Еталони відповідей (Тема 12 - “Загальна гнійна інфекція. SIRS. Cепсис”.

1)а,б,в; 2) а,б,д; 3) а,б,г,д; 4) а,б,в,д; 5) а,б; 6) а,б,г; 7) а; 8) а,б,в,г; 9)а,б,в,д;

10)а,г,д; 11) а,б,г,д; 12) а,б,в,д; 13) а,г; 14) а,б,д; 15) а,в,д; 16) а,б,в; 17) а; 18) б; 19) в; 20) б,д; 21) а,б; 22) а; 23) г; 24) д; 25) а,г,д,е; 26) г; 27) а; 28) б; 29) а,б; 30) в

 

1. Хворий 20 років, звернувся зі скаргами на болючість в області правої сідниці, наявність там набряку. При огляді в області сідниці відмічається обмежена болючість, болюча припухлість, над якою шкіра гіперемована. Відмічається місцева гіпертермія. Симптом флюктуації позитивний. Визначено наявність абсцесу. Ваша тактика?

а) Розтин та дренування гнійника, призначення антибіотиків широкого

спектру дії;

б) Місцеві аплікації димексидом;

в) Призначення антибіотиків широкого спектру дії та сульфаніламідних

препаратів;

г) Фізіотерапевтичне лікування;

д) Введення протиправцевої сироватки і препаратів для стимуляції

імунітету.

 

1. У хворого опік полум’ям ІІ, ІІІА і Б степені обох рук, грудей, живота. Загальна площа опіку близько 35% поверхні тіла, з них глибоких – 28% поверхні тіла. Опік отримав 4 тижні тому. Загальний стан хворого тяжкий. Температура тіла 38,1 ºС, пульс 92 уд/хв, аритмічний, АТ 125/70 мм. рт. ст. Визначте період опікової хвороби ?

а) Опікова септикотоксемія;

б) Опіковий шок;

в) Гостра опікова токсемія;

г) Реконвалесценція;

д) Хронічний опіковий шок.

 

1. В хірургічний відділ по швидкій допомозі поступив хворий з великим набряком правої половини обличчя та верхньої губи. Температура 40 ºС. На верхній губі справа гнійно-некротична ділянка м’яких тканин з двома гнійними стержнями. Ваш діагноз ? Які ускладнення цього захворювання ?

а) Сепсис;

б) Менінгіт;

в) Флегмона;

г) Гайморит;

д) Синустромбоз.

 

1. Хворий 40 років був прооперований з приводу флегмони поперекової ділянки. У нього знову різко підвищилась температура тіла до 38 ºС, з’явились явища інтоксикації, зросла кількість лейкоцитів в крові. В рані, яка майже очистилась від некротичних тканин і виповнювалась грануляціями з’явились гнилісні виділення, грануляції стали блідими. Яке ускладнення виникло у даного хворого?

а) Гнилісна флегмона;

б) Бешихове запалення;

в) Сепсис;

г) Алергічна реакція;

д) Ерізіпелоїд.

 

1. У хворого, який лікувався в амбулаторних умовах з приводу фурункулу стан різко погіршився: з’явився головний біль, пропасниця, на шкірі геморагічні висипання. Про яке ускладнення фурункулу слід думати в даному випадку ? Тактика лікаря ?

а) Сепсис. Негайна госпіталізація;

б) Фурункульоз. Негайна госпіталізація;

в) Лімфаденіт. Призначити антибіотикотерапію;

г) Бешихове запалення. Змінити антибіотик;

д) Алергічна реакція. Відмінити антибіотикотерапію.

 

6. У хворої Н, 35 років, на 5 добу після оперативного втручання з приводу гнійного парапроктиту загальний стан погіршився: зросла температура тіла до 40⁰С, частота пульсу 100 уд/хв, частота дихання 23 за хв., АТ 90/50 мм рт.ст. В аналізі крові кількість лейкоцитів 18х10⁹/л, к-ть паличкоядерних нейтрофілів – 26%. Місцево: прогресують некротичні зміни тканин. Про яке ускладнення слід поміркувати ?

а) Сепсис;

б) Нагноювання рани;

в) Газова гангрена;

г) Тазовий перитоніт;

д) Флегмона тазової клітковини;

 

1. У пацієнта виявлено гострий остеоміеліт нижньої третини стегна на 6–7 день хвороби. При пункції м'яких тканин одержано гній. Ваша тактика ?

 

8. В хірургічне відділення поступив хворий в стані септичного шоку. Об’єктивно: різко виражена гіпертермія, ЧД 25 за хв., пульс – 110/хв., ЧСС – 110/хв., АТ 105/70 мм.рт.ст., знижена артеріовенозна різниця по кисню. Хворий занепокоєний. Діурез адекватний. Яка фаза септичного шоку у хворого ?

а) гіпердинамічна;

б) Період “ холодної гіпотензії ”;

в) Фаза незворотного шоку;

г) Фаза зворотнього шоку.

