 млрд. чол + 3287000 км2), Пакистан (168 800 000 чол + 0,803 млн. км2 ) та Індонезію (229 965 000 чол + 1919440 км2) - країни з величезним населенням (більше 1 , 5 млрд чол) і територіями (більше 6 млн км2), природно-ресурсним потенціалом і можливостями економічного розвитку. Ці держави зайняли чільне місце в системі міжнародних економічних зв'язків, викликали потужний приплив зовнішніх ресурсів у вигляді вкладень іноземного капіталу. Але через незатребуваність своїх ресурсів, низький рівнь показників виробництва, споживання та доходів на душу населення (ВВП на душу населення близько 300-500 дол) помітно гальмують їх соціально-економічний розвиток.
5. Група, яку утворюють відносно благополучні країни, що розвиваються: країни - експортери енергоресурсів і країни - туристичні і фінансові центри.
5.1. Країни-нафтоекспортери, котрі мають унікальні ресурси, образно кажучи, «набили кишені» нафтодоларами (Алжир, Ангола, Бахрейн, Венесуела, В'єтнам, Габон, Єгипет, Індонезія, Ірак, Іран, Камерун, Катар, Колумбія, Конго, Кувейт, Лівія, Мексика, Нігерія , ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Тринідад і Тобаго, Еквадор). Їх характерні ознаки: високий дохід на душу населення, солідний природно-ресурсний потенціал розвитку, важлива роль на ринку енергетичного сировини і фінансових коштів, вигідне економіко-географічне положення. Співвідношення між доходами від нафти і чисельністю населення створює специфічні умови, що дозволяють накопичувати гігантські багатства. Так, доходи від продажу нафти в Кувейті складають 95% дохідної частини бюджету, а в Саудівській Аравії - 80%. На кожного громадянина Кувейту в 2005 р. припадало 7000 нафтодоларів. Для порівняння: в США на кожного громадянина припадає в середньому 90 нафтодоларів, а в Росії - 11,3.
5.2. Острівні держави - туристичні і фінансові центри, податкові гавані, що володіють розвиненою інфраструктурою, політичною стабільністю і ліберальною економікою (Багамські, Бермудські, Кайманові острови, Ямайка, Кіпр, Мальта, Науру, Гваделупа і т. д.). Для країн характерний високий показник рівня ВВП на душу населення і значний ступінь соціального захисту, практично впритул наближає окремі держави до відповідних показників розвинутих країн.
Всі вищевказані країни з допомогою прискореного економічного зростання домоглися відносного скорочення тієї дистанції, яка відділяла їх від розвинених країн в одновимірному економічному просторі.
6. Найбільш численна група, об'єднує країни з середнім для країн, що розвиваються рівнем загальноекономічного розвитку, середнім розміром ВВП на душу населення (близько 1 тис. дол) і мають аграрно-індустріальний тип економіки. Суспільний лад досить традиційний і консервативний, у промисловості одержав розвиток винятково комплекс видобувних галузей, а в сільському господарстві переважають примітивні, доіндустріальні форми праці. Більшість країн групи складають держави Африки, менш розвинені країни Азії і Латинської Америки (Колумбія, Гватемала, Парагвай, Туніс та ін).
7. В останню групу входять найменш розвинуті країни (НРС) світу. Іноді цю деградуючих частину периферії називають «четвертим світом». Одні з них не мають виходу до моря, а інші - слабо пов'язані із зовнішнім світом. Вкрай невисоко можна оцінити й економічний потенціал даних країн, де, найчастіше, навіть промисловість не представлена ні в якому вигляді, а про рівень освіти і розвиток охорони здоров'я взагалі не варто говорити. Загальна чисельність населення НРС в 2000 р. становила 555 млн. чол. У цій групі країн надзвичайно низький дохід на душу населення (наприклад, в Ефіопії - 120 дол), повсюдно переважають доіндустріальні форми праці, а в економіці панівні позиції займає сільське господарство: частка промисловості у ВВП в «четвертому світі» в середньому 19 %, сільського господарства (в основному натурального і напівнатурального) - 37%. Темпи зростання населення тут перевищують приріст виробництва продовольства. Середня тривалість життя - трохи більше 50 років. Середній показник грамотності дорослого населення в цій групі країн становить лише 40%.
