рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Проектний розрахунок

Проектний розрахунок - Курсовой Проект, раздел Образование, Курсове проектування деталей машин методичний посібник   4.1.1 Визначення Кроку Ланцюга   Р = 2...

 

4.1.1 Визначення кроку ланцюга

 

р = 2,8 (4.1)

 

Ке – коефіцієнт експлуатації, який є добутком п’яти поправочних коефіцієнтів, які враховують різні умови роботи передачі (таблиця 15)

 

Ке = КДКСКθКРЕГКР (4.2)

 

КД – коефіцієнт, який враховує динамічність навантажень;

КС – коефіцієнт, який враховує спосіб змащуваня;

Кθ – коефіцієнт, який враховує положення передачі відносно лінії горизонту;

КРЕГ – коефіцієнт, який враховує спосіб регулювання;

КР – коефіцієнт, який враховує режим роботи приводу;

v – кількість рядів ланцюга;

z1 – кількість зубів ведучої зірки:

 

z1 = 29 – 2uВП (4.3)

 

УВАГА! Отримане значення потрібно округлити, до найближчого непарного числа;

 

ц] - припустимий тиск в шарнірах ланцюга, Н/мм2, залежить від швидкості ланцюга, вважаючи, що вона того-ж порядку, що й швидкість тягового органу робочої машини, попередньо приймається з завдання на курсовий проект.

 

Приймаємо по таблиці 18:

Ланцюг марки:

з кроком р=

діаметром ролику d1=

шириною ланцюга b3 =

руйнуюче навантаження Q =

маса 1 м ланцюга g =

 

 

4.1.2 Визначення кількості зубів веденої зірки:

 

z2 = z1uВП (4.4)

УВАГА! Отримане значення потрібно округлити, до найближчого парного числа.

 

4.1.3 Визначаємо фактичне передаточне число ланцюгової передачі

 

uФ = z2/z1 (4.5)

 

4.1.4 Визначаємо оптимальну між осьову відстань:

 

а = (30...50) ∙ р

де р – крок ланцюга,

виходячи з цього міжосьова відстань в кроках становить:

 

ар = а/р (4.6)

 

4.1.5 Визначаємо кількість ланок ланцюга:


(4.6)

УВАГА! Отримане значення округлюється до найближчого цілого парного числа.

 

4.1.6 Уточнюємо міжосьову відстань в кроках:

 

(4.7)

 

4.1.7 Визначення фактичної між осьової відстані:

 

а = арр (4.8)

 

4.1.8 Визначення ділильних діаметрів зірочок:

ведучої (4.9)

веденої (4.10)

4.1.9 Визначення діаметрів кола виступів зірочок:

 

ведучої (4.11)

 

веденої (4.12)

де – коефіцієнт кількості зубів ведучої зірочки; (4.13)

– коефіцієнт кількості зубів ведучої зірочки; (4.14)

λ = - геометрична характеристика зачеплення. (4.15)

4.1.10 Визначення діаметрів кола западин зірочок:

 

ведучої (4.16)

 

веденої (4.17)

 

4.1.11 Визначаю фактичну швидкість ланцюга v, м/с

 

v= (4.18)

4.1.12 Визначити колову силу, яка передається ланцюгом Ft, H:

 

Ft = (4.19)

 

4.1.13 Визначаю попередній натяг ланцюга від провисання веденої гілки (під дією ваги) Н,

 

Fo = 6·qag · 10-3 (4.20)

 

де g – прискорення вільного падіння - 9,81 м/с2

 

4.1.14 Визначаємо силу тиску ланцюга на вал FВП, Н:

 

FВП = kBFt+2Fo (4.21)

 

Таблиця 4.1 Параметри ланцюгової передачі.

