рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ ЗУСИЛЛЯ ПРИ ЗМІННОМУ СТРУМІ. МЕХАНІЧНИЙ РЕЗОНАНС

ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ ЗУСИЛЛЯ ПРИ ЗМІННОМУ СТРУМІ. МЕХАНІЧНИЙ РЕЗОНАНС - раздел Образование, Конспект лекцій ЕЛЕКТРИЧНІ АПАРАТИ А) Однофазний Ланцюг. Нехай Струм Не Має Аперіодичної Складо...

а) Однофазний ланцюг. Нехай струм не має аперіодичної складової і змінюється згідно із законом

де Im – амплітудне значення струму; w - кутова частота.

Якщо струми в провідниках мають однаковий напрям, то провідники притягуються і сила дорівнюватиме:

де Fm - максимальне значення сили.

Таким чином, сила має постійну складову Fm/2 і змінну складову подвійної частоти (Fm /2) cos 2wt. Середнє значення сили за період

де I – діюче значення струму.

Зміна сили в часі при змінному струмі показана на рис. 13. Характерно, що в однофазному ланцюзі сила, змінюючись у часі, не змінює свого знаку.

Рис. 13 – Залежність F(t) при синосуїдальному струмі  

 

При включенні на існуюче коротке замикання може виникнути аперіодична складова струму, величина якої залежить від моменту замикання ланцюга щодо нульового значення змінної складової сталого струму.

При розрахунку Е.Д.З. беруться найбільш важкий випадок, коли аперіодична складова струму максимальна. У більшості випадків можна припустити, що в процесі короткого замикання струм змінюється згідно із законом

де R – активний опір ланцюга короткого замикання; L – індуктивність цього ланцюга; Та – постійна часу аперіодичної складової.

Через час t = p/w у ланцюзі наступає ударний струм.

Ударний коефіцієнт kуд залежить від постійної часу Та. Чим більше індуктивність L і менше активний опір R, тим більше kуд. За інших рівних умов, із зростанням потужності установки зменшується опір і збільшується kуд. При розрахунках приймають kуд =1,8. За наявності аперіодичної складової струму сила в часі змінюється за рівнянням

і подана на рис. 14.

 

Рис. 14 – Залежність F(t) при наявності аперіодичної складової струму

 

Найбільше значення сила має через півперіоду після початку короткого замикання:

Таким чином, аперіодична складова в 3,24 раза збільшує амплітуду сили.

 

б) Електродинамічні сили в трифазному ланцюзі за відсутності аперіодичної складової струму. Визначимо Е.Д.З., що діють на паралельні провідники трифазної системи, розташовані в одній площині (рис. 15).

 

Рис. 15 – Визначення Е.Д.З., що діють у трифазному ланцюзі

 

Для простоти розрахунків покладемо, що відстань між шинами мала порівняно з їх довжиною, а струми проходять по геометричних осях провідників. За позитивний напрям сили приймемо напрям осі х. Миттєві значення струмів, що течуть у провідниках, будуть:

 

Сила, що діє на провідник фази 1, дорівнює:

F1=F12+F13

де F12 – Е.Д.З. між провідниками фаз 1 і 2; F13 – Е.Д.З. між провідниками фаз 1 і 3. При прийнятих вище допущеннях

       
 
 
   


 

Провівши дослідження на максимум, одержимо, що максимальне значення відштовхуючої сили дорівнює:

Миттєве значення сили, що діє на середню фазу, дорівнює:

Дослідження рівняння показує, що максимальне значення притягаючої сили дорівнює максимальному значенню відштовхуючої сили:

Провівши аналогічно розрахунок Е.Д.З. для третьої фази, одержимо:

Наочне уявлення про сили, що виникають у трифазній системі, дає рис.15.

Найбільше зусилля діє на провідник середньої фази. Цей випадок беруть за розрахунковий:

Для трифазної системи характерною є зміна знаку Е.Д.З. У трифазній системі струми зсунуті на 120°. Якщо в якийсь момент часу добуток миттєвих значень струмів двох сусідніх фаз позитивний, то внаслідок фазового зсуву в 120° в інший момент часу добуток миттєвих значень струмів може бути негативним.