 

9. У хворої С., 37 років на 10 день після розкриття флегмони лівого стегна різко погіршився загальний стан. З’явилася жовтяниця склер та шкіри, прогресуюча анемія зі зсувом лейкоцитарної формули вліво. Репаративні і регенеративні процеси в рані сповільнені. Дослідження крові на бактеремію від’ємні. Яке ускладнення виникло у хворої?

а) Блискавичний сепсис;

б) Септичний шок;

в) Септикопіємія;

г) Хронічний сепсис;

д) септицемія.

 

10. У хворої 26 років, після операції з приводу гнійного лактаційного мастіту післяопераційний період ускладнився пневмонією, артеріальною гіпотонією, анурією. Загальний стан тяжкий, температура тіла 38,5 ⁰С. Діагностований сепсис. На основі яких ознак діагностований сепсис ?

а) Поліорганна недостатність;

б) Артеріальна гіпотонія;

в) Підвищення температури тіла;

г) Наявність гнійного вогнища інфекції;

д) Анурія.

 

 

Відповіді: 1) а; 2) а; 3) д; 4) в; 5) а; 6) а; 8) а; 9) б; 10) а.

7) -розріз, остеоперфорація, гумовий випускник, внутрішньокісткове

введення антибіотиків;

 

1. Розлади кровообігу, що можуть викликати некроз тканин та органів виникають як наслідок:

а) порушення серцевої діяльності;

б) тривалого спазму чи облітерації судини;

в) стиснення чи поранення судин;

г) порушення хімізму крові;

д) гіповітамінозу;

е) ожиріння.

 

2. Умови, що впливають на швидкість та ступінь поширення змертвіння:

а) гематобластози;

б) саркоми;

в) проникаюча радіація;

г) переохолодження;

д) анатомо-фізіологічні особливості;

е) наявність чи відсутність інфекції.

 

3. За клінічним перебігом розрізняють такі види гангрени:

а) коагуляційна;

б) суха;

в) волога;

г) колікваційна;

д) анаеробна;

е) септична.

 

4. При сухій гангрені спостерігаємо:

а) обмежовується частиною сегмента;

б) блідість, мармуровість шкіри;

в) виражений біль;

г) виражена інтоксикація;

д) значний набряк тканин;

е) інтоксикація відсутня або незначна.

 

5. Демаркаційний вал формується:

а) для відмежування змертвілої тканини;

б) при сухому некрозі;

в) при сухій гангрені;

г) при вологій гангрені;

д) при приєднанні гнильної мікрофлори.

 

6. Для муміфікації типовим є:
а) добре збережена мікроскопічна структура органів і тканин;
б) різко порушена мікроскопічна структура органів і тканин;
в) повна нерозрізненість мікроскопічної структури органів і тканин;

 

7. Частіше волога гангрена розвивається за умови:

а) гіпостенії;

б) гіперстенії;

в) швидкого порушення кровообігу;

г) пастозності, набряків;

д) одразу після сухої;

е) наявності коагуляційного некрозу.

 

8. Локальні ознаки вологої гангрени:

а) відсутність чутливості;

б) відсутність рухів;

в) різко наростаючий набряк тканин;

г) блідість тканин;

д) шкіра мармурова, холодна;

е) відсутність пульсу.

 

9. Інтоксикація при вологій гангрені є наслідком:

а) всмоктування продуктів розпаду тканин;

б) всмоктування бактеріальних токсинів;

в) зниження артеріального тиску;

г) наявності демаркаційного валу;

д) відсутності рухів;

е) імунодефіциту.

 

10. Для виразок характерно:

а) дефект покривів та глибше лежачих тканин;

б) відсутність чи слабо виражені процеси регенерації;

в) здебільшого хронічний перебіг;

г) переважання регенеративних процесів;

д) відсутність мікрофлори;

е) посилення мікроциркуляції.

 

11. Важливим елементом консервативного лікування виразок є:

а) при підняте положення кінцівки;

б) очищення виразкового дефекту за допомог різних мазей під пов’язкою;

в) активізація регенеративних процесів;

г) підвищення артеріального тиску;

д) автодермопластика;

е) калорійне, збагачене вітамінами та мікроелементами харчування.

 

12. За походженням нориці поділяються:

а) внутрішні;

б) зовнішні;

в) бокові;

г) серединні;

д) вроджені;

е) набуті.

 

13. Особливістю перебігу епітеліальних та губоподібних нориць є:

а) потребують оперативного втручання;

б) самостійно загоюються на будь-якому етапі;

в) самостійно не загоюються;

г) самостійно загоюються, коли вміст перестає виділятися норичним ходом;

д) потребують лише консервативного лікування.

 

14. В яких ділянках найчастіше розвиваються пролежні:

а) крижі;

б) поперек;

в) сідниці;

г) потилиця;

д) п’яти;

е) задня поверхня гомілки.

 

15. Основний принцип лікування трофічних виразок:

а) етіологічний;

б) патогенетичний;

в) хірургічний;

г) вичікувальний;

д) антибіотикотерапія.

 

16. При сухій гангрені в тканині відмічається:

а) реактивний набряк;

б) коагуляцій ний некроз;

в) регенеративний набряк;

г) змішаний некроз,

д) виражений лімфангіт.