Параметр Значення Параметр Значення
Тип ланцюга   Ділильний діаметр ведучої зірочки dд1  
Крок ланцюга, р  
Міжосьова відстань а, мм   Ділильний діаметр веденої зірочки dд2  
Кількість ланок ланцюга lp   Діаметр кола виступів ведучої зірочки dе1  
Кількість зубів ведучої зірочки z1   Діаметр кола виступів веденої зірочки dе2  
Кількість зубів веденої зірочки z2   Діаметр кола западин ведучої зірочки dі1  
Сила тиску ланцюга на вал FВП, Н   Діаметр кола западин ведучої зірочки dі2  

ПК 5.0505204.ГР.ВАР.01.05 ПЗ

5 ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ ВАЛІВ РЕДУКТОРА

 

5.1 Визначення сил в зачепленні закритої передачі (конічна прямозуба)

 

5.1.1 Окружна сила Ft, H:

 

На колесі:

Ft2 =; (5.1)

 

На шестерні: Ft1= Ft2

 

5.1.2 Радіальна сила Fr, H:

 

На шестерні:

Fr1 = Ft1∙γr (5.2)

 

де γr - коефіцієнт радіальної сили

 

γr = (0,44 cosδ1 - 0,7 sin δ1) (5.3)

 

На колесі: Fr2 = Fa1

 

5.1.3 Осьова сила Fa, H:

 

На шестерні:

Fa1 = Ft1∙γa = 331 H (5.4)

 

де γa - коефіцієнт радіальної сили

 

γr = (0,44 cos δ1 + 0,7 sin δ2) (5.5)

 

На колесі: Fa2 = Fr1

 

5.1 Визначення сил в зачепленні закритої передачі (циліндрична прямозуба)

 

5.1.1 Окружна сила Ft, H:

 

На колесі:

Ft2 =; (5.1)

 

На шестерні: Ft1= Ft2

 

5.1.2 Радіальна сила Fr, H:

 

На шестерні:

Fr1 = Ft1∙0,37 (5.2)

 

На колесі:

Fr1 = Fr2 (5.3)

 

5.1.3 Осьова сила Fa, H:

 

На шестерні:

Fa1 = 0 (5.4)

 

На колесі:

Fa2 -= 0 (5.5)

5.1 Визначення сил в зачепленні закритої передачі (циліндрична косозуба)

 

5.1.1 Окружна сила Ft, H:

 

На колесі:

Ft2 =; (5.1)

 

На шестерні: Ft1= Ft2

 

5.1.2 Радіальна сила Fr, H:

 

На шестерні:

Fr1 = (5.2)

 

На колесі:

Fr1 = Fr2 (5.3)

 

5.1.3 Осьова сила Fa, H:

 

На шестерні:

Fa1 = (5.4)

 

На колесі:

Fa2 -= Fa1 (5.5)

 

5.2 Визначення сил, від відкритої передачі (пасової)

 

5.2.1 Консольна сила

FВП = (5.6)

5.2 Визначення сил, від відкритої передачі (ланцюгової)

 

5.2.1 Консольна сила

FВП = kBFt+2Fo (5.6)

 

Таблиця5.1 Силові навантаження валів

Параметр Шестерня Колесо
Колова сила Ft, Н    
Радіальна сила Fr, Н    
Осьова сила Fa, Н    
Сила від відкритої предачіFвп, Н  

 


ПК 5.0505204.ГР.ВАР.01.06 ПЗ

6 Проектний розрахунок валів редуктора.

 

6.1 Вибір матеріалу валів

 

Для проектованого редуктора обираємо для виготовлення валів термічно оброблену середньовуглецьову сталь 45 або леговану сталь 40Х, з припустимими напруженнями на крученняτК=10...20 Н/мм2, причому для швидкохідного вала необхідно призначати менше значення, а для тихохідного відповідно більше.

 

6.2 Визначення геометричних параметрів ступеней валів (циліндричний редуктор)

УВАГА! Всі отримані значення діаметрів і довжин ступеней необхідно скорегувати до найближчого стандартного значення за таблицею 8.

