Тема 6. Теорія грошей

Гроші – це одне з найвеличніших досягнень людства. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців, тому що концентрують безліч суперечностей: з ними пов'язано щастя і горе, великі надії і розчарування, мрії одних і головний біль інших. Вони поділяють суспільство на багатих і бідних, є причиною зльотів і падінь. Всі нарікають на їх недостатню кількість, але ще більш турбуються, коли в обігу їх стає багато.

У науковій літературі існує багато визначень грошей, достатньо близьких за змістом і повністю справедливих за суттю. Серед них - наступні.

Гроші – це все те, що люди вважають грошима. Гроші – це сукупність фінансових активів, які регулярно використовуються для угод. Гроші – це загальний еквівалент, через який вимірюється вартість всіх товарів і послуг. Гроші – це все те, що виконує грошові функції. Гроші – абсолютно ліквідний засіб обігу.

Глибинні якості суті грошей відображають їх функції. Протягом століть змінювалися форми грошей, їх суть і функції, які вони виконують.

В умовах існування золотого стандарту, тобто грошової системи, в якій роль загального еквівалента грало золото, гроші виконували п'ять функцій: засіб вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб накопичення або утворення скарбів та світові гроші. У сучасних умовах гроші виконують три функції - міри вартості, засобу обігу, засобу накопичення.

Перша функція – міра вартості, означає, що гроші вимірюють і порівнюють вартості різноманітних товарів і послуг. За допомогою міри вартості встановлюється ціна блага, тобто грошовий вираз його вартості. Дану функцію виконують ідеальні гроші.

З кількісним вимірюванням вартостей товарів в умовах золотого стандарту була зв'язана технічна функція грошей – масштаб цін, який законодавчо встановлювався державою. Масштаб цін – це зафіксований законом ваговий вміст чистого золота в національній грошовій одиниці. У різних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількості грошового металу. Наприклад, англійський фунт стерлінгів містив 2,13281 грама чистого золота, французький франк — 0,160 грама, долар США - 0,888671 грама, радянський рубль – 0,987412 грама чистого золота.

Сучасні гроші будь-якої країни не мають золотої основи, але виступають як розрахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни і ведеться грошовий облік створеної продукції.

Функцію засобу обігу виконують не ідеальні, а реальні гроші в процесі покупки-продажу товарів і послуг. При цьому вони грають роль посередника між різними товарами.

Оскільки в обігу завжди грошова маса протистоїть товарній масі, то для виконання грошима функції засобу обігу необхідна їх певна кількість, яку можна визначити за формулою, яка названа основним монетаристським рівнянням або рівнянням І. Фішера:

MV = PQ

де М – грошова маса або кількість грошей в обігу

V – кількість обертів грошової одиниці за рік

Р – ціна товарів або послуг

Q – кількість товарів або послуг.

PQ є грошовим відображенням сукупної вартості всіх кінцевих товарів і послуг, створених національною економікою за певний проміжок часу. Дана залежність між грошовою масою і сумою цін товарів відображає дію закону грошового обігу: кількість грошей в обігу прямо пропорціональна номінальній вартості національного обсягу виробництва і обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці.

Саме функціонування грошей як засобу обігу, тимчасового посередника при обміні товарами викликало появу паперових грошей.

Функцію засобу платежу гроші виконують у разі, коли отримання блага і його оплата розірвані в часі. Наприклад, щодня користуємося комунальними послугами, а оплачуємо їх в кінці місяця, купуємо товари в кредит, оплачуючи його вартість потім. Саме на основі цієї функції виникли кредитні гроші – банкноты, вексель, чек, які сприяли економії грошових коштів і прискоренню обігу капіталу.

Сучасні учені не виділяють сьогодні окремо функцію засобу платежу, суміщаючи її з функцією засобу обігу.

В процесі обміну акт продажу (Т – Г) відділяється від акту покупки (Г – Т), якщо на певний час гроші виходять з обороту, зупиняють свій рух, то гроші виконують функцію засобу накопичення або утворення скарбів.

Цю функцію виконували повноцінні (золоті) і реальні гроші, які стали втіленням суспільного багатства. Утворення скарбу відбувалося у формі золотих злитків і монет або у вигляді предметів розкоші. З розвитком суспільства і ринкових відносин метою накопичення стає створення резерву платіжних засобів, який перетворюється на накопичення капіталу заради цілей розширеного відтворення і отримання додаткового прибутку. Сучасні гроші виконують функцію накопичення вартості. Банки акумулюють гроші як засіб накопичення і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Але і в сучасних умовах державні запаси золота включаються в золотовалютні резерви країни, які використовуються для регулювання грошових відносин.

Світові гроші – це функція, в якій гроші використовувалися для реалізації міжнародних відносин. Спочатку світові гроші виступали у формі злитків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин привів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку, таких як національні валюти найбільш економічно розвинених країн або міжнародні грошові одиниці (євро).

Вартість або цінність сучасних грошей визначається не втіленою в грошовому товарі суспільною працею, а їх купівельною спроможністю, тобто кількістю товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю. На купівельну спроможність грошей впливає динаміка цін товарів і послуг. Причому залежність ця зворотна: чим вище загальний рівень цін, тим нижче купівельна спроможність грошової одиниці. Динаміку цінності грошей можна визначити за допомогою індексу цін.

Інфляція – це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності в результаті перевищення в обігу грошової маси над товарною, яка забезпечує повноцінність сучасних грошей.