 

17. Демаркаційну лінію спостерігаємо:

а) сепсисі;

б) сухій гангрені;

в) вологій гангрені;

г) розпаді тканин;

д) норицях.

 

18. Розпад тканини та всмоктування токсинів – особливість:

а) присутності стороннього тіла;

б) сухої гангрени;

в) вологої гангрени;

г) коагуляційного некрозу;

д) облітеруючого атеросклерозу.

 

19. Некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться:

а) одразу при постановці діагнозу;

б) при повному та чіткому формуванні демаркаційного валу;

в) не проводиться;

г) на початку формування демаркаційної лінії.

 

20. Методом лікування вологої гангрени є:

а) ампутація при формуванні демаркаційного валу;

б) щадні некректомії;

в) органозберігаючі операції;

г) рання ампутація для збереження життя пацієнта;

д) ампутація не проводиться.

 

21. Гангрена органів черевної порожнини є:

а) сухою;

б) вологою;

в) некротичною;

г) коагуляційним некрозом;

д) нелікованою.

 

22. Гангрена органів живота проявляється:

а) перитонітом;

б) хронічним абдомінальним синдромом;

в) гіпертонічною хворобою;

г) інфарктом міокарда;

д) гепатозом;

е) холецистом.

 

23. Трофічні виразки виникають внаслідок:

а) звиразкування пухлин;

б) порушення живлення тканини;

в) після радикального лікування;

г) травматичного пошкодження;

д) приєднання інфекції;

 

24. Гранулюючі нориці характеризуються:

а) стінки утворені слизовою оболонкою;

б) для їх закриття необхідно оперативне втручання обов’язково;

в) завжди внутрішні;

г) стінки утворені кишковим епітелієм;

д) стінки покриті грануляціями;

е) стінки вистелені епітелієм.

 

25. З метою виявлення напрямку норичного ходу застосовується:

а) сцинтіграфія;

б) флюрографія;

в) фістулографія;

г) термографія;

д) допплер-обстеження.

 

26. Вкажіть найбільш часті причини емболії кінцівок:

а) пристінковий тромб лівої половини серця;

б) тромбофлебіти кінцівок;

в) атеросклеротичні бляшки в кінцівках;

г) порушення згортальної системи крові;

д) аневризма черевного відділу аорти.

 

27. При наданні допомоги хворим з гострою артеріальною оклюзією показано:

а) спокій кінцівки;

б) масаж кінцівки;

в) накладання джгута;

г) зігрівання кінцівки;

д) охолодження кінцівки.

 

28. Як розташовується норицевий хід при інтрасфінктерному парапроктиті ?
а) між слизовою та сфінктером;
б) проходить через сфінктер;
в) розташований за сфінктером;

 

29. Відсутність пульсації на магістральних артеріях кінцівки, блідість шкіри з мармуровим відтінком, геморагічні плями, ознаки лімфангіту і відсутність поверхневої і глибокої чутливості, з позитивним симптомом “нитки” вказують на:

а) суху гангрену;

б) діабетичну ангіопатію;

в) вологу гангрену;

г) посттромботичний синдром;

д) облітеруючий атеросклероз.

 

30. Яка лікувально-утримуюча пов’язка є методом вибору при лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок:

а) цинк-желатинова;

б) гіпсова;

в) лейкопластирна;

г) з мазями на жировій основі;

д) гіпертонічна;

е) стискаюча.

 

Еталони відповідей: (Тема 13 “Змертвіння. Некрози. Гангрени. Виразки.Нориці”).

1) а,б,в,г; 2) в,г,д,е; 3) б,в; 4) а,б,в,е; 5) а,б,в; 6) б; 7) б,в,г; 8) а,б,в,г,д,е; 9) а,б;

10) а,б,в; 11) а,б,в,е; 12) д,е; 13) а,в; 14) а,б,г,д; 15) а,б,в; 16)б; 17) б; 18) в; 19) б;

20) г, 21) б; 22) а; 23) б; 24) д; 25) в; 26) а; 27) а,д; 28) а; 29) в,б; 30) а.

 

1. У хворого після розкриття флегмони на стопі з’явилася нориця, що довго не загоюється. Яке обстеження необхідно зробити для визначення етіології нориці?

а) артеріографію;

б) фістулографію;

в) розгорнуту формулу крові;

г) рентгенографію ступні;

д) ультразвукове обстеження ступні.

 

2. У недіагностованій закритій травмі, де постраждала підколінна артерія, розвинулась на третю добу різко виражена контрактура м'язів гомілки і стопи, порушення пасивної рухливості в гомілковоступневому суглобі, виражений субфасціальний набряк. Що виникло, яка повинна бути тактика?
а) У хворого середній ступінь ішемії і йому показана відновлювана операція

на підколінній артерії;
б) У хворого III важкий ступінь ішемії і йому показана відновлювана операція

на підколінній артерії з наступною дезінтоксикацією;
в) У хворого IV ступінь незворотних змін тканин, відновлення кровотоку в

кінцівці небезпечне для життя, показано ампутація кінцівки;
г) Показане спостереження, інтенсивна дезінтосикаційна терапія, введення

великих доз диуретиків.

