1. Сутність та основні риси сучасної глобалізації. Фактори, що прискорюють (гальмують) процес глобалізації
Глобалізація — це розширення, поглиблення та прискорення взаємозв’язків у світовому просторі в усіх аспектах сучасного людського життя. Вона втілює ідею інтегрованості країн у світове співтовариство та їх спільного розвитку. Захоплюючи широке коло сфер діяльності людини, від культури до злочинності, від фінансів до духовності, глобалізація викликає безліч дискусій і суперечок.
Виділяють 7 аспектів глобалізації:
- економічний;
- соціальний;
- політичний;
- технологічний;
- культурний;
- екологічний;
- кримінальний.
Рушійні чинники глобалізації:
1. Економічні фактори – концентрація і централізація капіталу, зростання кількості крупних промислових і фінансових груп, які все більше виходять за національні межі, здійснюючи діяльність по всьому світу.
2. Політичні фактори – державні кордони поступово втрачають своє значення, стають все більше прозорими, посилюються ліберальні тенденції, дерегулювання ринку і товарів .
3. Міжнародні події – 1985р. – прийняття Європейського акту, який проголосив свободу переміщення товарів, послуг, людей і капіталів; 1986р. – конференція ГАТТ щодо зниження тарифів і зменшення обмежень в торгівлі; 2000р – Європа – спільний дім, введення єдиної валюти.
4. Технічні фактори – Інтернет, транспортні комунікації і т.д.
5. Суспільні фактори – послаблення ролі традицій, соціальних зв’язків та звичаїв, підвищення мобільності людей.
Переваги економічної глобалізації:
- розширення ринків;
- зростання економії на масштабах виробництва;
- збільшення виграшу від торгівлі на взаємовигідній основі;
- підвищення продуктивності праці.
Відносні негативи:
- нерівномірність розподілу переваг глобалізації;
Перш за все тому, що розповсюдження фінансових потоків у світі характеризується істотною нерівномірністю. Природно, країни зі сприятливим інвестиційним кліматом отримують левову частку прямих іноземних та портфельних інвестицій. Тим часом найбідніші країни світу залишаються майже без економічної уваги інвесторів. До таких країн належать більшість африканських країн, окрім Південно-Африканської Республіки (ПАР), Нігерії та Ботсвани.
- збільшення розриву в рівнях доходів (На початку XXI ст. розрив у прибутках між найбагатшими і найбіднішими країнами світу збільшився до співвідношення 72:1(з 44:1)).
- перенесення виробничих потужностей у країни, що розвиваються;
Дипломат.
Суспільний діяч.
Участь в суспільному житті країни перебування — обов'язкова умова ефективності і стабільності бізнесу за кордоном, хоча зрозуміло, що масштаби цієї участі суттєво різняться, в залежності від масштабів самого бізнесу.