Ізолятор фази 1 працює як на стиснення, так і на розтягування, причому зусилля, що розтягує, значно більше, ніж те, що стискає. Ізолятор фази 2 працює як на стиснення, так і на розтягування, причому максимальні розтягуючі й стискаючі зусилля однакові. Ізолятор фази 3 дістає як стискаючі, так і розтягуючі зусилля, причому стискаючі зусилля значно більше розтягуючих. Для фарфорових ізоляторів розтягуючі зусилля небезпечніші, ніж стискаючі, оскільки фарфор погано працює на розтягування. Якщо на рис.15 ізолятори розташувати вертикально, то вони працюють у легших умовах, оскільки деформація розтягування замінюється вигином.

 

в) Розрахунок електродинамічних сил у трифазній системі за наявності аперіодичної складової струму. В однофазній системі теоретично можливий випадок короткого замикання, при якому аперіодична складова струму буде дорівнювати нулю.

У трифазній системі при одночасному замиканні всіх трьох фаз аперіодична складова струму з'являється обов'язково, оскільки ні в який момент часу всі три струми не можуть дорівнювати нулю. Наявність цієї складової у струмі короткого замикання впливає на величини Е.Д.З., що діють на провідники.

Максимальне значення сил, що виникають у цьому випадку, залежить як від моменту включення щодо амплітуди періодичної складової струму, так і від часу. Вирішення цього питання пов'язане з великими труднощами. Тому розрахунок Е.Д.З. з урахуванням аперіодичної складової можна проводити за спрощеною методикою, яка дає результати з похибкою у бік запасу. Ця методика припускає, що у всіх трьох фазах проходить симетричний струм з амплітудою, яка дорівнює ударному струму. Тоді максимальне відштовхуюче зусилля, що діє на дріт фази 1, буде дорівнювати:

 
 


 

Максимальна сила, що діє на дріт середньої фази, дорівнює:

 

г) Електродинамічна стійкість апаратів. Механічна міцність матеріалу залежить не тільки від значення сили, але й від її напряму, тривалості її дії, крутизни наростання. На жаль, у даний час відомості про роботу провідників і ізоляційних матеріалів у динамічному режимі вкрай обмежені. Тому розрахунок міцності конструкції, як правило, ведеться виходячи з максимального значення сили, хоча діє ця сила короткочасно.

У однофазних установках розрахунок Е.Д.З. ведуть по ударному струму короткого замикання.

Якщо коротке замикання відбулося поблизу генератора, то за розрахункову величину беруть амплітуда надтрифазного короткого замикання.

Для трифазного апарата за розрахунковий струм беруть

де струм Im3 – амплітуда періодичної складової трифазного короткого замикання.

 

Розрахунок стійкості проводиться для середньої фази, що дає найбільші значення сил.

 

Для провідникових матеріалів рекомендується не перевищувати наступні значення механічних напруг: для міді МТ 140 МПа, для алюмінію AT 70 МПа.

Ізоляція електричних апаратів і елементів розподільних пристроїв може працювати як у відкритому розподільному пристрої, так і всередині приміщення. У першому випадку вона піддається дії як Е.Д.З., так і додаткового навантаження – дії вітру, ожеледиці, тяжінню провідників, які підводяться, у другому – тільки дії Е.Д.З. Тому в першому випадку результуюче навантаження на ізолятори й ізоляційні деталі беруть в 3 рази менше того, що руйнує. У другому випадку коефіцієнт запасу може бути зменшений до 1,5-1,7.

 

д) Механічний резонанс. При розрахунку електродинамічної стійкості апарата не можна випускати з уваги можливість появи резонансу між гармонійно змінною електродинамічною силою і власними механічними коливаннями деталей струмоведучого кола апарата.