 

3. Терміни в межах яких в умовах холодової консервації, ще можлива реплантація окремих пальців є?
а) До 6 - 8 годин;
б) До 8 - 10годин;
в) До 4 - 6 годин;
г) До 10- 14 годин;
д) До 14 - 18 годин;
е) До 18 - 24 годин.

 

4. Вкажіть оптимальний об'єм оперативного втручання при відмороженні ІІІ ступеня:
а) Невідкладне хірургічне лікування не показане (погіршить стан хворого);
б) Розкриття міхурів, висічення змертвілого епітелію;
в) Некректомія на 4 - 6 добу;
г) Некректомія на 8 - 12 добу;
д) Некректомія на 16 - 21 добу;

 

5. В яких випадках проводиться негайна некректомія чи ампутація при сухій гангрені ?

 

6. Які ускладнення виникають у хворих з оклюзійними захворюваннями на фоні цукрового діабету ?
а) Некроз пальців стопи, флигмона стопи, гомілки;
б) Гіперлікемічна кома;
в) Лімфангоїт;
г) Бешихове запалення;
д) Пневмонія.

 

7. У хворого Є., 30 років, 3 роки тому виникли біль у лівій гомілці під час ходьби, “переміжна” кульгавість через кожні 100 м. Ліві стопа і гомілка – синьо-червоного кольору, холодні на дотик. Пульс на артеріях лівої стопи відсутній. На стопі і пальці наявна глибока некротична виразка. Позитивний симптом плантарної ішемії. Ваш діагноз ?

а) Облітеруючий ендартеріїт лівої нижньої кінцівки в некротичній стадії;

б) Облітеруючий атеросклероз лівої нижньої кінцівки;

в) Діабетична ангіопатія;

г) Тромбофлебіт лівої нижньої кінцівки;

д) Гострий тромбоз лівої підколінної артерії.

 

8. Пацієнт Г., віком 62 роки, хворіє цукровим діабетом 5 років, 3 дні тому у нього почорніли І і ІІ пальці правої ступні, підвищилася температура тіла до 38,7 ^оС. Об’єктивно: права ступня і нижня третина гомілки набряклі, І і ІІ пальці – чорного кольору, наявні явища лімфангоїту. Тканини мають гнильний запах. Цукор крові – 12 ммоль/л. Ваш діагноз ?

а) Газова гангрена правої ступні;

б) Волога гангрена правої ступні на ґрунті цукрового діабету;

в) Облітеруючий атеросклероз правої нижньої кінцівки ІІІ ст..;

г) Облітеруючий ендартеріїт правої нижньої кінцівки ІІІ ст.;

д) Хвороба Рейно.

 

9. Хворий В., 35 років, госпіталізований зі скаргами на біль у правій гомілці, наявність нориці, що не заживає 3 місяці. Об’єктивно: набряк правої гомілки; у її верхній третині на внутрішній поверхні є нориця розміром 0,5х0,5 см з виділенням гною. На рентгенограмі в двох проекціях – деструкція великогомілкової кістки з явищами остеосклерозу та наявність секвестру. Яка причина нориці?

а) Хронічний остеомієліт правої великогомілкової кістки з наявністю секвестру;

б) Туберкульоз великогомілкової кістки;

в) Нориця м’яких тканин правої гомілки;

г) Лігатурна нориця;

д) Нейротрофічна виразка правої гомілки.

 

10. Пацієнтка В., 48 років, хворіє варикозним розширенням поверхневих вен лівої нижньої кінцівки 6 років. Два місяці тому на внутрішній поверхні лівої гомілки відкрилася виразка розміром 3х2 см з гнійними виділеннями. Якого походження ця виразка?

а) Варикозна виразка лівої гомілки;

б) Травматична виразка лівої гомілки;

в) Нейротрофічна виразка лівої гомілки;

г) Ракова виразка;

д) Виразка лівої гомілки внаслідок порушення артеріального кровообігу.

 

Еталони відповідей:

1)(б) фістулографія;

2)(в) IV ступінь незворотних змін тканин, показана ампутація кінцівки;

3)(е) до 18 – 24 годин;

4)(г) некректомія на 8 - 12 добу;

5)При приєднанні гнильної флори і переході сухої гангрени у вологу;

6)(а) некроз пальців стопи, флегмона стопи, гомілки;

7)(а) облітеруючий ендартеріїт лівої нижньої кінцівки в некротичній стадії;

8)(б) волога гангрена правої ступні на ґрунті цукрового діабету;

9)(а) хронічний остеомієліт правої великогомілкової кістки;

10)(а) варикозна виразка лівої гомілки.

 

1. В основу патологічної класифікації злоякісних пухлин покладена:

а) швидкість росту пухлини;

б) назва клітинних елементів, з яких походить злоякісна пухлина;

в) ступінь диференціації клітин;

г) розміри пухлини;

д) наявність віддалених метастазів;

е) можливість хірургічного лікування пухлини.

 

2. Згідно патогістологічної класифікації існує 4 групи злоякісних пухлин:

а) рак;

б) саркоми;

в) дрібноклітинний рак;

г) незрілі саркоми;

д) гематобластози;

е) некласифіковані пухлини.

