Реферат Курсовая Конспект
Класифікація товарних складів оптового підприємства - раздел Образование, ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ Класифікаційна Ознака Характеристика ...
|
Класифікаційна ознака | Характеристика |
Залежно від місця розташування | |
За характером виконуваних операцій | |
За товарною спеціалізацією | |
Залежно від фізико-хімічних властивостей товарів, що зберігаються | |
За організаційними формами управління | |
За ступенем механізації робіт |
Зробити висновки.
4.2.2.2. Розрахунок потреби в складській площі і місткості оптового підприємства
Площа загально-товарного складу (Пзаг) складається з: площі приміщень, що використовуються для зберігання товарів, або площі приміщень (комор) зберігання (Пз); площі, зайнятої експедиціями з приймання і відпускання товарів, яка називається експедиційною площею (Пс); площі, зайнятої службовими і побутовими приміщеннями (конторські, гардеробні, туалети, душеві тощо), або адміністративно-допоміжної площі (Пд).
Знаючи норму площі зберігання на один умовний вагон запасу товару (П3), можна визначити площу приміщень зберігання запасу товару за формулою:
, (4.6)
де Нп — норматив площі, необхідної для розміщення одного умовного двовісного вагону товару, м2;
Зв — розмір запасу товару в умовних вагонах.
Формула розрахунку товарних запасів в умовних вагонах (Зв) для визначення потреби в складах має такий вигляд:
, (4.7)
де Σ Ос — сума річного складського товарообігу, тис. гри;
Нз — норматив товарних запасів на складах, у днях до оптово-складського товарообігу;
Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2—1,3);
360 — розрахункова кількість днів у році;
Св — середня вартість одного умовного вагону товару, тис. грн.
Площа експедиції з приймання товарів (Пс.п.) визначається за формулою:
, (4.8)
де Σ Оп — сума річного надходження товарів, тис. грн;
Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2—1,3);
Нп — норматив площі (40 м2 на умовний вагон);
Т — кількість днів перебування товарів на приймальній експедиції (допускається до двох днів);
Св — середня вартість одного вагону товару, тис. грн;
Кв — коефіцієнт використання площі приймальної експедиції (0,5—0,6).
Площа експедиції з відпускання товарів (Пе.в) може визначатися за формулою:
, (4.9)
де Σ Oв — сума річного обороту з відпускання товарів, тис. грн;
Кв — коефіцієнт нерівномірності відпускання товарів (1,2—1,3);
Нп— норматив площі (40 м2 на умовний вагон);
Т— кількість днів перебування товару на відпускній експедиції (допускається не більше від двох);
Св — середня вартість одного вагону товару, тис. гри;
Кв – коефіцієнт використання площі відпускної експедиції (0,5—0,6).
Повнота контори складу залежить від кількості працівників і визначається за нормативами: до 3 працівників — по 5 м2; від 3 до 5 — по 4 м2; більше — по 3,5 м2 на кожного працівника в конторському приміщенні.
Загальна потреба в складській площі для зберігання і обробки товарів становитиме:
, (4.10)
Для оцінки ефективності роботи складів і пошуків способів її підвищення розраховуються різноманітні техніко-економічні показники.
Розмір вантажообігу складу (Вс) визначається кількістю перероблених (тонн, кубометрів, метрів тощо) товарів по надходженню і відпуску за формулою:
, (4.11)
де То-с — оптово-складський товарообіг складу, тис. грн;
Вт — середня вартість 1 т вантажів, тис. грн.
Пропускна спроможність складу (Пс) показує, яка кількість товарів перероблена на складі за одиницю часу, і розраховується за формулою:
,(4.12)
де Мс — місткість складу, тис. грн. або т;
Оз — оборотність запасу товарів, разів.
Загальна площа складу (Пзаг) визначається параметрами внутрішніх складських приміщень у квадратних метрах. Раціональне використання загальної площі складу характеризується коефіцієнтом використання загальної площі (Кп.з.), тобто відношенням корисної площі до загальної площі складу:
, (4.13)
де Пк.п — корисна площа складу, м2;
Пмг — загальна площа складу, м2.
Коефіцієнт використання корисної площі складу (Кк.п.) розраховується за формулою
, (4.14)
де Пз — площа, зайнята під зберігання товарів, м2;
Пк — корисна площа складу, м2.
Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6. та визначається за формулою:
, (4.15)
де Оз.т. — об'єм складу, зайнятий під зберігання товарів, м,
Ок — корисний об'єм складу, м3.
Собівартість переробки 1 т вантажу в грн (Cп) визначається за формулою:
, (4.16)
де Сзаг — загальна сума експлуатаційних витрат за рік, грн.
Розмір експлуатаційних витрат за рік (Сзаг) визначається за формулою:
, (4.17)
де 3 — річна зарплата робітників, які обслуговують обладнання, й адміністративно-технічного персоналу;
Е — річні витрати на електроенергію;
М — річні витрати на мастильні та інші допоміжні матеріали;
Ам — річні відрахування на амортизацію і ремонт обладнання;
Ас — річні відрахування на амортизацію і ремонт складських будівель і споруд.
Продуктивність праці працівників складу (Пп) визначається кількістю переробленого за зміну вантажу чи обсягом оптово-складського товарообігу, який припахає на одного працівника і розраховується за формулою:
, (4.18)
де Пп — продуктивність праці, т/людино-зміна;
Взаг — загальна кількість переробленого вантажу за певний період (рік, квартал, місяць);
К3— кількість людино-змін, витрачених на переробку вантажів.
Рівень механізації складських робіт (Pм) визначається за формулою:
, (4.19)
де Рм — рівень механізації, %;
Ом.р — обсяг механізованих робіт, т;
Oзаг — загальний обсяг робіт, виконуваних на складі, т.
Загальний обсяг робіт включає як механізовані роботи, так і ті, що виконуються вручну.
4.2.3. Організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
Організація оптових закупівель — це комплекс взаємозв'язаних управлінських і комерційних рішень та торгових операцій, виконанням яких забезпечується виявлення і вивчення попиту споживачів відповідно до потреб суспільства.
В курсовій роботі вказати тип господарських зв’язків, які використовуються на досліджуваному підприємстві та поетапно виділити процес організації оптових закупівель на досліджуваному підприємстві. Результати зобразити у вигляді алгоритму (рис. 2.5).
4.2.3.1. Планування надходження товарів на підприємство оптової торгівлі
Розроблення плану оптових закупівель товарів проводиться з метою їх правильної організації і посилення особистої відповідальності кожного комерційного працівника за виконання планових завдань.
В курсовій роботі представити процес розроблення плану оптових закупівель на досліджуваному підприємстві. Для цього необхідно визначити потребу в оптових закупівлях товарів, тобто скласти план надходження товарів на підприємство. План надходження товарів розробляється для кожної товарної групи на плановий період. Розрахунок потреби в оптових закупівлях здійснюється за формулою:
, (4.20)
де Н — план надходження товарів;
Р — план реалізації товарів;
Зк — норматив запасів на кінець планового періоду;
3п — очікувані запаси на початок планового періоду.
Результати оформити у вигляді табл. 2.10.
Таблиця 2.10
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО... ТОРГОВЕЛЬНО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ які навчаються за напрямом підготовки...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Класифікація товарних складів оптового підприємства
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов