ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ КАНДИДАТСЬКИХ ІСПИТІВ

9.1. Кандидатські іспити є складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових кадрів. Кандидатські іспити проводяться з метою встановлення глибини професійних знань, наукового і культурного кругозору здобувачем наукового ступеня, підготовки його до самостійної науково-дослідної діяльності. Складання іспитів здобувачем є обов’язковою для присудження їм наукового ступеня кандидата наук.

9.2. Кандидатські іспити складаються з філософії, іноземної мови та української мови і спеціальності.

Кандидатський іспит з іноземної мови може складатися з англійської, німецької, іспанської, італійської, французької мов. Якщо для написання дисертації потрібні знання іншої іноземної мови, керівник вищого навчального закладу, наукової установи може дозволити складання кандидатського іспиту з цієї мови.

9.3. Здобувач, який має вищу освіту із спеціальності, що не відповідає галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, на підставі рішення відповідної спеціалізованої вченої ради складає два додаткові кандидатські іспити із наукових спеціальностей відповідної галузі науки за Переліком спеціальностей наукових працівників.

9.4. Кандидатські іспити із спеціальності складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації та у наукових установах, деяких відкрита аспірантура або є спеціалізована вчена рада з відповідної наукової спеціальності. Кандидатські іспити із спеціальності приймаються за програмами, що складаються з двох частин: типової програми, затвердженої Міносвіти, і додаткової програми, що розробляється відповідною кафедрою, відділом, лабораторією.

9.5. Додаткова програма кандидатського іспиту із спеціальності повинна включати нові розділи відповідної наукової спеціальності і питання, пов'язані з напрямом досліджень здобувача, а також враховувати останні досягнення у відповідній галузі науки і найновішу наукову літературу.

9.6. За рішенням приймальної комісії кандидатський іспит із спеціальності, залежно від обсягу матеріалу, може проводитися двома етапами з виставленням загальної оцінки.

9.7. Аспірантам (здобувачам), які складатимуть кандидатський іспит зі спеціальності, необхідно подати до початку сесії у відділ докторантури і аспірантури додаткову програму та екзаменаційні питання (або білети) за основною програмою, за відсутності затвердженої додаткової програми та переліку екзаменаційних питань аспірант (здобувач) до складання іспиту не допускається (додаток Е).

При поданні дисертаційної роботи для захисту до спеціалізованої вченої ради іспит може бути прийнятий поза термінами сесії.

9.8 Кандидатські іспити з філософії складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, які мають самостійні кафедри філософії або суспільних наук (за наявності в штаті не менше одного доктора філософських наук).

Кандидатські іспити з філософії приймаються за типовими програмами, затвердженими Міносвіти. Умовою допуску до складання кандидатського іспиту з філософії є своєчасне виконання реферату, що за перевіркою отримав позитивну оцінку. Рекомендації щодо написання реферату та їх орієнтовану тематику можна одержати на кафедрі філософії для ознайомлення. Обрана тема реферату повинна буди затверджена керівництвом кафедри.

Реферат необхідно подати на кафедру для перевірки не пізніше 10 днів до початку екзаменаційної сесії. Аспіранти стаціонарної форми навчання повинні захистити реферат на семінарських заняттях з філософії. Аспіранти-заочники та здобувачі доповідають основний зміст реферату під час складання кандидатського іспиту.

З метою підготовки до кандидатського іспиту щорічно за встановленим розкладом для аспірантів стаціонару читається курс лекцій з філософії та проводяться семінарські заняття; для аспірантів-заочників та здобувачів читаються оглядові лекції. Щотижня на кафедрі проводяться індивідуальні консультації.

9.9. Кандидатські іспити з іноземної мови складаються у вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації, які мають самостійні кафедри іноземних мов, у Центрі наукових досліджень та викладання іноземних мов Національної академії наук та його відділеннях, у науково-консультативному центрі Української аграрної академії наук, Центрі з прийому кандидатських іспитів Академії педагогічних наук, Центрі підготовки кадрів для фінансової системи України Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів.

Кандидатські іспити з іноземної мови приймаються за типовими програмами, затвердженими Міносвіти.

Кандидатській іспит з української мови приймається за типовою програмою, затвердженою Міносвіти.

Іноземні аспіранти як іноземну мову складають іспит з української або російської мови.

9.10. Комісії з приймання кандидатських іспитів з кожної дисципліни призначаються керівником вищого навчального закладу, наукової установи у складі голови комісії (заступника керівника, декана факультету денної форми навчання вищого навчального закладу, начальника відділу наукової установи) і не менше двох членів з-поміж кваліфікованих спеціалістів – докторів і кандидатів наук. Кандидатський іспит зі спеціальності складається за двома програмами: типовою, затвердженою Міністерством освіти і науки України і додатковою, яка розробляється відповідно кафедрою персонально для кожного аспіранта (здобувача) і затверджується вченою радою факультету не пізніше ніж за два місяці до строку складання кандидатського іспиту. Додаткова програма повинна включати нові розділи відповідно до наукової спеціальності, питання, пов’язані з напрямком досліджень аспіранта (здобувача), враховувати останні досягнення у відповідній галузі науки та містити список найновішої літератури (за останніх 5 років). Зразок оформлення титульної сторінки додаткової програми у додатку

Кандидатський іспит зі спеціальності повинен виявляти рівень теоретичної та професійної підготовки здобувача наукового ступеня, знання загальних концепцій, основних теоретичних та практичних проблем, історію формування та розвитку даної галузі науки, виявити обізнаність з наукової літератури, включаючи періодичні видання, та володіння сучасними методами наукових досліджень. Здобувач повинен показати знання сучасного стану проблем та перспектив розвитку відповідної галузі науки, актуальність, новизну та практичне значення досліджень за темою дисертації. За рішенням комісії іспит залежно від обсягу матеріалу може проводитись у два етапи з виставленням загальної оцінки.