 

3. Міжнародна класифікація злоякісних пухлин базується на динаміці трьох компонентів:

а) Т;

б) N;

в) С;

г) Д;

д) М;

е) О.

 

4. Загальні правила запису діагнозу злоякісної пухлини будь-якої локалізації:

а) морфологічне підтвердження;

б) лише згідно класифікації ТNМ;

в) лише згідно патогістологічної класифікації;

г) відповідно до розмірів пухлини;

д) відповідно до можливості радикального лікування;

е) згідно двох класифікацій: ТNМ та патогістологічної.

 

5. При виявленні терапевтом поліклініки злоякісної пухлини необхідно заповнити:

а)„Повідомлення про хворого з “вперше в житті встановленим діагнозом раку.....”;

б) статистичний талон;

в) виписку з історії хвороби;

г) медичну довідку;

д) скерування на огляд до онколога;

е) історію хвороби стаціонарного хворого.

 

6. Складовими частинами медичного діагнозу злоякісної пухлини є:

а) присутність супутньої патології;

б) наявність метастазів;

в) назва пухлини;

г) локалізація пухлини;

д) стадія захворювання;

е) клінічна група.

 

7. Пухлини умовно можна поділити на дві групи:

а) облігатні;

б) мікроінвазивні;

в) внутрішньоепітеліальні;

г) органоїди;

д) доброякісні;

е) злоякісні.

 

8. До хімічних канцерогенів, що причетні до виникнення злоякісних пухлин можна віднести:

а) нітрати;

б) нітрити;

в) пестициди;

г) гербіциди;

д) ліки;

е) інфрачервоні промені.

9. Чинники біологічного походження, що сприяють росту злоякісних пухлин:

а) нітрати;

б) гормони;

в) віруси;

г) пестициди;

д) радіація;

е) нітрити.

 

10. Поняття онкогена включає:

а) існує в кожній нормальній клітині;

б) ген, що здатний перетворити нормальну клітину в ракову;

в) більшість онкогенів в нормальній клітині не функціонують;

г) існують лише в період ембріогенезу;

д) з’являються лише в зрілому віці.

 

11. Першою умовою, що сприяє виникненню раку є:

а) зниження активності імунної системи;

б) зниження клітинного імунітету;

в) зниження функції макрофагів;

г) соціальний статус;

д) стать;

е) вік.

 

12. Системний вплив пухлини на організм проявляється:

а) шкірними синдромами (еритематозні дерматози);

б) м’язовою дистрофією;

в) енцефалопатією;

г) гематологічними паранеоплазіями;

д) мігруючими тромбофлебітами;

е) розпадом пухлини.

 

13. Найчастіші шляхи метастазування ракових клітин:

а) лімфогенний;

б) гематогенний;

в) повітряний;

г) повітряно-краплинний;

д) пиловий.

 

14. Для доброякісних пухлин характерно:

а) швидкий ріст;

б) експансивний ріст;

в) інфільтруючий ріст;

г) метастазування;

д) зміни гомеостазу організму;

е) повільний ріст.

 

15. При об’єктивному обстеженні хворого з пухлинним доброякісним утвором виявлено:

а) пальпація безболісна;

б) значно збільшені регіонарні лімфатичні вузли;

в) рухомість;

г) не спаяна з навколишніми оточуючими тканинами;

д) регіонарні лімфатичні вузли не збільшені;

е) різко болюча пальпація.

 

16. Які з перерахованих пухлин відносяться до злоякісних?

а) лейоміома,

б) фіброма,

в) поліп,

г) гемагіоендотеліома,

д) аденокарцинома.

 

17. Яке з позначень за системою ТNМ буде належати пухлині молочної залози понад 2 см в діаметрі, без метастазів в регіонарні лімфатичні вузли і внутрішні органи?

а) Т1Н2М0;

б) Т2Н0М0;

в) Т3Н0М1.

 

18. До якої стадії за вітчизняною класифікацією відноситься пухлина величиною до 2 см з поодинокими метастазами в регіонарні лімфатичні вузли?

а) І ст.;

б) ІІ ст.;

в) ІІІ ст.;

г) ІV ст.

 

19. Які з перерахованих пухлин відносяться до епітеліальних?

а) поліп;

б) рабдоміома;

в) гліома;

г) хондросаркома;

д) недиференційований рак.

 

20. Принцип абластики полягає у:

а) опроміненні операційного поля;

б) промиванні операційного поля антисептиками;

в) заходах, спрямованих на запобігання десимінації пухлинних клітин;

г) призначенні хіміотерапевтичних середників в доопераційному періоді.

 

21. Радикальне оперативне втручання при злоякісних пухлинах полягає у:

а) видаленні пухлини в межах здорових тканин;

б) відновленні анатомічної цілісності органу;

в) видаленні пухлини разом із регіональними лімфовузлами одним блоком;

г) виконанні дренуючих операцій.

 

22. Що означає ІІ клінічна група онкологічного хворого ?
а) Хворі з І-ІІ стадіями захворювання;
б) Хворі, що підлягають паліативному лікуванню;
в) Хворі, що підлягають спеціальному лікуванню;
г) Практично здорові особи після радикального лікування.