Саме ці країни складають основу затвердженого ООН списку найменш розвинених країн (Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Бутан, Вануату, Габон, Гаїті, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Джібуті, Демократична Республіка Конго (колишній Заїр), Замбія, Зімбабве, Йемен, Кабо-Верде, Камбоджа, Камерун, Кенія, Кірібаті, Коморські о-ви, Конго, Котд-Івуар, Лаос, Лесото, Ліберія, Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мозамбік, Нігер, Нігерія, Непал, Руанда, Західна Самоа, Сан-Томе і Прінсіпі, Сенегал, Соломонові о-ви, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне, Того, Тувалу, Танзанія, Уганда, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Ефіопія).
Все темы данного раздела:
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
Конспект лекцій
для студентів галузі знань 0306
напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» професійного спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування», «Мене
Міжнародні економічні відносини
Конспект лекцій
для студентів галузі знань 0306, напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» професійного спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування», «Менеджмент з
Тема 1. СВІТОВЕ ГОСПОДРАСТВО ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ
1.1. Зміст, форми і передумови міжнародних економічних відносин (МЕВ) 1.2. Міжнародний поділ праці: спеціалізація та кооперація виробництва 1.3. Показники економічного розвитку: система н
Передумови розвитку міжнародних економічних відносин
1. Лібералізація («відкриття») національних економік, котра виражається в зростанні взаємної торгівлі товарами та послугами (що стало можливим внаслідок багатосторонньої ліб
Основні фактори, що стимулюють розвиток МЕВ
1. Нерівномірність економічного розвитку країн. На частку розвинених 23-х країн (15% населення) припадає до 55% світового ВВП і до 70% експорту. Частка ВВП в них на душу населення
Міжнародний поділ праці: спеціалізація та кооперація виробництва
Світове господарство, як сукупність національних економік, функціонує завдяки міжнародному поділу праці (МРТ), який виникло через різні передумови для розвитку різних гал
Міжнародна спеціалізація
Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ) - заснована на міжнародному поділі праці спеціалізація країн на конкретному виді товарів або послуг і розвивається за двома напрямкам
Міжнародна кооперація
Інша форма міжнародного поділу праці - міжнародне кооперування виробництва. Його об'єктивну основу складають зростаючий рівень розвитку продуктивних сил і створення стійких продуктивних зв'язків мі
Завдання для контролю знань студентів до теми 1
Контрольні запитання:
1. Розкрити сутність міжнародних економічних відносин та перелічити фактори, що впливають на їх розвиток.
2. Що таке світове господарство?
Тестові завдання
1. Світове господарство – це:
А)суспільно-територіальний поділ праці між країнами зі сталою концентрацією виробництва певної п
Країни з перехідною економікою
2.1 Структура міжнародних економічних відносин
Таблиця 2.1. Роль національних економік в МЕВ
Країна
Т
Розвинені країни
До групи розвинених країн прийнято включати 23 держави (табл.2.7) Північної Америки, Західної Європи і Тихоокеанського басейну з високим рівнем розвитку. Цю групу складають держави із загальним нас
Соціально-економічні моделі розвинених країн
Американська модель заснована на індивідуалізмі її учасників і тому ближче, ніж інші моделі, до канонів лібералізму. Вона заохочує підприємницьку активність, прагнення до збага
За роллю у світовій політиці та економіці розвинені країни умовно можна поділити на три групи.
Першу утворює сімка головних країн: США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія і Канада. Їх лідерство визначається не тільки розмірами території і чисельністю н
Особливості постіндустріальної економіки
Найважливішими рисами постіндустріальної економіки є:
• зміна структури виробництва і споживання (переважно за рахунок зростання ролі послуг). Так, в Росії ще на початку
Фінансовий сектор
Фінансовий сектор все більше визначає стан економіки розвинених країн і тому доцільно розглянути деякі його риси і тенденції.
Для держбюджету розвинених країн характерний дефіцит. Так, в 1
Соціальна сфера
Протягом майже всього XX ст. в більшості розвинених країн спостерігалася тенденція до зменшення майнової диференціації, тобто різниці в доходах фізичних осіб. Так, коефіцієнт Джині, що зменшується
Зовнішньоекономічна сфера
Розвинені країни домінують у світовій торгівлі, хоча в останні десятиліття їх частка знижується. У 1900 р. у світовому товарному експорті на розвинені країни (в їх нинішньому складі) припадало 74%,
Країни, що розвиваються
Більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки - країни, що розвиваються, або країни третього світу. Вони являють собою диференційовану (по економічному і соціальному розвитку) групу держав, що
Відмінності між розвиненими і країнами, що розвиваються
Хоча розвинені країни споживають непропорційно велику кількість енергоносіїв та інших ресурсів, саме в країнах, що розвиваються в умовах екстенсивного розвитку переважає ресурсномісткий тип економі
Нові індустріальні країни
За всіма показниками НІК не тільки виділяються на тлі інших країн, що розвиваються, але найчастіше перевершують подібні показники ряду промислово розвинених країн.
