Вибіркові санітарні рубки

10. Вибіркові санітарні рубки здійснюються лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, засихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев або їх груп із запасом 5 м³/га і більше за умови, що вилучення дерев не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,5 пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,4 – інших насаджень. Із метою збереження цінних насаджень державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей можуть визначати з урахуванням породного складу, цільового призначення лісів, природних особливостей регіону інші граничні величини повноти насаджень та їх запасу.

На територіях природно-заповідного фонду таке визначення здійснюється за погодженням з органами Мінекобезпеки.

Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зменшення повноти деревостанів нижче встановлених меж, призначається суцільна санітарна рубка.

11. Вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) – за погодженням з органами Мінекобезпеки.

12. Пошкоджені, сухостійні, засихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або до пошкодження інфекційними хворобами.

13. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев. При відборі в соснових насадженнях, що ростуть у сухих і свіжих лісорослинних умовах, у перші один-два роки після пожежі за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться висота нагару на стовбурах (особливо небезпечний обпал нижньої частини зони тонкої кори), а у вологих умовах – обпал кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь – з периметра і більше.

Вибіркові санітарні рубки на згарищах розпочинають негайно після відведення деревостанів для рубки і закінчують на весняних згарищах – до 1 липня, ранньолітніх – до 1 серпня, пізньолітніх – до 1 грудня поточного року. Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева.

Термін розробки згарища площею 5 га і більше може бути продовжений до трьох місяців державними органами лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей.

17. У насадженнях, пошкоджених вітром, до рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами. Розробка розпочинається одразу і, як правило, завершується до 1 травня, у разі весняного пошкодження – до 1 липня, ранньолітнього – до 1 серпня.

18.У насадженнях, пошкоджених снігом і ожеледицею, рубці підлягають дерева з пошкодженням стовбура не менше як 2/3 їх крони. Рубка цих дерев здійснюється негайно після виявлення і завершується до 1 липня поточного року.

19. Дерева, заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають рубці у травні або на початку червня із завершенням вирубування не пізніше початку липня, літньої фенологічної підгрупи – у серпні із завершенням в осінньо-зимовий період.

Під час відбору свіжозаселених шкідниками дерев для рубки враховуються загальний стан цих дерев, кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи.

Дерева, заселені стовбуровими шкідниками за місцевим типом, відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти нижче допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 18 і 20 Правил.

Якщо кількість видів стовбурових шкідників значна, відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найнебезпечніших шкідників.

19. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).

20. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою, опеньком та стихійними природними явищами, а також у листяних насадженнях, пошкоджених опеньками, рубці підлягають дерева ІІІ–VI категорій стану. За наявності в осередках кореневої гнилі, підвищеної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться з урахуванням термінів їх розвитку.

19. У насадженнях, пошкоджених смоляним раком-сірянкою, рубці підлягають дерева, в нижній частині крони яких рана охоплює більше як 2/3 периметра стовбура, з жовтіючою хвоєю та заселенням стовбуровими шкідниками.

20. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, рубці підлягають дерева IV–VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід – дерева III категорії. Відбір для рубки проводиться, коли на деревах є листя, а вирубування здійснюється – в осінньо-зимовий період.

23. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці, а також листяних порід відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами більше 1/2 периметра стовбура.

24. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами. Життєздатні дерева з дуплами (до 5–10 дерев на 1 га) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

У насадженнях осики, берези і верби, пошкоджених гнилевими хворобами стовбурів, вибіркові санітарні рубки проводяться лише в лісах, що мають санітарно-гігієнічне значення. Якщо стовбуровими гнилями уражено все насадження, воно в лісах усіх груп підлягає реконструкції.

25. Дерева з рослинами-паразитами (омела, ялівцеві ягідники та ін.) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III–VI категорія стану) і всихання, а в лісах першої групи проводиться обрізування пошкоджених гілок.

26. Дерева з механічними пошкодженнями стовбура і кореневих лап підлягають рубці, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить третину і більше периметра стовбура, а кореневих лап – половину і більше їх надземної поверхні.

Суцільні санітарні рубки

27. Суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 га і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати насадженнями біологічної стійкості.

28. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно–оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня (пункт 10 Правил).

27. Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною за рішенням органу, що видає дозвіл на проведення цієї рубки. До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби лісозахисту або міжрайонний інженер-лісопатолог, головний лісничий або інженер охорони і захисту лісу, а також лісничий та представник постійного лісокористувача.

Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу комісії включається представник органу Мінекобезпеки.

Комісія визначає в натурі доцільність призначення суцільної санітарної рубки, про що складається відповідний акт.

У виняткових випадках комісія може прийняти рішення про призначення суцільної санітарної рубки з відхиленням від норми, передбаченої частиною третьою пункту 10 Правил.

В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються: група лісів, категорія захисності, причини розладнання, обґрунтування необхідності суцільної санітарної рубки та її терміновості, технологія проведення робіт; пропонуються способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень. Акт підписується всіма членами комісії.

Акт, складений без участі лісопатолога, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника органу Мінекобезпеки, недійсний.

Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану (дод. 2) з кількістю не менше як 100 дерев основної породи. Якщо насадження досягає 100 га – загальна площа проб має становити не менше як 2 % площі насадження, понад 100 га – не менше як 1 % площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних документів для таксації лісу.

В осередках хвоє-, листогризучих шкідників облік дерев проводиться за ступенем пошкодження (всихання стовбура, гілок і коренів). Об'їдання хвої (листя) враховується окремо.

Під час здійснення обліку на пробній площі обов'язково зазначається заселеність дерев ІІІ–VI категорій стану стовбуровими шкідниками ураженість їх хворобами. Вітровальні та сніголомні дерева враховуються окремим рядком із зазначенням показника їх заселення стовбуровими шкідниками. Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з дод. 3.

28. Дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп незалежно від площі насаджень видають державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей.

На територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників і господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) суцільні санітарні рубки призначаються за погодженням з органами Мінекобезпеки у разі, коли насадження повністю втрачають або втратили захисні та інші природні властивості.

29. Для одержання дозволу на проведення суцільних рубок лісокористувачі подають державним органам лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей такі документи:

· акт комісії про обстеження насаджень, що потребують суцільно–санітарної рубки;

· зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки.

· зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки.

· плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.

32. Органи, що видають дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки, контролюють дотримання вимог Правил щодо її призначення та проведення.

33. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.