 

23. Виберіть з перерахованих такі методи лікування, які відносяться до симптома-тичного лікування:

а) хірургічне втручання;

б) хіміотерапія;

в) десенсибілізуюча терапія;

г) протизапальна терапія.

 

24. Що передбачає поняття облігатного передрака?

а) стрес;

б) гормональні зміни;

в) захворювання передує розвитку злоякісної пухлини;

г) захворювання лише в окремих випадках веде до розвитку рака;

д) наявність при біопсії ракових клітин.

 

25. Які передракові захворювання відносять до факультативних передраків?

а) стрес;

б) гормональні зміни;

в) захворювання передує розвитку злоякісної пухлини;

г) захворювання лише в окремих випадках веде до розвитку рака;

д) наявність при біопсії ракових клітин.

 

26. Поняття імплантаційного метастазу включає:

а) переніс пухлинної клітини лімфогенно;

б) переніс клітин пухлини на здорові тканини під час операції;

в) переніс пухлинних клітин гематогенно;

г) переніс пухлинних клітин крапельно;

д) переніс пухлинних клітин повітряним шляхом;

е) переніс пухлинних клітин повітряно-крапельно.

 

27. При класифікації пухлини символ Т0 відповідає:

а) окремий розмір, поширення пухлини;

б) „рак на місці”;

в) первинну пухлину не виявлено;

г) відсутність метастазування в регіонарні лімфатичні вузли;

д) відсутність віддалених метастазів;

е) наявність поодиноких метастазів в регіонарні лімфатичні вузли.

 

28. Один з періодів в розвитку клініки злоякісної пухлини – доклінічний рак триває:

а) від появи перших ракових клітин до появи клініки;

б) від появи пухлини величиною 3 см до 6 см;

в) від появи пухлини величиною 2 см до 4 см;

г) від появи клініки до виздоровлення;

д) від появи клініки до смерті.

 

29. Пухлина, побудована з жирової тканини з наявністю прошарків з волокнистої сполучної тканини:

а) фіброма;

б) ліпома;

в) міома;

г) саркома;

б) хондрома;

в) невус.

 

30. У випадку збільшення розмірів невуса, появи з його поверхні виділень необхідно запідозрити:

а) травму невуса;

б) присутність запального процесу;

в) переродження його в меланому;

г) лише наявність косметичного дефекту;

д) вірусну патологію.

е) переродження його в міому.

Еталони відповідей:

 

1) б,в; 2) а,б,д,е; 3) а,б,д; 4) а,е; 5)а,д; 6) в,г,д,е; 7) д,е; 8) а,б,в,г,д; 9)б,в; 10) а,б,в;

11) а,б,в; 12) а,б,в,г,д; 13) а,б; 14) б,е; 15) а,б,г,д; 16) г,д; 17) б; 18) в; 19) а,д; 20) в; 21) в; 22) в; 23) б; 24) в; 25) г; 26) б; 27) в; 28) а; 29) б; 30) в.

1. Хворий 66 років звернувся до онколога зі скаргами на затримання газів, часті закрепи, появлення слизу та гною в калі. При пальцевому обстеженні виявлена пухлина в наданальному каналі та стенозування кишки. Гістологічне дослідження виявило аденокарціному прямої кишки. Вкажіть вибір операції, який можливо виконати у цього хворого.

а) Черевно-промежинна екстерпація прямої кишки (операція Кеню-Майсла) з

формуванням протиприродного відхідника;

б) Передня резекція прямої кишки;

в) Операція Гартмана;

г) Резекція прямої кишки з наданальним анастамозом;

д) Операція – черевно-анальна резекція.

 

2. У хворої А., 20 років в правій поперековій ділянці визначається об’ємне утворення до 7 см в діаметрі, яке виникло 4 роки тому і повільно збільшується. При пальпації воно м’якої консистенції, не болюче з чіткими контурами, зміщується, з шкірою не спаяне. Про яке захворювання можна подумати ?

а) Атерома;

б) Абсцес;

в) Флегмона;

г) Бешиха;

д) Ліпома;

е) Гематома.

 

3. Жінка 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на болі в лівій молочній залозі. На обліку у терапевта в зв’язку з гіпертонічною хворобою, у ендокринолога – в зв’язку з хронічним аутоімунним тиреоїдітом. При об’єктивному обстеженні патологічних змін у молочних залозах не виявлено. Який найбільш ефективний метод уточнюючої діагностики у даному випадку ?

а) Пальпація молочних залоз;

б) Мамографія;

в) Термографія;

г) Ультразвукова діагностика;

д) Пункційна біопсія молочних залоз.

 

4. У хворого 68 років під час операції з приводу гострого апендициту виявлено пухлину висхідної кишки, в середній частині циркулярно звужуючу просвіт до 1см , рухому, лімфовузли брижі та парааортальні щільні, збільшені, ознак кишкової непрохідності на момент операції немає. Як має поступити хірург у цій ситуації, якщо червоподібний паросток катарально змінений ?