У разі, коли частота змінної складової сили близька до власної частоти механічних коливань, навіть при порівняно невеликих силах можливе руйнування апарата внаслідок явищ резонансу. Для шин прямокутного і круглого перерізу цю частоту можна визначити приблизно за допомогою формули

де g - щільність матеріалу шини, кг/м3;

g = 9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння; l – проліт між ізоляторами, м; E – модуль пружності матеріалу шин, Па; J – момент інерції перерізу шини, м4; q – переріз шини, м2; k – коефіцієнт, що залежить від характеру кріплення шин (k =11,2 при жорсткому кріпленні шин і ізоляторів, k=7,8 при вільному кріпленні на одній опорі й жорсткому на іншій; k = 4,9 для шин, які вільно лежать на опорах).

З формули видно, що для шин заданої форми і перерізу власна частота легко може змінюватися за рахунок зміни прольоту. Якщо не вдається з яких-небудь причин одержати власну частоту нижче за основну частоту сили, то вибирають власну частоту механічних коливань вище за подвійну частоту сили.

При гнучкому кріпленні провідників власна частота механічних коливань знижується. Завдяки еластичній підвісці енергія електродинамічних сил тільки частково витрачається на деформацію струмоведучих частин. Інша частина енергії витрачається на переміщення провідників і пов'язаних з ними гнучких підвісів. При цьому механічні напруги в матеріалі шин зменшуються.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конспект лекцій ЕЛЕКТРИЧНІ АПАРАТИ

Харківська національна академія міського господарства... Є П Тимофєєв О М Ляшенко...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ ЗУСИЛЛЯ ПРИ ЗМІННОМУ СТРУМІ. МЕХАНІЧНИЙ РЕЗОНАНС

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ЗАГАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Електричний апарат — це електротехнічний пристрій, що використовується для включення і відключення електричних ланцюгів, контролю, виміру, захисту, керування і регулювання у

І. Основною є класифікація за призначенням.
Залежно від призначення апарати можна розділити на такі великі групи. 1. Комутаційні апарати розподільних пристроїв. Ці апарати служать для вмикання і вимикання еле

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК
Кліматичні особливості роботи електричних апаратів треба співвідносити з категоріями електричних установок. 1. Відкриті чи зовнішні електричні установки – це електр

ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ
Перш ніж перейти до розгляду вимог до електричних апаратів, визначимо режими роботи електротехнічних пристроїв. Можна виділити: Номінальний режим роботи – це такий

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
При короткому замиканні в мережі через струмоведучу частину апарата можуть проходити струми, які в десятки разів перевищують номінальний. Ці струми, взаємодіючи з магнітним полем, створюють електро

МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНИХ ЗУСИЛЬ (Е. Д. З.) І НАПРЯМ ЇХ ДІЇ
а) Методи розрахунку. Для розрахунку Е.Д.З. використовують два методи. У першому – сила розглядається як результат взаємодії провідника із струмом і магні

СИЛИ МІЖ ПАРАЛЕЛЬНИМИ ПРОВІДНИКАМИ
Розглянемо спочатку завдання для нескінченно тонких провідників кінцевої довжини (рис. 4). У цьому випадку легко аналітично знайти індукцію в будь-якій точці простору. Тому для визначення сили скор

СИЛИ Й МОМЕНТИ, ЩО ДІЮТЬ НА ПЕРЕМИЧКУ
В електричних апаратах часто зустрічається розташування частин струмоведучого контуру під прямим кутом (рис. 6, а). Для спрощення завдання при розрахунку вважаємо, що струм тече по геометричній осі

СИЛИ, ЩО ДІЮТЬ У ВИТКУ, КОТУШЦІ Й МІЖ КОТУШКАМИ
а) Розрахунок Е.Д.З. у витку. Розглянемо розрахунок сили в круговому витку (рис. 7). ІндуктивністьL такого витка з точністю до 1% (за умови, що r/R<0,25) виража

ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ ЗУСИЛЛЯ В МІСЦІ ЗМІНИ ПЕРЕРІЗУ ПРОВІДНИКА
При зміні перерізу провідника лінії струму скривлюються, в результаті сила F, що діє на лінію струму, одержує подовжню F2 і поперечну F1, скл

ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ ЗУСИЛЛЯ ЗА НАЯВНОСТІ ФЕРОМАГНІТНИХ ЧАСТИН
Розглянемо провідник зі струмом поблизу феромагнітної стінки з нескінченною магнітною проникністю. При наближенні провідника до стінки магнітна провідність, а отже, і потік збільшуються, оскільки с

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
При роботі апарата в його струмоведучому ланцюзі, ізоляції і деталях конструкції виникають втрати електричної енергії, що перетворюються в тепло. Теплова енергія частково витрачається на п

АКТИВНІ ВТРАТИ ЕНЕРГІЇ В АПАРАТАХ
а) Втрати в струмоведучих частинах. В апаратах постійного струму нагрів відбувається тільки за рахунок втрат в активному опорі струмоведучого ланцюга. Енергія, що

І З ЇХНЬОЇ ПОВЕРХНІ
  Розрізняють три види теплообміну: теплопровідність, конвекція і теплове випромінювання. а) Теплопровідність. Теплопровідністю назива

СТАЛИЙ ПРОЦЕС НАГРІВАННЯ
Процес нагрівання вважається сталим, якщо з часом температура апарата і його частин не змінюється (зрозуміло, при дотриманні сталості умов віддачі тепла в навколишній прості

НАГРІВАННЯ АПАРАТІВ У ПЕРЕХІДНИХ РЕЖИМАХ
а) Перехідний процес при нагріванні й охолодженні. Після включення апарата температура його елементів не відразу досягає ст

Дотична до кривої t(t) на початку координат відтинає на прямої tу відрізок, що дорівнює в обраному масштабі сталій часу.
Якби нагрівання тіла відбувалося без віддачі тепла в навколишній простір, то треба було записати у вигляді  

НАГРІВАННЯ АПАРАТА ПРИ КОРОТКОМУ ЗАМИКАННІ
У реальних установках струми короткого замикання в 10—20 разів можуть перевищувати струми тривалого режиму. Для зменшення температури провідників при короткому замиканні, полегшення струмоведучих ч

Залежність питомої теплоємності від температури можна виразити рівнянням
де с0 — питома теплоємність при 0°С; b — температурний коефіцієнт теплоємності. Виразимо масу М через

ПРИПУСТИМІ ТЕМПЕРАТУРИ ДЛЯ РІЗНИХ ЧАСТИН АПАРАТІВ ПРИ ТРИВАЛІЙ РОБОТІ І КОРОТКОМУ ЗАМИКАННІ. ТЕРМІЧНА СТІЙКІСТЬ АПАРАТІВ
Граничні температури елементів апаратів визначаються властивостями застосованих провідникових і ізоляційних матеріалів, тривалістю впливу і призначенням апарата. У ГОСТ 8865-93 [8] наведен

РОБОТА КОНТАКТНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ
При коротких замиканнях виникають досить важкі умови роботи як для контактів, що не розмикаються, так і для комутуючих контактів. У контактних з'єднаннях, що не розмикаються, слабким місце

ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ СИЛИ В КОНТАКТАХ І СПОСОБИ ЇХ КОМПЕНСАЦІЇ
Контакт (рис.46, а) може бути представлений як провідник змінного перерізу. У місці звуження ліній струму виникають подовжні електродинамічні сили, що прагнуть розімкнути контакти. Для одноточкових

ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНІ СИЛИ В КОНТАКТАХ І СПОСОБИ ЇХ КОМПЕНСАЦІЇ
Контакт (рис.46, а) може бути представлений як провідник змінного перерізу. У місці звуження ліній струму виникають подовжні електродинамічні сили, що прагнуть розімкнути контакти. Для одноточкових

Список ЛІТЕРАТУРи
  1. Чунихин А.А. Электрические аппараты. Общий курс: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 720 с. 2. Родштейн Л.А. Электрические аппа

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги