Основні положення

Одним з основних завдань цивільного захисту є «прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій» / ст. 5 Закону України «Про правові засади цивільного захисту».

Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) – це завчасне визначення можливого перебігу подій (що призводять до людських і матеріальних втрат та погіршення стану довкілля) на території досліджуваного об’єкта економіка у разі виникнення конкретних НС з метою встановлення потреби в силах, засобах, матеріальних і фінансових ресурсах, необхідних для забезпечення запобігання виникненню вказаних надзвичайних ситуацій або для мінімізації та ефективної ліквідації їх можливих наслідків.

Основними етапами прогнозування є завчасне визначення і відображення:

• переліку надзвичайних ситуацій техногенного (природного, соціально-політичного і військового) характеру, що можуть виникнути на території досліджуваного об’єкта або поширюватись на неї;

• можливої величини ризику виникнення кожної з цих надзвичайних ситуацій;

• результатів виявлення та оцінки очікуваної оперативної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у разі реалізації кожної з таких надзвичайних ситуацій (для зручності виконання цієї роботи очікувану оперативну обстановку поділяють на інженерну, пожежну, радіаційну і хімічну).

Прогнозування починають із складання документа «Характеристика досліджуваного об’єкта», в якому слід відобразити основні відомості щодо:

• кліматичних, геологічних, метеорологічних і гідрологічних умов, особливостей географічного ландшафту, а також характеристики інших об’єктів економіки, інфраструктури і соціально-побутового призначення в районі розташування досліджуваного об’єкта;

• функціонального призначення, основних виробничих факторів, техногенного обладнання, особливостей розташування та конструктивного виконання будівель і споруд, чисельності виробничого персоналу і т. ін. кожного з елементів досліджуваного об’єкта.

Документ «Перелік надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути на території досліджуваного об’єкта» виконують на окремих аркушах паперу з використанням інформації, викладеної у розділі «Надзвичайні ситуації та їх вплив на життєдіяльність населення України» та у описаній вище «Характеристиці досліджуваного об’єкта». Цей документ складається з чотирьох розділів «Перелік надзвичайних ситуацій техногенного характеру – НСТХ» («… природного характеру – НСПрХ», «… соціально-політичного характеру – НССПХ», «… військового характеру – НСВХ» відповідно), кожний з яких слід виконувати за таким алгоритмом: «де саме (на якому елементі) може виникнути конкретна НС → назва події, що може спричинити виникнення цієї НС, → номер коду сфери виникнення такої НС». Для цього слід по черзі досліджувати кожний з конкретних елементів досліджуваного об’єкта послідовно співставляючи можливі причини виникнення НСТХ, НСПрХ, НССПХ і НСВХ з основними відомостями про конкретний елемент. Наприклад, НСТХ, спричинені:

• транспортними аваріями (катастрофами) – 10100, можуть виникнути тільки на тих елементах, на території яких можуть знаходитись автомобілі (потяги, пароплави, літаки і т. ін.);

• пожежами – 10200, можуть виникнути на тих елементах, на території яких знаходяться (можуть виникнути) «запаси» горючих речовин (сумішей);

• неспровокованими вибухами – 10200, можуть виникнути на тих елементах, на території яких знаходяться (можуть виникнути) «запаси» хімічних вибухових речовин, вибухонебезпечні суміші або апарати (системи), що працюють під тиском;

• аваріями з викидом небезпечних хімічних речовин – 10301, можуть виникнути на тих елементах, на території яких знаходяться (можуть виникнути або поширитись на неї) «запаси» небезпечних хімічних речовин;

• аваріями з викидом радіоактивних речовин – 10500, можуть виникнути на тих елементах, на території яких знаходяться (можуть поширитись на неї) «запаси» радіоактивних речовин;

• раптовим руйнуванням будівель і споруд – 10600, можуть виникнути на тих елементах, на території яких знаходяться вказані будівлі (споруди) тощо.

В свою чергу НСПрХ можуть виникнути на тих об’єктах, які розташовані на територіях, схильних до проявлення небезпечних геологічних явищ – 20100, небезпечних метеорологічних явищ – 20200, небезпечних гідрологічних морських (20300) і прісноводних (20400) явищ, пожеж у природних екологічних системах – 20500 тощо.

НССПХ можуть виникнути на тих об’єктах, на території яких можлива реалізація: замаху на керівників держави і народних депутатів України – 30200; викрадення (знищення) повітряних суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу і пасажирів – 30300; встановлення вибухових пристроїв – 30400; викрадення вогнепальної зброї і боєприпасів – 30500 тощо.

НСВХ можуть виникнути на тих об’єктах, на території яких через їх економічну та оборонну важливість можуть застосовуватися (або поширюватись на неї результати застосування) зброя масового ураження або сучасні ефективні засоби ураження (наприклад, високоточна зброя, бетонобійні боєприпаси, запалювальна зброя тощо).

Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Причиною виникнення НСТХ може бути аварія (катастрофа) на конкретному технічному пристрої внаслідок відмови будь-якої з його деталей (вузлів) або внаслідок помилки персоналу використання цього пристрою за призначенням і (або) помилки персоналу його технічної експлуатації. В наш час розрізняють такі види відмов деталей (вузлів): відмови приробки; відмови через зношуваність або старіння; раптові відмови. Виникненню перших двох видів відмов деталей (вузлів) можна запобігти шляхом проведення передексплуатаційного «прогону» на стендах (полігонах) і шляхом регулярного виконання підготовок до польоту, регламентних робіт, технічних обслуговувань і т. ін. відповідно. Запобігти ж виникненню раптових відмов деталей принципово неможливо (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Р_{вин.відм} шляхом підвищення «надійності» кожної з конкретних деталей (тобто шляхом підвищення рівня опороздатності кожної з таких деталей хоч і раптовим, але розрахунковим «навантаженням») і т. ін.). Аналогічно помилки персоналу поділяються на: помилки через недостатню навченість; помилки внаслідок порушення регламентів використання за призначенням і регламентів технічної експлуатації; випадкові помилки. Виникненню перших двох видів помилок можна запобігти підвищенням якості навчання і суворості поопераційного контролю відповідно. Запобігти ж виникненню випадкових помилок персоналу принципово неможливо, бо вони є результатом раптової непередбачуваної зміни психічного стану працівника (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Р_{вин.пом.перс} шляхом проведення професійного відбору, спеціальних тренувань та інших організаційно-психологічних заходів). Враховуючи викладене, мінімально можливе значення ризику виникнення конкретної надзвичайної ситуації техногенного характеру – R_{НС гран.конкр}, за рік, дорівнює мінімально можливій величині ймовірності виникнення аварії на конкретному технічному пристрої – Р_{АВ конкр.min} (розрахованому за умов виникнення аварії тільки внаслідок раптової відмови будь-якої з його деталей або внаслідок випадкової помилки персоналу).

Роботу з визначенням можливої величини R_{НС гран.конкр}, за рік, рекомендується виконувати у такій послідовності:

• визначення і відображення функціональної схеми техногенного пристрою (з використанням інформації технічної та експлуатаційної документації цього пристрою), аварія на якому може спричинити виникнення НСТХ;

• визначення (з використанням зазначеної функціональної схеми) і відображення «дерева причин і небезпек» досліджуваної НСТХ;

• визначення (з використанням вказаного «дерева…») і відображення аналітичних співвідношень для розрахунку можливої величини R_{НС гран.конкр}, за рік;

• визначення і відображення результатів розрахунку. При цьому рекомендується приймати значення величин Р_{рапт.відм} (для кожної з деталей цього пристрою) і Р_{вип.пом.перс} (для кожної з осіб) такими, що дорівнюють:

– 10^-3 – для сертифікованих технічних пристроїв;

– 10^-2 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло не більше десяти років;

– 10^-1 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло більше десяти років.

В свою чергу при визначенні можливої величини ризику виникнення вірогідних для досліджуваного об’єкта надзвичайних ситуацій природного, соціально-політичного і військового характеру вважають, що величина R_НС таких надзвичайних ситуацій завжди перевищує прийнятну величину ризику (тобто R_{НСконкр} > 10^-6 за рік). При цьому параметри уражальних чинників НСПрХ, НССПХ і НСВХ можуть перевищувати на 20 % максимальні історично відомі параметри таких НС.

Виявлення та оцінку здійснюють з використанням спеціальних бланків «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта), у результаті (назва події, що призведе до виникнення НС, основні класифікаційні ознаки цієї НС)», на яких відображено план досліджуваного об’єкта і план оточуючої місцевості, починаючи з попереднього оформлення кожного з бланків.

Основними операціями з виявлення очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки є виникнення і відображення (з використанням тактичних знаків і пояснювальних написів):

• назви первинного уражального чинника конкретної НС;

• місця розташування та основних характеристик джерела цього чинника;

• форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зон можливого ураження (наприклад, зон повних, сильних, середніх і слабких зруйнувань, або зон суцільних і окремих вторинних пожеж, або зони радіаційної небезпеки і зон помірного, сильного, небезпечного та надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення, або зони хімічного забруднення відповідно);

• можливого ступеня негативного впливу уражального чинника на елементи досліджуваного об’єкта (наприклад, повне, сильне, середнє чи слабке зруйнування конкретних елементів, або місця виникнення вторинних пожеж, або ділянки території, об’єкта, які будуть забруднені радіоактивними чи небезпечними хімічними речовинами тощо з позначенням інтенсивності цього забруднення).

Основними операціями з оцінки очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки є визначення і відображення (з використанням пояснювальних написів):

• можливих величин загальних і санітарних втрат персоналу об’єкта (населення);

• можливої величини втрати основних фондів і можливої величини збитків;

• можливого рівня конкретної НС;

• переліку невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації, які необхідно буде провести для ліквідації її наслідків (з позначенням обсягів кожної з цих робіт, а також сил і засобів, необхідних для її виконання).

Далі наведено зразки документів, які оформлюються у процесі прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути на території конкретного досліджуваного об’єкта або поширюватись на неї.