а) Виконати правобічну геміколектомію з первинним анастомозом;

б) Виконати правобічну геміколектомію з накладанням ілеостоми;

в) Виконати апендектомію, ввести в брижу висхідної кишки цитостатичні

препарати;

г) Виконати апендектомію, взяти біопсію, для вирішення питання про об’єм

планової операції;

д) Виконати cito-біопсію для вибору тактики лікування.

 

5. Що лежить в основі радикального хірургічного лікування сарком м’яких тканин ?

а) Видалення первинної пухлини в межах капсули;

б) Широке видалення пухлини в межах здорових тканин;

в) Широке видалення пухлини в межах анатомічно-фасціальних футлярів;

г) Широке видалення пухлини одним блоком з регіонарними лімфатичними

вузлами;

д) Видалення пухлини відступаючи від її периферичних країв на 5 -7 см.

 

6. Хвора, 67 років, на протязі 6 місяців скаржиться на слабкість, зниження апетиту, періодичні болі в правій половині живота, більше в здухвинній області, схуднення, чередування проносів та закрепів. В аналізі крові анемія. У аналізі кала виявлена скрита кров. При іригоскопії: дефект наповнення сліпої кишки 2х3 см з нерівними горбистими контурами. Ваш діагноз ?

а) Пухлина сліпої кишки;

б) Поліп сліпої кишки;

в) Апендикулярний інфільтрат;

г) Неспецифічний виразковий коліт;

д) Дивертикул сліпої кишки.

 

7. Хворий 63 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці після приймання гострої страви. Хворого направили на консультацію до хірурга. При рентгенографії стравоходу виявлено звуження і деформацію кардіального відділу його нижче від діафрагми. У субкардіальному відділі шлунка по малій кривизні - виразка з кальозними краями.

а) Ерозивний езофагіт;

б) Рак субкардіального відділу шлунка з переходом на абдомінальний відділ

стравоходу;

в) Рак стравоходу;

г) Виразка субкардіального відділу шлунка;

д) Кардіоспазм.

 

8. Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болей в мезогастральній області, які іррадіюють в поперекову ділянку, загальної слабкості, поганого апетиту, втрату ваги. Об'єктивно: хворий зниженого відживлення, шкіра і склери світло-жовтого кольору, живіт м'який. В правому підребір'ї пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Сеча темного кольору, кал безбарвний. Який ймовірний діагноз у даного хворого ?

а) Гострий холецистит;

б) Жовчно-кам’яна хвороба, механічна жовтяниця;

в) Гемолітична жовтяниця;

г) Паренхіматозна жовтяниця;

д) Цироз печінки;

е) Рак головки підшлункової залози, механічна жовтяниця;

 

9. Хворий 60 років, протягом останніх 6 місяців декілька разів переніс правосторонню нижньодольову пневмонію. Постійно спостерігається субфебрильна температура, кашель з незначною кількістю мокроти. При рентгенографії в нижній долі правої легені виявлено осередок затемнення розміром 4х6 см з нерівними контурами. При багаторазовому дослідженні харкотиння БК і атипових клітин не виявлено. Ваш діагноз ?

а) Центральний рак нижньодольового бронха правої легені;

б) Туберкулома правої легені;

в) Кіста нижньої долі правої легені;

г) Периферійний рак нижньої долі правої легені;

д) Абсцесс нижньої долі правої легені.

 

10. До районної поліклініки звернулася жінка 29 років зі скаргами на зміну шкіри соска лівої молочної залози у вигляді утворення ерозій та виразок на ньому. Хворіє 3 місяці. Раніше зверталась до дерматолога - лікування без позитивного ефекту. При обстеженні лівої пахвової ділянки визначається лімфатичний вузол до 1,5 см, щільної консистенції.

а) Рак соска молочної залози;

б) Екзема соска;

в) Хронічний мастит;

г) Алергійний дерматит;

д) Лімфома молочної залози.

Еталони відповідей до задач:

1)(а) ; 6) (а) ;

2)(д) ; 7) (б) ;

3)(б); 8) (е) ;

4)(а) ; 9) (г) ;

5)(в) ; 10) (а) ;

1. Хворий 66 років звернувся до онколога зі скаргами на затримання газів, часті закрепи, появлення слизу та гною в калі. При пальцевому обстеженні виявлена пухлина в наданальному каналі та стенозування кишки. Гістологічне дослідження виявило аденокарціному прямої кишки. Вкажіть вибір операції, який можливо виконати у цього хворого.

а) Черевно-промежинна екстерпація прямої кишки (операція Кеню-Майсла) з

формуванням протиприродного відхідника;

б) Передня резекція прямої кишки;

в) Операція Гартмана;

г) Резекція прямої кишки з наданальним анастамозом;

д) Операція – черевно-анальна резекція.

 

2. У хворої А., 20 років в правій поперековій ділянці визначається об’ємне утворення до 7 см в діаметрі, яке виникло 4 роки тому і повільно збільшується. При пальпації воно м’якої консистенції, не болюче з чіткими контурами, зміщується, з шкірою не спаяне. Про яке захворювання можна подумати ?

а) Атерома;

б) Абсцес;

в) Флегмона;

г) Бешиха;

д) Ліпома;

е) Гематома.

 

3. Жінка 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на болі в лівій молочній залозі. На обліку у терапевта в зв’язку з гіпертонічною хворобою, у ендокринолога – в зв’язку з хронічним аутоімунним тиреоїдітом. При об’єктивному обстеженні патологічних змін у молочних залозах не виявлено. Який найбільш ефективний метод уточнюючої діагностики у даному випадку ?

а) Пальпація молочних залоз;

б) Мамографія;

в) Термографія;

г) Ультразвукова діагностика;

д) Пункційна біопсія молочних залоз.

 

4. У хворого 68 років під час операції з приводу гострого апендициту виявлено пухлину висхідної кишки, в середній частині циркулярно звужуючу просвіт до 1см , рухому, лімфовузли брижі та парааортальні щільні, збільшені, ознак кишкової непрохідності на момент операції немає. Як має поступити хірург у цій ситуації, якщо червоподібний паросток катарально змінений ?

а) Виконати правобічну геміколектомію з первинним анастомозом;

б) Виконати правобічну геміколектомію з накладанням ілеостоми;

в) Виконати апендектомію, ввести в брижу висхідної кишки цитостатичні

препарати;

г) Виконати апендектомію, взяти біопсію, для вирішення питання про об’єм

планової операції;

д) Виконати cito-біопсію для вибору тактики лікування.

 

5. Що лежить в основі радикального хірургічного лікування сарком м’яких тканин ?

а) Видалення первинної пухлини в межах капсули;

б) Широке видалення пухлини в межах здорових тканин;

в) Широке видалення пухлини в межах анатомічно-фасціальних футлярів;

г) Широке видалення пухлини одним блоком з регіонарними лімфатичними

вузлами;

д) Видалення пухлини відступаючи від її периферичних країв на 5 -7 см.

 

6. Хвора, 67 років, на протязі 6 місяців скаржиться на слабкість, зниження апетиту, періодичні болі в правій половині живота, більше в здухвинній області, схуднення, чередування проносів та закрепів. В аналізі крові анемія. У аналізі кала виявлена скрита кров. При іригоскопії: дефект наповнення сліпої кишки 2х3 см з нерівними горбистими контурами. Ваш діагноз ?

а) Пухлина сліпої кишки;

б) Поліп сліпої кишки;

в) Апендикулярний інфільтрат;

г) Неспецифічний виразковий коліт;

д) Дивертикул сліпої кишки.

 

7. Хворий 63 років скаржиться на болі в епігастральній ділянці після приймання гострої страви. Хворого направили на консультацію до хірурга. При рентгенографії стравоходу виявлено звуження і деформацію кардіального відділу його нижче від діафрагми. У субкардіальному відділі шлунка по малій кривизні - виразка з кальозними краями.

а) Ерозивний езофагіт;

б) Рак субкардіального відділу шлунка з переходом на абдомінальний відділ

стравоходу;

в) Рак стравоходу;

г) Виразка субкардіального відділу шлунка;

д) Кардіоспазм.

 

8. Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу болей в мезогастральній області, які іррадіюють в поперекову ділянку, загальної слабкості, поганого апетиту, втрату ваги. Об'єктивно: хворий зниженого відживлення, шкіра і склери світло-жовтого кольору, живіт м'який. В правому підребір'ї пальпується збільшений, безболісний жовчний міхур. Сеча темного кольору, кал безбарвний. Який ймовірний діагноз у даного хворого ?

а) Гострий холецистит;

б) Жовчно-кам’яна хвороба, механічна жовтяниця;

в) Гемолітична жовтяниця;

г) Паренхіматозна жовтяниця;

д) Цироз печінки;

е) Рак головки підшлункової залози, механічна жовтяниця;

 

9. Хворий 60 років, протягом останніх 6 місяців декілька разів переніс правосторонню нижньодольову пневмонію. Постійно спостерігається субфебрильна температура, кашель з незначною кількістю мокроти. При рентгенографії в нижній долі правої легені виявлено осередок затемнення розміром 4х6 см з нерівними контурами. При багаторазовому дослідженні харкотиння БК і атипових клітин не виявлено. Ваш діагноз ?

а) Центральний рак нижньодольового бронха правої легені;

б) Туберкулома правої легені;

в) Кіста нижньої долі правої легені;

г) Периферійний рак нижньої долі правої легені;

д) Абсцесс нижньої долі правої легені.

 

10. До районної поліклініки звернулася жінка 29 років зі скаргами на зміну шкіри соска лівої молочної залози у вигляді утворення ерозій та виразок на ньому. Хворіє 3 місяці. Раніше зверталась до дерматолога - лікування без позитивного ефекту. При обстеженні лівої пахвової ділянки визначається лімфатичний вузол до 1,5 см, щільної консистенції.

а) Рак соска молочної залози;

б) Екзема соска;

в) Хронічний мастит;

г) Алергійний дерматит;

д) Лімфома молочної залози.

Еталони відповідей до задач:

1)(а) ; 6) (а) ;

2)(д) ; 7) (б) ;

3)(б); 8) (е) ;

4)(а) ; 9) (г) ;

5)(в) ; 10) (а) ;