ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Слово «аспірант» походить від латинського вислову «dum spiro spero», що в перекладі з латинської мови означає, «поки дихаю, сподіваюся». В етимології цього слова простежується високе поняття – дух. Отже, аспірант – це майбутній вчений, людина, покликана самовіддано служити духу науки. Це повинно бути основною мотивацією рішення про вступ на навчання в аспірантуру для кожної молодої людини, що стоїть перед вибором свого життєвого шляху.

Інститут аспірантури у навчальних закладах УРСР було створено в 1922 р. відповідно до «Положення про порядок підготовки наукових робітників при вищих навчальних закладах та науково-дослідних інститутах». Цей документ започаткував систему підготовки кадрів для задоволення потреб народного господарства і культури в працівниках вищої кваліфікації, а ВНЗ – викладацьким складом. У 1922 р. був відкритий відділ аспірантури і в Харківському Технологічному інституті.

У Харківському Технологічному інституті (раніше практичний технологічний інститут) підготовка науково-педагогічних кадрів велася з дня заснування інституту. Науково-дослідна робота проводилася вузівськими кафедрами, які очолювали видатні вчені, професори - визнані дослідники у певній галузі знань. Наприклад, серед вихованців видатного вченого, професора А.П. Лідова випускник ХТІ 1898 Фокін С.А. – відомий вчений, професор, який продовжив дослідницьку діяльність в області жирів. Викладав у Київському політехнічному інституті. Керував будівництвом і перша в Росії промислової установки для гідрогенізації масел.

На час організації аспірантури в Харківському Технологічному інституті значилося 5 аспірантів, зарахованих за колишніми, дорадянських положенням.

У 1922 році було прийнято ще 14 аспірантів. Серед них

В.Н. Кияниця, С. Аронович, В. Майзель, Ф.А. Жмарев, А.А. Бєліков та ін.. У 1923 р. аспірант були затверджені ще 6 чоловік: на кафедрі сільськогосподарських машин – А.Д. Брускин і В. Кастерін, на хімічних кафедрах – Г.Л. Юхновський, Л.М. Майер, М.І. Некрич.

Серед випускників аспірантури слід відзначити Юхновського Григорія Лазаревича - відомого вченого-хіміка, організатора і першого завідувача кафедри хімічної технології лаків, фарб і лакофарбових виробів, професора, заступника директора ХХТІ (1937 -1939); Брускіна Олександра Давидовича – першого головного інженера Харківського тракторного заводу , директора Челябінського тракторного заводу, наркома важкої промисловості СРСР; Підгороного А.Н. професора, заступника першого директора Харьківського інституту машинобудування, Окомбі Саіс Андре, к.т.н., професора, міністра науки та освіти Республіки Конго,Аруса Мохаммед Хабіба, д.т.н., професора університету Латтакія (Сирія),директора нафтопереробного заводу та ін.

Аспірантура НТУ «ХПІ» здійснює підготовку аспірантів з інженерних напрямків практично по всьому спектру спеціальностей машино та приладобудівних галузей народного господарства, а також з біологічних, економічних, педагогічних, економічних, військових спеціальностей.

Наукове керівництво аспірантами здійснюють понад 160 докторів наук, професорів і більше 300 кандидатів наук, доцентів.

Підготовка аспірантів ведеться на всіх факультетах університету. Іноземні громадяни також мають можливість навчатися в аспірантурі та докторантурі університету. За останній час в аспірантурі університету навчається іноземних аспіранта з Лівану, Китаю, Іраку, В'єтнаму, Нігерії. Сирії, Тунісу, Єгипту, Кувейту та ін..

Починаючи з 1950 року більш ніж 4000 осіб захистили кандидатські дисертації та 420 – докторські. Таким чином очевидним є істотний внесок аспірантури НТУ «ХПІ» у становлення та розвиток науково-промислового потенціалу нашої каїни, у виховання науково-технічної інтелігенції, підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації для народного господарства і, зокрема, викладачів вищої школи.

ПРАВОВІ І ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПІДСТАВИ ДІЯЛЬНОСТІ АСПІРАНТУРИ НТУ «ХПІ»