 

6.2.1 Швидкохідний вал - шестерня

 

6.2.1.1 Перша ступінь - під елемент відкритої передачі та напівмуфту:

 

d= (6.1)

 

l = (1,0…1,5) d (6.2)

 

6.2.1.2 Друга ступінь - під ущільнюючу кришку та підшипник:

 

d = d + 2t (6.3)

 

де t - висота бортика (таблиця 17)

УВАГА! Отримане значення діаметру другого ступеню необхідно підкорегувати у відповідності з діаметром внутрішнього кільця підшипника (таблиця 22)

 

l = 1,5 d (6.4)

6.2.1.3 Третій ступінь - під шестерню:

 

d = d + 3,2r (6.5)

де r - координати фаски підшипника (таблиця 17)

 

l =b1+2a (6.6)

 

де a = 10 мм – відстань від краю шестерні до внутрішньої стінки корпуса редуктора.

 

6.2.1.4 Четвертий ступінь - під підшипник:

 

d = d (6.7)

l = В (6.8)

де В – ширина підшипника (таблиця 22)

 

6.2.2 Тихохідний вал – вал колеса

 

6.2.2.1 Перша ступінь - під зірочку відкритої передачі та напівмуфту:

 

d= (6.1)

 

l = (1,0…1,5) d (6.2)

 

6.2.2.2 Друга ступінь - під ущільнюючу кришку та підшипник:

 

d = d + 2t (6.3)

 

де t - висота бортика (таблиця 17)

УВАГА! Отримане значення діаметру другого ступеню необхідно підкорегувати у відповідності з діаметром внутрішнього кільця підшипника (таблиця 22)

 

l = 1,25 d (6.4)

6.2.2.3 Третій ступінь - під колесо:

 

d = d + 3,2r (6.5)

де r - координати фаски підшипника (таблиця 17)

 

l– визначається графічно на ескізній компоновці

 

6.2.2.4 Четвертий ступінь - під підшипник:

 

d = d (6.6)

 

l = В (6.7)

де В – ширина підшипника (таблиця 22)

 

6.2.2.5 П’ята ступінь - упорна:

 

d = d + 3f (6.8)

де f – величина фаски (таблиця 17)

 

l– визначається графічно на ескізній компоновці

 

Таблиця 6.1 Параметри валів і підшипників редуктора

Швидкохідний вал - шестерня Тихохідний вал – вал колеса Підшипник  
Внутрішній діаметр d Зовнішній діаметр D Ширина B  
Діаметр Довжина Діаметр Довжина  
d   l   d   l   марка підшипника    
d   l   d   l          
d   l   d   l граф. марка підшипника    
d   l   d   l          
d   l   d   l граф.        
                         

 


 

 

Рисунок 6.1 Ескізне компонування циліндричного редуктора


6.2 Визначення геометричних параметрів ступеней валів (конічний редуктор)

УВАГА! Всі отримані значення діаметрів і довжин ступеней необхідно скорегувати до найближчого стандартного значення за таблицею 8.

 

6.2.1 Швидкохідний вал - шестерня

 

6.2.1.1 Перша ступінь - під елемент відкритої передачі та напівмуфту:

 

d= (6.1)

 

l = (1,0…1,5) d (6.2)

 

6.2.1.2 Друга ступінь - під ущільнення:

 

d = d + 2t (6.3)

 

де t - висота бортика (таблиця 17)

УВАГА! Отримане значення діаметру другого ступеню необхідно підкорегувати у відповідності з діаметром внутрішнього посадочного отвору манжетного ущільнення (таблиця 24)

 

l = 0,6 d (6.4)

6.2.1.3 Третій ступінь - під шестерню:

 

d = d + 3,2r (6.5)

де r - координати фаски підшипника (таблиця 17)

 

l =a (6.6)

 

де a = 8…10 мм – відстань від краю шестерні до внутрішньої стінки корпуса редуктора.

