Культ складається з культових дій, предметів культу та культових споруд.

До культових дій відносяться всі різновиди дій, що пов’язані з релігійно-магічними уявленнями: обряди, ритуали, жертвоприношення, таїнства, богослужіння, містерії, пости, молитви, проповіді та ін.

Предмети культу – це предмети, які є об’єктами поклоніння, або предмети, які використовуються під час культової дії (священні реліквії, ікони, богослужебні книги тощо).

Культові споруди – це місце, де здійснюються культові дії (капище, святилище, вівтар, храм, молитовний будинок).

Релігійна організація – це об’єднання прихильників тієї чи іншої релігії, що виникає на основі спільності вірувань та обрядів. Функції релігійних організацій полягають у задоволенні релігійних потреб віруючих, у регулюванні культової діяльності та забезпеченні стабільності і цілісності даного об’єднання. Проте релігійна організація може виконувати й нерелігійні функції (політичні, правові тощо) з метою забезпечення або збереження своїх позицій у соціальному та духовному житті суспільства.

У розвинутій формі релігійна організація є складним соціальним інститутом, який здійснює певні функції:

– вироблення систематизованого віровчення;

– розробка системи його захисту та виправдання;

– керівництво та здійснення культової діяльності;

– контроль та здійснення санкцій за виконанням релігійних норм;

– підтримка зв’язків з державним апаратом та світськими організаціями.

У сучасному релігієзнавстві виділяють чотири основних типи релігійних організацій: церква, секта, харизматичний культ, деномінація.

Церква – це структурована організація прихильників певного віровчення з метою його культивування та поширення. Належність до церкви набувається за народженням через традиційне виховання або через навернення. Слово “церква” (від грец. – божий дім) у нас має значення храму, місця богослужіння і релігійної спільноти.

Основні ознаки церкви:

1) наявність добре розробленої ідеології та культової системи;

2) ієрархічний характер побудови та централізація управління;

3) поділ приналежних на духовенство і простих віруючих.

Церква відіграє дуже важливу роль у збереженні та відтворенні релігійних традицій, у задоволенні духовних потреб віруючих. Але цілком ототожнювати церкву і релігію не можна, бо трактування її представниками віровчення, викладеного в священних книгах, іноді досить далеко відходить від первісного змісту. Церква постійно втягується в політичну орбіту.

Секта виникає внаслідок виокремлення частини членів церкви, на основі зміни віровчення та культу або іншого їх тлумачення. Для секти притаманні сувора дисципліна, індивідуальне активне членство в секті, її закритий (замкнений) характер.Із секти часто беруть початок нові релігійні рухи і неорелігії.