Зовнішні фактори економічного зростання НІС.
По-перше, з певних причин деякі НІК виявилися в сфері особливих політичних та економічних інтересів промислово розвинених країн:
• сфера політичних інтересів США охоплювала Тайвань
Внутрішні чинники економічного зростання НІС.
По-перше, загальною для всіх НІС внутрішньою причиною було те, що майже у всіх склалися автократичні або близькі до таких режими, лояльні до промислово розвинених країн, які забезпечували по
Південно-східна Азія
Досвід і практика довели, що модель азіатських НІК була більш ефективною в плані стимулювання економічного зростання, і вона більше відповідала вимогам та інтересам ТНК. Саме протягом другого етапу
Латинська Америка
Латиноамериканські НІК на другому етапі індустріалізації фактично не змогли забезпечити випереджаюче зростання експорту над імпортом. В результаті, темпи економічного зростання виявилися недостатні
Реальний сектор: галузеві зрушення в ході індустріалізації
Одним з головних ознак соціально-економічної відсталості є відстала галузева структура ВВП. Якщо в розвинених країнах (точніше, країнах з високим доходом на душу населення) на первинний сектор прип
Фінансовий сектор
Через бідність основної маси населення і слабкості приватного бізнесу податкова база бюджету невелика, хоча багато країн, що розвиваються намагаються її розширити за рахунок обкладання податками не
Зовнішні фактори розвитку
Зовнішні фактори мають величезне значення для країн залежного розвитку. Експортоорієнтований розвиток призводить до того, що експорт, на який працює лише невелика частина економіки, часто стає голо
Соціальні проблеми
Країни, що розвиваються стикаються з серйозними соціальними проблемами. Крім демографічного вибуху, бідності і значної соціальної диференціації, це присутні проблеми відсталої соціальної інфраструк
Економічна динаміка
Різні країни, що розвиваються, регіони і підгрупи мають різну економічну динаміку, особливо якщо розраховувати зростання ВВП на душу населення, тому що тільки при більш високих, ніж у розвинених кр
Країни з перехідною економікою
В кінці 80-х рр. у світі виникла нова група країн, що отримала назву країни з перехідною економікою. У цю групу входять колишні соціалістичні країни - 27 держав Центральної і Східної Європи і колиш
Концепції та напрямки системних реформ
Концепція еволюційного переходу базується на повільному і послідовному проведенні системних економічних реформ. В результаті тривалий час співіснують механізм адміністративно-командної економіки (о
Основні сфери системних реформ
Теорія перехідної економіки виділяє наступні сфери (основні напрями) системних реформ: лібералізація господарського життя, інституційна трансформація, формування нової галузевої структури та відкри
Ефективність проведення реформ
На думку Світового банку, важливі не тільки вихідні умови, а й ефективність проведення реформ. Тому звернемося до найважливіших моментів, що впливали на системні реформи вже в ході їх проведення:
Проміжні підсумки системних реформ
Системні реформи виявилися найбільш успішними в країнах з еволюційним і найбільш радикальним варіантами. У країнах з еволюційною моделлю початок економічних реформ супроводжувалося не спадом ВВП і
Завдання для контролю знань студентів до теми 2
Контрольні запитання:
1. Які показники визначають рівень економічного розвитку країни?
2. Охарактеризувати типи країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
ТЕМА 3. ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
3.1. Особливості зовнішньоекономічних відносин держав стародавнього світу 3.2. Міжнародні економічні відносини епохи феодалізму 3.3. Колоніальний період формування міжнародн
Міжнародні економічні відносини епохи феодалізму
В період феодальної роздробленності (приблизно V—XIII ст.) міжнародна торгівля була цілком обмеженою, оскільки перехід до феодалізму в різних країнах Азії та Європи не був одночасним. Продуктивні с
Колоніальний період формування міжнародних економічних відносин
Епоха Великих географічних відкриттів і первісного нагромадження капіталу — це приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. (початок епохи Великих відкриттів) до кінця XVIII ст. (промислова рев
Колоніальний період формування міжнародних економічних відносин
Епоха Великих географічних відкриттів і первісного нагромадження капіталу — це приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. (початок епохи Великих відкриттів) до кінця XVIII ст. (промислова рев
Колоніальний період формування міжнародних економічних відносин
Епоха Великих географічних відкриттів і первісного нагромадження капіталу — це приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. (початок епохи Великих відкриттів) до кінця XVIII ст. (промислова рев
Завдання для контролю знань студентів до теми 3
Контрольні запитання:
1. Висвітліть сутність міжнародних торговельних зв'язків держав стародавнього світу.
2. В чому особливість економічних відносин епохи феодал
Передумови міжнародної економічної інтеграції
1. Близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком, міждержавна інтеграція розвивається або між індустріаль
Цілі інтеграції
Численні інтеграційні об'єднання, що виникають і розвиваються в сучасній міжнародній економіці, ставлять перед собою, в принципі, схожі задачі.
1. Використання переваг економіки
Форми міжнародної економічної інтеграції
Формування регіональних економічних інтеграційних об'єднань країн відбувається різними шляхами:
• знизу вгору - коли угодами між країнами про створення ЗВТ, МС або
Світові центри інтеграційних процесів
Глибокі інтеграційні процеси мають місце лише в Західній Європі та Північній Америці. Третім за значимістю є Азіатсько-Тихоокеанський регіон. У Латинській Америці, Південній Азії, Африці та на Сере
Нтеграційні процеси в Західній Європі
Держави, які утворюють інтеграційну спільність, зберігають свою самостійність і суверенітет. Разом з тим, деяку частину своїх суверенних прав і прерогатив вони передають в наднаціональні органи. В
Етапи західноєвропейської інтеграції
1952 р. - підписаний Договір про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) за участю ФРН, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів і Люксембурга. Економічна необхідність та економічні
Вропейська економічна зона
Європейська економічна зона (ЄЕЗ, European Economic Area, EEA) - створена 1 січня 1994 року з метою надати можливість країнам, які не є членами ЄС, приєднатися до Європейського спільного ринку.
Центральна, Латинска Америка та Тихоокеанський регіон
1. Латиноамериканська асоціація інтеграції(ЛАІ) створена в 1980 р. на базі Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (1960р.), включає 11 країн: Болівія, Колумбія, Еквадор
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
1. Найбільш успішно на протязі майже 30 років діє Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), в яку входять один з чотирьох азіатських «драконів» - Сінгапур, а також НІС
Завдання для контролю знань студентів до теми 4
Контрольні запитання:
1. У чому полягає сутність міжнародної економічної інтеграції?
2. Розкрийте сутність і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
Сутність, види, показники міжнародної торгівлі
Світова торгівля є традиційною, історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами і послугами між резидентами і нерезидентами країни, тобто для її учасників
Міжнародний поділ праці обумовлює обмін товарами і послугами між країнами, тобто сприяє виникненню світового ринку.
Світовий ринок (СР), (world market) - сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на міжнародному поділі праці, та інших факторів виробництва.
Державне регулювання міжнародної торгівлі
Державне регулювання МТ може бути:
• Одностороннім, коли інструменти державного регулювання використовуються урядом країни в односторонньому порядку без п
Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
В основі митно-тарифної політики, яка використовується державою для регулювання зовнішньої торгівлі, лежить митний тариф. Він є єдиним засобом державного регулювання, що охоп
Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
Більшість сучасних заходів регулювання зовнішньої торгівлі відносять до так званих нетарифних інструментів, вплив яких в плані надання впливу на структуру, обсяг і географічний напр
Правила Міжнародної торгової палати Інкотермс
Інкотермс, або базисні умови контрактів, — це комплекс правил, які розроблені відповідно до практики реалізації контрактних зобов’язань міжнародних контрагентів з поставки товарів.
Види Інкотермс
Франко-завод (…назва місця). Умова «франко-завод» (залежно від ситуації «вільно на складі», «вільно на руднику») означає поставки безпосередньо із заводу, зі складу, з рудника
Відмінності Інкотермс 2010 від 2000 року
16 вересня 2010 Міжнародна торговельна палата оголосила про випуск нової редакції для Вашого національних і міжнародних торгових термінів. Правила Інкотермс 2010 відображають сучасні тенденції розв
Завдання для контролю знань студентів до теми 5
Контрольні запитання:
1. Що таке зовнішня та міжнародна торгівля? Яка різниця між ними?
2. Охарактеризувати структуру світового товарообігу.
3. Система п
Парижська валютна система – із 1867 р.
Майже все дев'ятнадцяте століття і частина двадцятого століття золото відігравало центральну роль у міжнародній валютній системі. Період золотого стандарту в міжнародній валютній системі був період
Генуезька валютна система - з 1922 р.
Поступово золотий стандарт вичерпав свої можливості, тому що не відповідав масштабам господарських зв'язків і умовам регулювання ринкової економіки. Перша світова війна призвела до кризи цієї валют
Бреттон-Вудська валютна система – із 1944 р.
У розпал Другої світової війни, що підірвала економіку більшості країн світу, виникла гостра необхідність в розумній світовій валютній системі в післявоєнний період, а також у створенні організації
Ямайська валютна система - з 1978 р.
Уже до 1973 року стало очевидно, що Бреттон-Вудська валютна система нежиттєздатна. Тим не менш, вона проіснувала ще 3 роки, коли були підписані нові угоди між країнами-членами МВФ у м. Кінгстон на
Валютні ринки і валютні операції
Валютні ринки - офіційні центри, де відбувається купівля - продаж іноземної валюти за національну валюту за курсом, який складається на основі попиту і пропозиції. З одного боку, в
Завдання для контролю знань студентів до теми 6
Контрольні запитання:
1. У чому полягає сутність міжнародний валютно-фінансових відносин та які передумови їх розвитку?
2. Вкажіть особливості Паризької, Генуезьк
Сутність, види і причини міжнародної міграції робочої сили
Однією зі складових частин світового господарства є міжнародний ринок праці, поява якого стає можливою тільки тоді, коли починає діяти механізм стихійного регулювання попиту і пропозиції іноземної
Для країни – експортера робочої сили
Позитивні сторони:
- сприяє зменшенню безробіття;
- сприяє набуттю знань і досвіду за кордоном;
- служить джерелом додаткових валютних надходжень у вигл
Для країни - імпортера ММРС
Позитивні сторони:
- отримання дешевої робочої сили для шкідливою і важкої роботи;
- підвищення конкурентоспроможності товарів за рахунок зниження витрат виробниц
Регулювання міжнародних міграційних процесів
Державна міграційна політика - це цілеспрямована діяльність держави з регулювання процесів експорту та імпорту робочої сили в дану країну або з неї.
Основні методи
Регулювання імміграції
Держави визначають категорії "бажаних" мігрантів:
- працівники новітніх і перспективних професій;
- некваліфіковані робітники, готові за мінімальну
Регулювання еміграції
- регулювання масштабів еміграції та якісного складу робочої сили політикою стримування виїзду кваліфікованих фахівців;
- використання еміграції для поліпшення економічного стану країни-ек
Міжнародні регіони міграції
Перший масовий міжконтинентальний перелив робочої сили був насильницьким. Це було пов'язано з розвитком работоргівлі в XVII-XIX ст. Внаслідок такого переливу населення Африки за 1650-1850 рр.. змен
В останні десятиліття склалися нові світові ринки робочої сили.
1 регіон міграції. В Західній Європі тільки в країнах ЄС налічується 13 млн. мігрантів і членів їх сімей. Основну частину іммігрантів приймають такі зах
Завдання для контролю знань студентів до теми 7
Контрольні запитання:
1. Що являє собою міжнародна міграція робочої сили, які існують її види?
2. Які основні причини існування міжнародної трудової міграції?
Глосарій
Антидемпінгові мита - мита, що діють у відношенні імпортованих за заниженими, або демпінговими, цінами товарів в якості заходів, нейтралізуючи ефект демпінгу.
Бази
Валюта - готівкова частина грошової маси, що циркулює з рук в руки у формі грошових банкнот і монет.
Валютне котирування - визначення валютного курсу на основі обраних ринкових механізмів.
Валютний арбітраж - валютні операції, при яких операція ку
Валютний паритет - співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому порядку.
Вимоги про зміст місцевих компонентів - прихований метод торгової політики держави, якbq законодавчо встановлює частку участі національних виробників у виробництві імпортованого товару.
Міжнародна валютно-фінансова система - форма організації та регулювання міжнародних валютних відносин, закріплена міждержавними угодами.
Міжнародна економічна інтеграція являє собою процес економічної взаємодії країн, що приводить до зближення господарських механізмів, який приймає форму міждержавних угод і регу
Перелік інформаційних сайтів Internet
Назва
Сайт
Організація об’єднаних націй
www.un.org
Організ
Новости и инфо для студентов