 

6.2.1.4 Четвертий ступінь - під підшипник:

 

d = d + (2…4 мм) (6.7)

УВАГА! Отримане значення діаметру другого ступеню необхідно підкорегувати у відповідності з діаметром внутрішнього кільця підшипника (таблиця 23)

 

l = 2· d+ Т (6.8)

 

де Т – ширина підшипника (таблиця 23)

 

6.2.1.5 П’ятий ступень - під різьбу:

УВАГА! Діаметр ступеню d визначається у залежності від d за таблицею, діаметр різьби повинен бути більшим ніж діаметр ступеню d

 

d = (6.5)

l = 0,4∙ d (6.6)

 

де a = 8…10 мм – відстань від краю шестерні до внутрішньої стінки корпуса редуктора.

6.2.2 Тихохідний вал – вал колеса

6.2.2.1 Перша ступінь - під зірочку відкритої передачі та напівмуфту:

 

d= (6.1)

 

l = (1,0…1,5) d (6.2)

 

6.2.2.2 Друга ступінь - під ущільнюючу кришку та підшипник:

 

d = d + 2t (6.3)

 

де t - висота бортика (таблиця 17)

УВАГА! Отримане значення діаметру другого ступеню необхідно підкорегувати у відповідності з діаметром внутрішнього кільця підшипника (таблиця 23)

 

l = 1,25 d (6.4)

6.2.2.3 Третій ступінь - під колесо:

 

d = d + 3,2r (6.5)

де r - координати фаски підшипника (таблиця 17)

 

l – визначається графічно на ескізній компоновці

 

6.2.2.4 Четвертий ступінь - під підшипник:

 

d = d (6.6)

 

l = Т (6.7)

де Т – ширина підшипника (таблиця 23)

 

6.2.2.5 П’ята ступінь - упорна:

 

d = d + 3f (6.8)

де f – величина фаски (таблиця 17)

 

l – визначається графічно на ескізній компоновці

 

Таблиця 6.1 Параметри валів і підшипників редуктора

Швидкохідний вал - шестерня Тихохідний вал – вал колеса Підшипник  
Внутрішній діаметр d Зовнішній діаметр D Ширина Т  
Діаметр Довжина Діаметр Довжина  
d   l   d   l   марка підшипника  
d   l   d   l          
d   l   d   l граф. марка підшипника  
d   l   d   l          
d   l   d   l граф.        

 

 

 
 

Рисунок 6.2 - Ескізне компонування конічного редуктора


ПК 5.0505204.ГР.ВАР.01.07 ПЗ

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Курсове проектування деталей машин методичний посібник

Полтавський будівельний технікум.. транспортного будівництва.. курсове проектування..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Проектний розрахунок

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Полтава - 2010
Курсове проектування Деталей машин. Методичний посібник. Полтава.: ПБТТБ, 2010   Укладач: Семенко К.В. - викладач вищої категорії.   &nbs

Загальний ККД приводу
  hзаг=hВПhППК2hЗП (1.1)   1.1.2 Потужність на валу барабана:   Р

Частота обертання барабана
  nб= (1.5)     1.1.6 Визначаємо

КОНСТРУКТИВНЕ КОМПОНУВАННЯ ПРИВОДУ
7.1 Конструктивні розміри шестерні Шестерня виконується суцільно з валом, розміри шестерні визначені в задачі 3, а вала в задачі 6 у відповідних пунктах, тому окремо розра

ПОСАДКИ ОСНОВНИХ ДЕТАЛЕЙ РЕДУКТОРА
Посадки назначаємо в відношенні із вказівками [1 (табл. 10.13).] Посадка зубчатого колеса на вал Н7/p6 поГОСТ25347-82, така ж посадка і для шестерні. Посадка зірочки ланцюгової пе

Складання редуктора
  В цьому підрозділі студент виконує опис складання редуктора з окремих деталей та вузлів. порядок регулювання налаштування окремих елементів передачі та опор. Способи герметизації по

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги